Придніпровський районний суд м.Черкаси
Номер провадження 1-в/711/220/20
Справа № 711/3013/20
Іменем України
07 травня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника ДУ «ЧВК 62» - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове його звільнення від відбування покарання,
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про умовно-дострокове його звільнення від відбування покарання. Клопотання мотивує тим, що, на його думку, для застосування до нього ст. 81 КПК України є всі необхідні підстави, а саме: з перших днів відбування покарання у ДУ «ЧВК 62» він почав працювати на промисловій зоні, за підсумками роботи має шість заохочень; був залучений до програми диференційованого виховного впливу «Професія» та отримав спеціальність - електрогазозварник ІІІ розряду. За час відбування покарання отримав чотири стягнення, які на даний час погашені та зняті у встановленому законом порядку. Вину у скоєному визнав повністю та розкаявся.
Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд клопотання без його участі та задовольнити його. Відповідно до положень ч. 5 ст. 539 КПК України його неприбуття в судове засідання не стало перешкодою для проведення судового розгляду.
Представник ДУ «ЧВК № 62» ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання. Суду пояснив, що засуджений за час відбування покарання характеризується посередньо. Має п'ять стягнень, одне з яких - сувора догана, яке не знято та не погашено у встановленому законом порядку. Має шість заохочень. Адміністративною комісією установи розглядалося питання про можливість застосування до останнього положень ст. 81 КК України, але йому було відмовлено, з тих підстав, що останній своєю поведінкою під час відбуття покарання не довів своє виправлення.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання засудженого, оскільки останній не довів своє виправлення.
Заслухавши пояснення представника ДУ «ЧВК №62», думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
ОСОБА_5 засуджений 30.01.2017 Сосницьким районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 289 КК України до трьох років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
За даною справою ОСОБА_5 засуджений 12.07.2017 Менським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 30.01.2017 та остаточно визначено до відбуття три роки один місяць позбавлення волі.
Початок строку: 04.10.2017. Кінець строку: 04.11.2020.
П. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, передбачає, що умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання може бути застосоване після фактично відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
ОСОБА_5 засуджений за злочин який є умисним тяжким та станом на час розгляду клопотання відбув більше двох третин строку покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Отже, із аналізу змісту вказаних положень вбачається, що умовно-дострокове звільнення можливе за обов'язкової і одночасної наявності в їх сукупності підстав і умов. При цьому, основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Виправлення засудженого підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці в процесі відбування всього строку покарання.
Під сумлінним ставленням до праці слід розуміти постійну свідому участь у суспільно-корисній праці, сумлінне виконання трудових обов'язків, відсутність прогулів, відмов від роботи тощо.
Відповідно до матеріалів особової справи засудженого, характеристики, засуджений за час відбування покарання зарекомендував себе наступним чином.
Під час утримання в СІЗО м. Чернігова засуджений характеризувався посередньо, не допускав порушення режиму утримання, до праці не залучався, заохочень не мав.
У Черкаській виправній колонії № 62 відбуває покарання з 27.10.2017. За час перебування в установі характеризується посередньо. Дотримується встановлених правил поведінки та розкладу дня установи під наглядом персоналу установи. Допускав порушення вимог режиму відбування покарання за що мав п'ять стягнень, чотири з яких на даний час знято та погашено у встановленому законом порядку.
Працевлаштований на швейній ділянці установи з 09.11.2017. До праці ставиться сумлінно, за що має шість заохочень наданих правами начальника установи. За характером спокійний, врівноважений. У відношенні до представників персоналу установи не коректний, не тактовний, не щирий. До програм диференційованого виховного впливу не залучався за відсутністю бажання.
Адміністративною комісією установи 30.10.2019 розглядалося питання про можливість застосування до останнього положень ст. 81 КК України, але йому було відмовлено, з тих підстав, що останній своєю поведінкою під час відбуття покарання не довів своє виправлення.
Відповідно до довідки про стягнення та заохочення, за час відбування покарання засуджений має шість заохочень за дотримання правил поведінки, трудового розпорядку та вимог безпеки праці. Має п'ять стягнень, чотири з яких погашено та знято, одне з яких - сувора догана, яка накладена на засудженого 20.11.2019, на час розгляду клопотання не знята та не погашена у встановленому законом порядку.
Отже, суд вважає, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, оскільки останній за час відбування покарання отримав п'ять стягнень, одне з яких - сувора догана, накладена на засудженого 20.11.2019 та на час розгляду клопотання не знята та не погашена у встановленому законом порядку. Після накладення цього стягнення засуджений лише один раз (15.04.2020) заохочувався за дотримання правил поведінки, трудового розпорядку та вимог безпеки праці, а тому суд приходить до висновку, що поведінка засудженого направлена на виправлення не є стабільною та не засвідчує успішність процесу виправлення, а отже ОСОБА_5 не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
На підставі ст. 81 КК України, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ч. 3 ст. 154 КВК України, суд,
У задоволенні клопотанні засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове його звільнення від відбування покарання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання через Придніпровський районний суд міста Черкаси апеляційної скарги протягом семи днів з дня проголошення ухвали, а для засудженого протягом семи днів з дня вручення копії цього судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1