Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/3043/19
Провадження № 1-кп/553/96/2020
Іменем України
12.05.2020м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 05.11.1998 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.3 ст.140, ч.2 ст.140, ст. 42 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 31.05.2001 року Октябрським районним судом м. Полтави за ст. 94, ч. 2 ст. 140, ст. 42, ст. 43 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 17.02.2015 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст.185 на 1 рік позбавлення волі;
- 19.02.2015 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.3 ст.185, ч.3 ст. 186, ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71, ч. 4 ст.70 КК України на 5 років позбавлення волі;
- 08.04.2015 року Київським районним судом м. Полтави за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України на 5 років позбавлення волі;
- 26.05.2015 року Київським районним судом м. Полтави за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України на 5 років позбавлення волі;
- 21.07.2015 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України на 5 років позбавлення волі, 05.07.2019 року звільнено з місць позбавлення волі;
- 21.01.2020 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- 07.02.2020 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 185, 70 ч. 4 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- 26.02.2020 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 186, ч.2 ст.185, ч.2 ст.125, ч. 1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі;
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2, ч.3 ст. 185 КК України,-
03.08.2019 року, близько 16.00 години, обвинувачений ОСОБА_4 , правомірно перебуваючи на території ринку «Мерлана», за адресою: м.Полтава, вул.Н.Сотні,116, а саме на території літньої площадки кафе «Шашличок», діючи таємно, умисно, повторно, протиправно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу з стільця літньої площадки зазначеного кафе вчинив крадіжку чоловічої сумки вартістю 150 грн., яка належала потерпілому ОСОБА_5 , згідно висновку експерта № 2257 від 10.12.2019 року, в якій знаходились грошові кошти 200 грн. Після чого обвинувачений ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Тим самим обвинувачений ОСОБА_4 своїми злочинними діями завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 350 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність 20.08.2019 року, в період часу з 16.00 по 16.30 годину, обвинувачений ОСОБА_4 , правомірно перебуваючи в приміщенні лікарні №3 м. Полтава, розташованої за адресою: м. Полтава, площа Слави, 2, діючи таємно, умисно, повторно, протиправно, з корисливих мотивів, проник до кабінету бухгалтерії, відкривши вхідні двері ключем, який знаходився в замку, з меблевої тумбочки, яка розташована біля вікна, вчинив крадіжку жіночої сумочки вартістю 151,33 грн, з речами: сонцезахисними окулярами вартістю 293,33 грн., карт пам'яті 3 шт. на 8 Гб марки «Kingston» вартістю одна 100 грн, всього 300 грн., гаманцем вартістю 283 грн., згідно висновку експерта №2256 від 11.12.2019 року, в якому знаходилось 150 грн. Після чого обвинувачений ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Тим самим обвинувачений ОСОБА_4 своїми злочинними діями завдав потерпілій ОСОБА_6 , матеріальної шкоди на загальну суму 1177,66 грн.
В подальшому, продовжуючи свою злочинну діяльність 15.09.2019 року, в період часу з 13.00 по 13.30 годину, обвинувачений ОСОБА_4 , правомірно перебуваючи в приміщенні дитячої міської лікарні, розташованої за адресою: м. Полтава, вул. О.Бідного,2, діючи таємно, умисно, повторно, протиправно, з корисливих мотивів, проник до відділення анестезіології та інтенсивної терапії, а саме кімнати відпочинку, відкривши вхідні двері ключем, який знаходився в замку, з шафи для одягу, яка розташована з правого боку від входу, вчинив крадіжку гаманця вартістю 100 грн., згідно висновку експерта № 2358 від 19.12.2019 року, в якому знаходились грошові кошти в сумі 200 грн., які належали потерпілій ОСОБА_7 . Після чого обвинувачений ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Тим самим обвинувачений ОСОБА_4 своїми злочинними діями завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 300 грн.
Також, на початку серпня 2019 року, близько 10:00 год., обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на ринку «Південний вокзал», що розташований в м. Полтава, поблизу будинку № 3 по вул. Площа Слави, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, повторно, умисно, скориставшись тим, що його дій ніхто не помічає, оскільки потерпіла ОСОБА_8 залишила сумку біля торгового прилавку і відволіклася, таємно викрав жіночу сумку, чорного кольору «Ronaerdo», вартістю 466,67 грн. (згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 92 від 15.01.2020 року) із грошовими коштами в сумі 450 грн., що належали ОСОБА_8 . Після цього обвинувачений ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 916,67 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, в кінці серпня 2019 року, близько 09:00 год., обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на ринку «Мерлана», що розташований в м. Полтава, поблизу будинку № 34 по бульвару Б.Хмельницького, діючи з корисливих мотивів, повторно, умисно, скориставшись тим, що його дій ніхто не помічає, оскільки потерпіла ОСОБА_9 залишила сумку на столі і відволіклася, таємно викрав жіночу сумку типу клатч, чорного кольору, вартістю 199,67 грн. (згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 91 від 15.01.2020 року) із грошовими коштами в сумі 450 грн., що належать потерпілій ОСОБА_9 . Після цього обвинувачений ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 649,67 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 03 вересня 2019 року, в обідній час, обвинувачений ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, повторно, умисно, скориставшись тим, що його дій ніхто не помічає, шляхом підбору ключа, таємно проник в будинок за адресою АДРЕСА_3 , звідки викрав мікрохвильову піч «Saturn ST-MW753», білого кольору, вартістю 833,33 грн. (згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 72 від 15.01.2020 року), що належить потерпілій ОСОБА_10 . Після цього обвинувачений ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 833,33 грн.
