Справа № 559/668/19
2/559/88/2020
08 травня 2020 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Ралець Р.В.
секретаря судового засідання Протас Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дубно справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 65 630,41 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 30 листопада 2016 року між ним та відповідачем було укладено договір позики у вигляді розписки, відповідно до якої, відповідач позичив у нього грошові кошти в сумі 30 000 грн. під 50% річних, які зобов'язувався повернути до 30 листопада 2017 року. Так і не дочекавшись повернення в добровільному порядку вищезазначених коштів від відповідача, 19 липня 2018 року позивач надіслав йому претензійну вимогу, в якій попереджав, що в разі не сплати ним грошової суми згідно укладеного договору позики, позивач змушений буде для її стягнення звертатись до суду та ще й просити стягнути з нього відповідні проценти за користування позикою, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми. Вказану вимогу про повернення грошових коштів відповідач отримав 25 липня 2018 року, проте ніяким чином на неї не зреагував. Враховуючи вище зазначені умови договору позики, проведено наступні розрахунки по наявній на сьогодні необхідної до сплати суми заборгованості: сума основного боргу - 30 000 грн.; період користування коштами з 30.11.2016 по 29.03.2019 - 2 роки 4 місяці;проценти за користування коштами 30 000 грн. X 50% : 100%=15 00,00 грн. X 2 (роки) 4 (місяці) (15000 грн. :12 (місяців) = 1250 грн. X 4 (місяці) = 5000,00 грн.) = 35 000 грн.; 3% річних = сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення, що в даному випадку складає - (65 000 грн. x3%):365x 118(з 01.12.2017 по 28.03.2019 = 630,41 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви просить розгляд справи провести за його відсутності та відсутності його представника на підставі наявних у матеріалах справах докази.
Відповідач належним чином повідомлений про час, дату на місце розгляду справи в судове засідання неодноразово не з'являвся, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 24, 27, 34, 40).
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів роботи відповідні правові висновки.
Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року ( справа № 6-63цс13 ) і є обов'язковою для застосування судами України.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 гроші в сумі 30 000 грн., під 50 % річних, зобов'язується їх віддати до 30 листопада 2017 року, згідно розписки від 30 листопада 2016 року, що підтверджується підписом ОСОБА_2 (а.с. 6).
ОСОБА_2 була надіслана вимога про повернення грошових коштів, 19 липня 2018 року яку він отримав 25 липня 2018 року (а.с. 4, 7).
Частиною 1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у встановлений договором строк позика повернута не була. Тому, позовні вимоги про примусове стягнення суми позики, процентів та 3% річних підлягають задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача 65 630,41 грн.
Суд приймає розрахунок позивача, відповідно до якого: сума основного боргу - 30 000 грн., проценти за користування коштами 35 000 грн.; 3% річних 630,41 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 768, 40 грн., а також понесені витрати пов'язані з оплатою правничої допомоги, що згідно наданого розрахунку склали 2703, 80 грн. (а.с. 1, 12).
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 625, 1054 ЦК України,
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошові кошти у вигляді:
1) суми боргу в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок;
2) суми процентів у розмірі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок;
3) суми 3% річних у розмірі: 630 (шістсот тридцять) гривень 41 копійка,
а разом стягнути 65 630 (шістдесят п'ять тисяч шістсот тридцять) гривень 41 копійку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн., 40 коп., а також понесені витрати пов'язані з оплатою правничої допомоги в розмірі 2703 (дві тисячі сімсот три) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, але не раніше закінчення строку карантину, та якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Р.В. Ралець