Справа № 550/497/20
Провадження № 3/550/198/20
12 травня 2020 року смт. Чутове
Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Ланна Я.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Карлівського ВП ГУНП в Полтавській області, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, гр. України, не працюючого, раніше, протягом року до адміністративної відповідальності притягувався 24.06.2019 за ч.1 ст.130 КУпАП, -
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП, -
19.03.2020 о 00.05 год, ОСОБА_1 керував автомобілем «ЗАЗ СЕНС» д.н.з НОМЕР_1 по вул. Котляревського в м. Карлівка Полтавської області в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» у присутності двох свідків. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
В судове засідання, ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Положеннями ст.266 КУпАП, п.2.5 Правил дорожнього руху, постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду за метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу на швидкість реакції» встановлено обов'язок особи яка керує транспортним засобом (водія) і щодо якої є підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу на швидкість реакції, пройти такий огляд та порядок його проведення як на місці поліцейським із застосуванням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків так і в медичному закладі.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так при розгляді справи, судом достовірно було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом серії БД №271980 від 19.03.2020; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого вбачається, що проба ОСОБА_1 позитивна; результатом тестування на алкоголь №757 від 19.03.2020 із результатом 1,82 %0; відеозаписом з CD-диска.
Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ч.2 ст.130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Як вбачається із копії постанови Чутівського районного суду Полтавської області від 24.06.2019, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП .
Таким чином суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки він повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, сукупність вищенаведених доказів є підстави для висновку про винність ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, внаслідок порушень вимог п.2.9а Правил дорожнього руху.
Обираючи вид стягнення правопорушникові, враховую характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення - не вбачаю.
Санкція ч.2 ст.130 КУпАП передбачає, накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до ПДР України, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Як вбачається із матеріалів справи ліцейським СРПП №1 Карлівського ВП ГУНП в Полтавській області, Демчик В.І. документи у ОСОБА_1 не вилучалися, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом останньому не видавався.
Таким чином, суддя вважає, що у справі відсутні докази, що підтверджують наявність у ОСОБА_1 документів на право керування транспортними засобами.
Враховуючи наведене, з урахуванням особи правопорушника і суспільної небезпеки скоєного, відсутністю обтяжуючих обставин, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, вважаю за необхідне, з метою виховання останнього та запобігання вчинення ним нових правопорушень застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу без оплатного вилучення транспортного засобу, в межах санкції передбаченої ч.2 ст.130 КУпАП. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Cтаттею 40-1 КУпАП встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
ЗУ «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, у зв'язку із чим суддя вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст.ст.33-35, ч.1 ст.130, ст.ст.283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн без оплатного вилучення транспортного засобу.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів, з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 40 800,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 420,40 грн судового збору (рахунок:UA908999980313111256000026001, одержувач: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , Чутівський районний суд Полтавської області).
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Я. О. Ланна