ун. № 759/1371/19
пр. № 2/759/3310/19
27 серпня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Журибеди О.М.,
при секретарі - Ковтун М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Галицька», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Галицька», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 виданого 12.03.2002р. МРЕВ-7 УДАІ м. Києва, ОСОБА_3 є власником автомобіля „ВАЗ-2107" д.н.з. НОМЕР_2 .
17.02.2016 року о 06 год. 00 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи у стані алкогольного та наркотичного сп'янінні, керуючи автомобілем «Тойота» д.н.з. НОМЕР_3 , рухаючись по проїзній частині автомобільної дороги вулиці Кільцевої дороги у м. Києві, зі сторони масиву Борщагівка у напрямку Жулянського шляхопроводу зі швидкістю близько 100кмгод з ввімкненим ближнім світлом фар, здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2107» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зліва зі швидкістю 20-30км/год рухався від місця розвороту в напрямку його смуги руху.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких помер на місці події, транспортні засоби механічні пошкодження.
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11.04.2018 року у справі №759/10412/16-к, який був залишений без змін Київським апеляційним судом відповідача- ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 286 КК України, за якими призначив йому покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у позбавлення волі на строк 2 (двох), за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строк 6 (шести) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком З (три) роки та відповідно до ст.54 КК України з позбавленням військового звання майор.
На підставі ст.70 КК України, визначено ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 6 (шести років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строк на 3 (три) роки та відповідно до ст.54 КК України з позбавленням військового звання майор.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ПАТ СК «Галицька», ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ СК «Галицька» (76018, м.Івано-Франківськ, вул. Василіянок 22, код ЄДРПОУ 22186790, п/р № НОМЕР_5 в ПАТ КБ «Хрещатик» м. Івано-Франківська, МФ0300670) на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 24804грн., витрати на поховання у розмірі 9555,14грн., моральну шкоду у розмірі 8268грн., а всього 42 627 (сорок дві тисячі шістсот двадцять сім) грн. 14 коп.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 витрати на лікуваня у розмірі 1896,28грн., 575грн. щомісячно, починаючи з 17.02.2016р. і довічно шкоду завданої смертю потерпілого та 150 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 виданого 09.02.1982 року Прип'ятським міським відділом РАГС Київської області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відповідно.
Висновком судово-медичної експертизи № 510 від 10.05.2016 року встановлено, що смерть ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 від закритої черепно-мозкової травми, внаслідок ДТП.
У відповідності до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві 18.02.2016 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 34 років, про що 18.02.2016 року складено відповідний актовий запис №216. Місцем смерті є місто Київ, Україна.
За змістом листа МТСБУ №7/2-28/17305 від 21.06.2016 року між відповідачем ОСОБА_4 та Приватним акціонерним товариством страхова компанія "Галицька" було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/6084595 по відношенню до транспортного засобу „Тойота" д.н.з. НОМЕР_3 . що був дійсним на 17.02.2016 року.
Висновком судової автотоварознавчої експертизи №91/06-16 від 30.06.2016 року вс тановлено, що, ринкова вартість автомобіля „ВАЗ" д.н.з. НОМЕР_4 до дорожньо-транспортної пригоди складає 44 290,10грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля „ВАЗ" д.н.з. НОМЕР_4 складає 90 813,62грн., ринкова вартість автомобіля „ВАЗ" д.н.з. НОМЕР_4 після дорожньо-транспортної пригоди складає 2 354,44 грн.
Враховуючи те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля „ВАЗ" д.н.з. НОМЕР_4 перевищує його ринкову вартість до ДТП, ремонт такого транспортного засобу є економічно необгрунтованим, а тому автомобіль „ВАЗ" д.н.з. НОМЕР_4 є фізично знищеним.
На підставі викладеного, позивач вважає, що з відповідача-ПАТ СК «Галицька» слід стягнути різницю між вартістю автомобіля „ВАЗ" д.н.з. НОМЕР_4 до та після дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі (44 290,10-2 354,44) 41 935,66грн.
Також, з відповідача- ПАТ СК «Галицька» на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі (12х1378)/2, 8 268 грн.
Позивач є пенсіонером за віком, відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_8 .
Таким чином позивач є непрацездатною особою і на момент смерті сина мав право на одержання від нього утримання.
З огляду на викладене, з відповідача- ПАТ СК «Галицька» на користь позивача слід стягнути шкоду, заподіяну смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, у розмірі (36x1378) 49 608грн, оскільки згідно вироку мати загиблого ( ОСОБА_5 ) не отримувала та не претендує на отримання такого відшкодування.
