Справа №701/420/20
Провадження №1-кс/701/104/20
12 травня 2020 рокуМаньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого слідчого-суддіОСОБА_1
за участю секретаря -ОСОБА_2
з участю прокурора - адвоката - ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши клопотання про обрання міри запобіжного заходу - тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, -
До суду надійшло клопотання про обрання міри запобіжного заходу - тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Клопотання обгрунтоване тим, що слідчим відділенням Маньківського відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, місце знаходження якого: смт. Маньківка Черкаської області, вул. Соборна, буд. 24, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020250210000118 від 10.05.2020 за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Маньківського відділу Уманської місцевої прокуратури.
Вказане кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_5 , за наступних обставин: досудовим розслідуванням встановлено, що 10.05.2020 близько 02 години 20 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у громадському місці, а саме на вулиці поблизу автозаправної станції ПП «Северин», розташованої за адресою: смт. Маньківка Черкаської області, вул. Піонерська, буд. 1, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки, із застосуванням вогнепальної зброї - пістолету невстановленої марки калібру 9 мм., у присутності групи місцевих мешканців здійснив близько семи пострілів, у результаті чого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав вогнепальне поранення м'яких тканин гомілки лівої ноги, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчиненому із застосуванням вогнепальної зброї.
10.05.2020 о 11 год. 30 хв., ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
11.05.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 296 КК України.
Доказами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) є: протокол огляду місця події від 10.05.2020 на території біля магазинів «Ласунка», «Турбота» та «Продукти», що за адресою: смт. Маньківка Черкаської області, вул. Піонерська, буд. 1; протокол огляду предмету від 11.05.2020 - диску із відеозаписом наданого ОСОБА_7 ; показання неповнолітнього свідка ОСОБА_8 , який вказує на ОСОБА_5 , як на особу, яка вчинила злочин; протокол пред'явлення неповнолітньому свідку ОСОБА_8 , особи для впізнання за фотознімками від 10.05.2020; протокол проведення слідчого експерименту із неповнолітнім свідком ОСОБА_8 , від 10.05.2020; показання свідка ОСОБА_7 , який вказує на обставини вчинення ОСОБА_5 , даного злочину; протокол проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_7 , від 11.05.2020; показання свідка ОСОБА_9 , яка вказує на обставини вчинення ОСОБА_5 , даного злочину; протокол проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_9 , від 11.05.2020; показання свідка ОСОБА_10 , яка вказує на обставини вчинення ОСОБА_5 , даного злочину; протокол проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_10 , від 11.05.2020; протокол затримання ОСОБА_5 , від 10.05.2020
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 , згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1, 2 , 3, 4 ст. 177 КПК України, а саме в даному випадку:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки відразу після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 залишив місце вчинення злочину та був затриманий працівниками поліції на території м. Київ, та санкція статті, за якою ОСОБА_5 , було пред'явлено підозру, передбачає позбавлення волі від трьох до семи років та він розуміє, що в разі доведення вини в судовому порядку йому буде призначено покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки отримавши копію письмового повідомлення про підозру, ОСОБА_5 , від дачі показань відмовився в силу ст. 63 Конституції України, що свідчить про перешкоджання встановленню всіх обставин злочину, зокрема не встановлено місце знаходження та не вилучено зброю, якою він здійснював постріли;
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки, отримавши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу, ОСОБА_5 , з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин шляхом прохань чи погроз і залякувань, може незаконно впливати на свідків, та інших учасників даного кримінального провадження;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом зловживання своїми процесуальними правами з метою затягування досудового розслідування, яке може виразитись в не з'явленні до слідчого, прокурора та суду під приводом надання фіктивних документів про перебування на лікуванні, відрядженні, подорожі, що унеможливить проведення слідчих дій в розумні строки.
Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є те, що кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , має високий ступінь суспільної небезпеки, так як вчинене у громадському місці з грубим порушенням громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом та ігноруванням загальноприйнятих правил поведінки та усталених правил співжиття, підстави для застосування до ОСОБА_5 , більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відсутні, тому що він притягується до відповідальності за вчинення тяжкого злочину проти громадського порядку та моральності, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а також встановлено обставини, які виправдовують тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , та підтверджують наявність зазначених ризиків; отримавши копію письмового повідомлення про підозру, ОСОБА_5 , від дачі показань відмовився в силу ст. 63 Конституції України, що свідчить про перешкоджання встановленню всіх обставин злочину, зокрема не встановлено місце знаходження та не вилучено зброю, якою він здійснював постріли; отримавши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу, ОСОБА_5 , з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин шляхом прохань чи погроз і залякувань, може незаконно впливати на свідків, та інших учасників даного кримінального провадження, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у будь-яких формах з метою ухилення від покарання; підозрюваний ОСОБА_5 , не працює та не навчається, не одружений, дітей на утриманні не має, а також у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється останній та призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого діяння - це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, виникла необхідність у обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У відповідності із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при поставленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 гривні.
Враховуючи обставини злочину, особу підозрюваного, ініціатор клопотання вважає за необхідне визначити розмір застави в сумі, що відповідає вісімдесяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить у грошовому виразі 168 160 гривень. Крім цього, цього у разі звільнення підозрюваного ОСОБА_5 , з-під варти, у зв'язку з внесенням ним застави, слід покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатись з місця проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; заборонити спілкуватись із свідками по вказаному кримінальному провадженню.
Підозрюваний та його адвокат в судовому засіданні заперечували проти застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили застосувати міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задоволити, в свою чергу заперечував проти застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, встановив наступне.
ОСОБА_5 , підозрюється у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчиненому із застосуванням вогнепальної зброї.
Відповідальність за кримінальне правопорушення в якому ОСОБА_5 , підозрюється, передбачена у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Із матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 , не працює та не навчається, до кримінальної відповідальності не притягувався.
ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом закону, відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію та майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючі зазначені обставини та матеріали клопотання, застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою є недоцільним, оскільки ініціатор клопотання належним чином не обгрунтував недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, а саме що ОСОБА_5 , може переховуватися від органів досудового слідства та суду, з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, незаконно впливати на свідків, та інших учасників даного кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню чи продовжувати вчиняти дане чи інше кримінальне правопорушення. Дані ризики наведені ініціатором клопотання суд вважає не обгрунтованими.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою, тому оскільки ініціатором клопотання не доведено наявність ризиків які слугували б підставою до обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , задоволеню не підлягає.
В даному випадку прокурор не довів, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою ст. 177 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, оскільки безпосередньо не надані докази того, що підозрюваний може переховуватися від слідства та суду, вчиняти тиск на свідків та потерпілого по даному кримінальному провадженню.
Відмова від дачі показань на підставі ст. 63 Конституції України взагалі не відноситься до ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Наявність тяжкості вчиненого злочину не є беззаперечною підставою до обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Проте враховуючи, що ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 296 КК України і існує обгрунтована підозра причетності даної особи до вчинення даного кримінального правопорушення та те, що триває досудове розслідування по даному кримінальному провадженню, оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , за інкримінованою статтею, проаналізувавши обставини вчинення правопорушення, соціальні зв"язки останнього, особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у виді домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 , в зв'язку з чим вважає за необхідне задоволити клопотання адвоката, яке підтримав підозрюваний щодо обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 179, 181, 193, 194, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання про обрання міри запобіжного заходу - тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Клопотання адвоката ОСОБА_4 , підтримане підозрюваним ОСОБА_5 щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задоволити.
Обрати міру запобіжного заходу - домашній арешт строком на два місяці відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, до 11 липня 2020 року включно, заборонивши ОСОБА_5 залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 23-00 години до 06-00 години.
Крім цього, відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками по даному кримінальному провадженні.
Строк дії обов'язків визначити - до 11.07.2020 року включно.
Виконання ухвали покласти на Маньківське ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1