Справа № 541/567/20
Провадження № 1-кп/541/131/2020
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
133 м. м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600
м. Миргород
07 травня 2020 року
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
- головуючого, судді ОСОБА_1 ,
- при секретарі ОСОБА_2 ,
- з участю прокурора ОСОБА_3 ,
в присутності обвинуваченого ОСОБА_4 , та потерпілого ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відносно:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шахворостівка Миргородського району Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого у ФОП робітником, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України,
Згідно обвинувального акту 21 листопада 2019 року близько 06 год. 40 хв. (точного часу під час досудового розслідування не встановлено), в темний час доби, ОСОБА_4 , керуючи належним, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_6 автомобілем марки «ЗАЗ DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 21.11.2019 у стані алкогольного сп'яніння - 1.09 проміле, порушуючи вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху України, де вказано: п.2.9 а «водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», перевозячи в якості пасажира ОСОБА_7 , рухався по автодорозі Лубни - Миргород - Опішня в напрямку м. Миргород.
Так, ОСОБА_4 , проїхавши с. Трудолюб Миргородського району Полтавської області та не доїжджаючи до м. Миргород Полтавської області близько 2 кілометрів, з власної необережності, порушуючи вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, де вказано:
п. 12.3. «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів до зменшення швидкості але до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»,
не врахував дорожню обстановку та дорожні умови, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати транспортним засобом, допустив наїзд передньою частиною керованого ним автомобіля на велосипедиста ОСОБА_8 , яка у межах його видимості рухалася в попутному з ним напрямку.
Відповідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи, в заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля «ЗАЗ DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору; знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. В заданій дорожній обстановці водій автомобіля «ЗАЗ DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти даної дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання ним п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_8 виявлені слідуючи тілесні ушкодження: крововиливи у м'які тканини голови в лівій скронево-потиличній ділянці та у м'яку мозкову оболонку в правій скроневій ділянці; перелом кісток основи черепа; перелом ребер справа: 2,3,4,5,6,7,8,9,10,11 та 2,3,4,5,6,8,9,10,11 ребер зліва по декількох анатомічних лініях; крововиливи у м'які тканини правої гомілки в середній третині; рани, що розташовані: по задній поверхні на межі лівого стегна та гомілки; на задньо-внутрішній поверхні нижньої третини правого стегна, садна, що розташовані: в ділянці підборіддя, в середній частині; на передній поверхні правого плечового суглобу, (на фоні синця); на задній поверхні правого ліктьового суглобу; на тилі 1 пальця правої кисті (на фоні синця); на тилі 2 пальця правої кисті (на фоні синця); на задній поверхні грудної клітини зліва, на рівні 3-10 ребер, між задньо-підпахвовою та лопатковою лініями, синці, що розташовані: на лівій молочній залозі у верхній частині; на зовнішній поверхні правого плечового суглобу, з розповсюдженням на проекцію ключиці; на зовнішній поверхні правого плеча в середній третині; на тилі правої кисті, з розповсюдженням на тил пальців 1,2,3 кисті; на тилі лівої кисті, з розповсюдженням на тил 4,5 пальців кисті, які по ступеню тяжкості, у своїй сукупності, відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, що призвели до смерті; стосовно живої особи, носять ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя в момент спричинення.
Причиною смерті ОСОБА_8 стала тупа травма голови, що призвела до виникнення крововиливів у м'які тканини голови, у м'яку мозкову оболонку, перелому кісток основи черепа та ускладнилась набряком речовини головного мозку.
Необережні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_8 .
Крім того, ОСОБА_4 , розуміючи, що він здійснив дорожньо- транспортну пригоду на автодорозі Лубни - Миргород - Опішня, не доїжджаючи до м. Миргород Полтавської області близько 2 кілометрів, тим самим своїми діями поставив потерпілу ОСОБА_8 в небезпечний для життя стан і позбавив можливості вжити заходів до самозбереження, умисно не виконав підпункти «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е» п. 2.10 Правил дорожнього руху України, де вказано:
У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:
а)негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
г) вжити можливих заходів для надання до медичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я;
ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;
д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
е)вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди,
та з метою уникнення відповідальності за скоєння та приховування факту вчиненого ним злочину, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди та попрямував до полів, розташованих на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, де в подальшому був затриманий працівниками поліції.
Протиправні дії ОСОБА_4 в цій частині кваліфіковані за ч.1 ст. 135 КК України як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 заявив клопотання про відмову від обвинувачення у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України, оскільки він відмовляється від обвинувачення та вважає, що ОСОБА_4 повинен понести майнову відповідальність за вчинені злочини в сумі узгодженій ними.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_9 просили суд закрити кримінальне провадження в частині обвинувачення за ст. 135 ч.1 КК України, зважаючи на ту обставину, що ст. 135 ч.1 відноситься до злочинів приватного обвинувачення. Стосовно обвинувачення за ст. 286 ч.2 КК України вважають, що будуть інші підстави для закриття кримінального провадження, з'ясовані в ході розгляду справи по суті.
Прокурор висловив думку про наявність підстав для закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , виключно в частині обвинувачення за ст. 135 ч.1 КК України так як чинним кримінальним-процесуальним законом передбачено, що під час підготовчого судового провадження суд повинен постановити ухвалу про закриття кримінального провадження, в разі відмови потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, до якого відноситься кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 135 КК України. Заперечував проти закриття кримінального провадження за ст. 286 ч.2 КК України, зважаючи на ту обставину, що даний злочин не є злочином приватного обвинувачення та незалежно від відмови потерпілого від обвинувачення за даною статтею, справа повинна бути розглянута по суті в разі підтримки прокурором обвинувачення.
Розглядаючи питання про закриття кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
У відповідності зі ст. 477 КПК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України, відноситься до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Згідно п.2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою ст. 284 цього Кодексу.
За таких обставин суд вважає, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, підлягає закриттю.
В той же час, на даній стадії судового процесу, відсутні правові підстави для закриття кримінального провадженні відносно ОСОБА_4 за ст. 286 ч.2 КК України, оскільки даний злочин не відноситься до злочинів приватного обвинувачення і позиція потерпілого в розглядуваному випадку не може слугувати самостійною підставою для закриття кримінального провадження за цим обвинуваченням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 314, 369-372, 477 КПК України, суд -
Відмовити в задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_5 в частині закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст. 286 КК України.
Кримінальне провадження в частині обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, закрити у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 7 днів, з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.
СуддяОСОБА_10