15 вересня 2019 року, близько 13:00 год. обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на зупинці громадського транспорту «вул. Південна», в м. Полтава, по вул. Чураївни в напрямку вокзалу «Південний вокзал» що в м. Полтава, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, повторно, умисно, скориставшись тим, що його дій ніхто не помічає, оскільки потерпіла ОСОБА_11 залишила сумку на лавочці в зупинці і відволіклася, таємно викрав жіночу сумку, чорного кольору, вартістю 186,67 грн. (згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №117 від 15.01.2020 року), із грошима в сумі 300 грн., що належать потерпілій ОСОБА_11 . Після цього обвинувачений ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 486,67 грн.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, підтвердивши факт їх скоєння за викладених вище обставин. Щиро розкаявся у вчиненому та просив його суворо не карати.
Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 подали до суду заяви про розгляд кримінального провадження без їх участі, щодо виду та міри покарання обвинуваченому покладалися на розсуд суду.
Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи, а вину обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України вважає повністю доведеною сукупністю доказів наданих стороною обвинувачення безпосередньо перевірених судом в ході розгляду даного кримінального провадження.
Надані стороною обвинувачення докази в сукупності з показаннями обвинуваченого, не довіряти яким у суду немає жодних підстав, повністю підтверджують дані про місце, час, спосіб, мотив та обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальних правопорушень передбачених ч.2, ч.3 ст. 185 КК України.
Зважаючи на викладене вище, суд приходить до обґрунтованого висновку про доведеність стороною обвинувачення винуватості ОСОБА_4 у вчиненні ним злочинів передбачених ч.2, ч.3 ст. 185 КК України сукупністю доказів, які суд визнає належними, допустимими та достовірними, бере їх до уваги та кладе в основу обвинувального вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , який повинен нести кримінальну відповідальність за вчинені ним злочини.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно ч.2 ст. 8 КПК України та ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при розгляді даного кримінального провадження враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, викладену в рішеннях ЄСПЛ по справах «Кобець проти України», «Коробов проти України» та «Ушаков проти України» щодо концепції доведення вини «поза розумним сумнівом» та вважає, що стороною обвинувачення в повній мірі доведено винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним злочинів передбачених ч.2, ч.3 ст. 185 КК України належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності - достатніми доказами по справі «поза розумним сумнівом», що також узгоджується із положеннями ст. 94 КПК України та які в повній мірі дають змогу суду зробити переконливий висновок щодо притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого.
Відповідно до ч.ч. 1,3 статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Проаналізувавши всі докази, досліджені в судовому засіданні, суд, з врахуванням вимог ст. 337 КПК України, вважає доказаною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2, ч.3 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч.1 статті 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд, зокрема, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини, ст.62 Конституції України і норм КПК України кожна людина має право на справедливий розгляд справи, ніхто не може бути підданий кримінальному покаранню поки не буде визнаний винним в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєнні конкретного злочину повністю доведена.
Оцінюючи всі докази надані стороною обвинувачення за даною кримінальною справою в їх сукупності, суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.53 рішення ЄС від 20.09.2012 року у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 р. передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права».
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 :
-за ч.2 ст.185 КК України, як умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно;
-за ч.3 ст.185 КК України, як умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно, поєднані з проникненням у приміщення та житло.
Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправдання засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Так, у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року ) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) європейський суд сказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Суд, при вирішенні питання щодо призначення виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 враховує положення п. 1 ППВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», ст. ст. 50 та 65 КК України, та виходить з того, що особі, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Зважаючи на такі висновки Європейського суду з прав людини, виходячи з положень ст. 65 КК України, приймаючи до уваги викладене вище, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні злочинів і щиро розкаявся у цьому, його вік, проте, обвинувачений не займається суспільно-корисною працею, не відшкодував шкоду завдану потерпілим, беручи до уваги як пом'якшуючі так і обтяжуючі обставини по справі, а також, те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, суд вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді реального позбавлення волі передбаченого в межах санкції статтей обвинувачення та без застосування положень ст. ст. 75,76 КК України, яке буде необхідне та достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а також із застосуванням положень ч.4 ст. 70 КК України.
По справі цивільні позови не заявлялись.
Відповідно до ст. 124 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати по кримінальному провадженню піддягають стягненню з ОСОБА_4 .
Долю речових доказів, які долучені до матеріалів кримінального провадження, суд вважає необхідним вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання:
за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років позбавлення волі;
за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим призначеним за вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 26.02.2020 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 04.05.2020 року тобто з моменту обрання йому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою по даному кримінальному провадженню. Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 частково відбуте ним покарання за вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 26.02.2020 року з 25.09.2019 року по 03.05.2020 року включно.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати пов'язані із проведенням експертиз по кримінальному провадженні у сумі 5024,32 грн.
Речові докази по справі - сумочку чоловічу, типу барсетка, вилучену під час огляду у ОСОБА_12 , 05.12.2019 року, сумочку жіночу, окуляри сонцезахисні, гаманець, вилучені під час огляду у ОСОБА_12 05.12.2019 року, гаманець, вилучений 13.12.2019 року під час слідчого експерименту, жіночу сумку (клатч), чорного кольору, жіночу сумку «Ronaerdo», чорного кольору, жіночу сумку, чорного кольору із написом «Atmosfhere», мікрохвильову піч «Saturn ST-MW753 S/N: 1039-01209» - повернути за належністю потерпілим.
Речові докази - два аркуші формату А4 із ксерокопією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_11 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через Ленінський районний суд м. Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя Ленінського районного суду м.Полтави ОСОБА_1