Враховуючи той факт, що загальний розмір усіх страхових відшкодувань за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю не перевищує страхову сумму за таку шкоду (8268+ 49608= 57876 <100 000 ) вона повинна бути стягнута з відповідача- ПАТ СК «Галицька» у вигляді одноразової виплати.
Відповідно до довідки №11 від 01.07.2016р. виданої TOB ТД «Королівський смак», за останні шість місяців ОСОБА_3 отримав дохід у розмірі 10 350грн.
Так, середньомісячний дохід вказаної особи з серпня по лютий 2016 року складав (10 350/6) 1 725грн., а часткою, що припадала на нього самого, з урахуванням утримання двох непрацездатних батьків, склав (1 725грн./ 3-особи) 575 грн.
Також, з відповідача- ОСОБА_4 слід стягнути шкоду, завдану смертю потерпілого у розмірі 575 грн. щомісячно, починаючи з дня вчинення ДТП 17.02.2016 року і довічно.
Внаслідок сильних моральних та психологічних страждань, які тривають, загальне самопочуття та стан здоров'я позивача значно погіршився, і постійно хворіє, потребує медичної допомоги.
Таким чином, виходячи з принципів розумності та справедливості, розмір завданої моральної шкоди внаслідок протиправних дій з боку Відповідача- ОСОБА_4 позивач оцінює у 200 000 гривень, яку просить стягнути з відповідача- ОСОБА_4 .
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про день, час слухання справи, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце судового розгляд.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 виданого 12.03.2002р. МРЕВ-7 УДАІ м. Києва, ОСОБА_3 є власником автомобіля „ВАЗ-2107" д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 5).
17.02.2016 року о 06 год. 00 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи у стані алкогольного та наркотичного сп'янінні, керуючи автомобілем «Тойота» д.н.з. НОМЕР_3 , рухаючись по проїзній частині автомобільної дороги вулиці Кільцевої дороги у м. Києві, зі сторони масиву Борщагівка у напрямку Жулянського шляхопроводу зі швидкістю близько 100кмгод з ввімкненим ближнім світлом фар, здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2107» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зліва зі швидкістю 20-30км/год рухався від місця розвороту в напрямку його смуги руху.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких помер на місці події, транспортні засоби механічні пошкодження.
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11.04.2018 року у справі №759/10412/16-к, який був залишений без змін Київським апеляційним судом відповідача- ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 286 КК України, за якими призначив йому покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у позбавлення волі на строк 2 (двох), за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строк 6 (шести) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 3 (три) роки та відповідно до ст.54 КК України з позбавленням військового звання майор (а.с. 6-17).
На підставі ст.70 КК України, визначено ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 6 (шести років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строк на 3 (три) роки та відповідно до ст.54 КК України з позбавленням військового звання майор.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ПАТ СК «Галицька», ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ СК «Галицька» (76018, м.Івано-Франківськ, вул. Василіянок 22, код ЄДРПОУ 22186790, п/р № НОМЕР_5 в ПАТ КБ «Хрещатик» м. Івано-Франківська, МФ0300670) на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 24804грн., витрати на поховання у розмірі 9555,14грн., моральну шкоду у розмірі 8268грн., а всього 42 627 (сорок дві тисячі шістсот двадцять сім) грн. 14 коп.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 витрати на лікуваня у розмірі 1896,28грн., 575грн. щомісячно, починаючи з 17.02.2016р. і довічно шкоду завданої смертю потерпілого та 150 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
ВІдповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 виданого 09.02.1982 року Прип'ятським міським відділом РАГС Київської області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відповідно (а.с. 18).
Висновком судово-медичної експертизи № 510 від 10.05.2016 року встановлено, що смерть ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 від закритої черепно-мозкової травми, внаслідок ДТП.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві 18.02.2016 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 34 років, про що 18.02.2016 року складено відповідний актовий запис №216. Місцем смерті є місто Київ, Україна (а.с. 19).
Відповідно до листа МТСБУ №7/2-28/17305 від 21.06.2016 року між відповідачем ОСОБА_4 та Приватним акціонерним товариством страхова компанія "Галицька" було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/6084595 по відношенню до транспортного засобу „Тойота" д.н.з. НОМЕР_3 . що був дійсним на 17.02.2016 року (а.с. 20).
Як зазначено у висновку судової автотоварознавчої експертизи №91/06-16 від 30.06.2016 року, ринкова вартість автомобіля „ВАЗ" д.н.з. НОМЕР_4 до дорожньо-транспортної пригоди складає 44 290,10грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля „ВАЗ" д.н.з. НОМЕР_4 складає 90 813,62грн., ринкова вартість автомобіля „ВАЗ" д.н.з. НОМЕР_4 після дорожньо-транспортної пригоди складає 2 354,44 грн. (а.с. 21-34).
