Справа № 569/6822/20
1-кп/569/933/20
07 травня 2020 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 , захисників-адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженні № 12020180010001510 від 14.03.2020 відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, -
30 квітня 2020 року до Рівненського міського суду надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженні кримінальному провадженні №12020180010001510 від 14.03.2020 відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
04 травня 2020 року головуючим суддею постановлено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання на 11 годину 00 хвилин 07 травня 2020 року.
У підготовчому судовому засіданні 07 травня 2020 прокурор подав письмове клопотання у якому просить суд обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на строк, що не може перевищувати двох місяців без визначення застави, мотивуючи тим, що застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, застави та домашнього арешту не зможе забезпечити не переховуватись від органів досудового розслідування та суду, не вчинення інших кримінальних правопорушень та продовжувати вчиняти нові правопорушення, офіційно обвинувачені ніде не працюють, а тому не мають постійного джерела доходів, не мають постійного місця проживання, підозрюються у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 просили суд обрати їм запобіжний захід не пов'язаний із позбавлення волі.
Захисники обвинувачених адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_4 повністю підтримали позицію своїх підзахисних.
Заслухавши думку учасників судового процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 15.03.2020 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України.
Відповідно ч. 3 ст. 315 КПК України - під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до якого, зокрема, відноситься: верховенство права.
Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Узагальнююче визначення «обґрунтованість підозри» у вчиненні кримінального правопорушення, доведення якої, як одного з трьох обов'язкових елементів, визначених КПК України для можливості взагалі обрання запобіжного заходу, покладено на прокурора, сформульовано у правових позиціях Європейського суду з прав людини.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ в даному рішенні наголошує, що вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.
Згідно п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосування більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особливості підозрюваного і його поведінки.
Оцінюючи позицію учасників судового провадження, зокрема думку прокурора, який просив обрати обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суддя вважає за доцільне задоволити клопотання прокурора та задоволити клопотання. При цьому суддя виходить з наступного, що останні немають постійного місця проживання (особи без реєстрації), не мають матеріальних засобів для існування, можуть продовжувати займатись злочинною діяльністю, а тому зможуть й надалі вчиняти кримінальні правопорушення. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, та можливість призначеного покарання обвинувачені можуть скритись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Твердження обвинувачених щодо обрання відносно них міри запобіжного заходу не пов'язану з позбаівлення волі не заслуговують на увагу.
Також суд виходить з того, що ОСОБА_6 , та ОСОБА_5 мають задовільний стан здоров"я, і можуть утримуватись в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», суд погоджується із думкою прокурора в тій частині, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом.
Окрім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183 - 184, 186, 193, 199, 376, КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком на 60 днів, до 14 год 00 хв 06.06.2020.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити на виконання уповноваженій особі ДУ "Рівненській слідчий ізолятор", вручити обвинуваченим, захисникам та прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду .
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1