Придніпровський районний суд м.Черкаси
Номер провадження 1-в/711/223/20
Справа № 711/3048/20
08 травня 2020 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 , представника ДУ «Черкаська виправна колонія (№62)» ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сегединці Городищенського району Черкаської області, про умовно дострокове звільнення від відбування покарання, суд
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі, мотивувавши своє клопотання тим, що під час відбування покарання у виді позбавлення волі отримав професію, визнав провину і брав участь програмах диференційованого виховного впливу, працевлаштований і до нього застосовані заохочення.
Про час дату і місце розгляду справи засуджений повідомлений належним чином, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його присутності.
Представник ДУ «Черкаська виправна колонія (№ 62)» та прокурор вважали, що клопотання не підлягає задоволенню, з тих підстав, що засуджений не довів свого виправлення, його поведінка під час відбування покарання нестабільна.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 відбуває покарання у виді позбавлення волі строком 7 років 2 місяці на підставі вироку Городищенського районного суду Черкаської області від 21.12.2017 р. Кінець строку покарання - 26.11.2021 року.
Згідно з вироком ОСОБА_5 вчинив умисні, у тому числі тяжкі, злочини і у період звільнення від відбування покарання за умисний злочин, що свідчить про стійку схильність засудженого до вчинення правопорушень.
На підставі закону умовно-дострокове звільнення можливе за обов'язкової і одночасної наявності в їх сукупності підстав і умов. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Вироком суду для виправлення засудженого ОСОБА_5 визначено термін 7 років 2 місяці.
Виправлення засудженого підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці в процесі відбування всього строку покарання.
При цьому сумлінна поведінка - це не тільки пасивна форма поведінки засудженого, яка полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, порушення правил внутрішнього розпорядку, вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, азартних ігор, неухильне додержання загальноприйнятих норм і правил поведінки, а й активна форма його поведінки: активна участь у суспільному житті і сумлінне виконання громадських доручень, підвищення свого загальноосвітнього рівня, сумлінне ставлення до навчання, гарна поведінка в побуті та ін.
Під сумлінним ставленням до праці слід розуміти постійну свідому участь у суспільно-корисній праці, сумлінне виконання трудових обов'язків, відсутність прогулів, відмов від роботи тощо.
З характеристики та особової справи засудженого встановлено, що він загалом характеризувався посередньо. Під час відбування покарання допускав порушення режиму відбування покарання, за що мав 6 стягнень, які погашені. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує правильно, але потребує певного контролю зі сторони адміністрації колонії. Виконує роботи із самообслуговування, залучений до праці і отримав 3 заохочення, але потребує контролю з боку персоналу установи.
Загалом за час відбування покарання засуджений дотримувався правил і поведінки засуджених, справлявся зі своїми обов'язками, про що свідчать заохочення, отримав робітничу професію. Разом з тим, факти застосування до нього стягнень, які хоча й погашені, характеризують засудженого як особу, яка в цілому не довела свого виправлення раніше визначеного йому вироком суду строку, тому що його поведінка є нестабільною протягом всього часу відбування покарання. Так, засуджений перебуває у виправній колонії з 24.08.2018 р. і за період відбування покарання до нього застосовувалось заохочення тільки після того, як він відбув певну частину покарання, достатню для вирішення питань про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або про заміну покарання більш м'яким. До цього він систематично порушував режим відбування покарання і правила поведінки (зберігання заборонених речей, не виконував законну вимогу персоналу установи, виготовляв і зберігав спиртний напій тощо), що свідчать про його нестабільну поведінку. Певні позитивні зрушення у свідомості й поведінці засудженого можуть свідчити лише про те, що він стає на шлях виправлення, але з клопотанням про застосування ст. 82 КК України засуджений не звертався.
Рішенням адміністративної комісії від 05.09.2019 р. відмовлено у застосуванні до засудженого ОСОБА_5 умовно-дострокового звільнення. Також 2019 році відмовлено у застосуванні до нього положень ст. 101 КВК України та ст. 82 КК України. Ці рішення не оскаржувались.
Зазначені дані не свідчать про те, що засуджений ОСОБА_5 виправився і до нього можливо застосувати інститут умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
На підставі ст.81 КК України, керуючись ст.ст. 535, 539 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси на протязі семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено і проголошено о 08 год. 12.05.2020 р.
Суддя: ОСОБА_1