Враховуючи те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля „ВАЗ" д.н.з. НОМЕР_4 перевищує його ринкову вартість до ДТП, ремонт такого транспортного засобу є економічно необгрунтованим, а тому автомобіль „ВАЗ" д.н.з. НОМЕР_4 є фізично знищеним.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з ПАТ СК «Галицька» слід стягнути різницю між вартістю автомобіля „ВАЗ" д.н.з. НОМЕР_4 до та після дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі (44 290,10-2 354,44) 41 935,66грн.
А також, з ПАТ СК «Галицька» на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі (12х1378)/2, 8 268 грн.
Позивач є пенсіонером за віком, відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_8 (а.с. 40).
Таким чином позивач є непрацездатною особою і на момент смерті сина мав право на одержання від нього утримання.
Крім цього з відповідача ПАТ СК «Галицька» на користь позивача також слід стягнути шкоду, заподіяну смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, у розмірі (36x1378) 49 608грн, оскільки згідно вироку мати загиблого ( ОСОБА_5 ) не отримувала та не претендує на отримання такого відшкодування.
Враховуючи той факт, що загальний розмір усіх страхових відшкодувань за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю не перевищує страхову сумму за таку шкоду (8268+ 49608= 57876 <100 000) вона повинна бути стягнута з ПАТ СК «Галицька» у вигляді одноразової виплати.
У відповідності до довідки №11 від 01.07.2016р. виданої TOB ТД «Королівський смак», за останні шість місяців ОСОБА_3 отримав дохід у розмірі 10 350 грн. (а.с. 41).
Так, середньомісячний дохід вказаної особи з серпня по лютий 2016 року складав (10 350/6) 1 725грн., а часткою, що припадала на нього самого, з урахуванням утримання двох непрацездатних батьків, склав (1 725грн./ 3-особи) 575 грн.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, згідно ч. 1ст. 1188 ЦК України, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01 березня 2013 року шкода, завдана кількома особами, відшкодовується кожною з них у частці, завданій нею (у порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно завдали шкоди, тобто завдали неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими (статті 543,1190 ЦК). У такому самому порядку відповідають особи, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Спір про відшкодування шкоди, завданої при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, завдану майну потерпілих, становить 50000,00 грн. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до положень ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанова суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина відповідача у завданні шкоди доведена належним чином та відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України доведенню не підлягає.
Положеннями ч.ч.1,2 ст.1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, серед іншого, транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди», шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
За положеннями ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
У роз'ясненнях, що містяться в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 з подальшими змінами, передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, що завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, мають враховуватися стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд враховує наявність такої, протиправність дій її заподіювача (відповідача), причинний зв'язок між шкодою і протиправним діянням відповідача.
Згідно роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
Внаслідок протиправних дій відповідача, позивачу спричинено моральну шкоду, яка виразилася у моральних стражданнях та необхідності додаткових зусиль для організації звичного способу життя.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить із характеру правопорушення (шкоду було заподіяно діями, які причинили смерть), глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини винної особи, яка завдала моральної шкоди, і виходячи із принципу справедливості та розумності, прийшов до переконання та вважає за можливе задовольнити позовні вимоги щодо моральної шкоди.
Також враховуючи те, що позивач при подачі до суду позовної заяви звільнений від сплати судового збору, а тому, суд вважає, що необхідно стягнути з відповідачів 768 грн. 40 коп. судового збору на користь держави.
Тому суд приходить до висновку про те, що вимоги позову підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 15, 76, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. 15, 16, 22, 1166, 1187 суд,-
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Галицька», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Галицька" (ідентифікаційний номер юридичної особи 22186790) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової кар платника податків НОМЕР_11 ) матеріальну шкоду пов'язану з фізичним знищенням автомобіля «ВАЗ-2107» д.н.з. НОМЕР_4 у розмірі 41 935 (сорок одна тисяча дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 66 грн., шкоду пов'язану смертю потерпілого, у розмірі 49 608 (сорок дев'яносто тисяч шістсот вісім) грн., моральну шкоду у розмірі 8268 (вісім тисяч двісті шістдесят вісім) грн., а всього 99 811 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот одинадцять) грн. 66 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 (реєстрації номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 ), на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 ) 575 (п'ятсот сімдесят п'ять грн. щомісячно, починаючи з 17 лютого 2016 року і довічно, моральну шкоду розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Галицька" (ідентифікаційний номер юридичної особи 22186790) та ОСОБА_4 (реєстрації номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 ) солідарно судовий збір 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Журибеда