"20" липня 2007 р.
Справа № 34/206-07-4119А
20.07.2007р. о 10год.50хв. господарський суд Одеської області
у складі судді Фаєр Ю.Г.
при секретарі судового засідання Кулаковській С.А.,
за участю представників від позивача: Ніронка Ю.М. -представника, діючого на підставі довіреності №16/1 від 06.10.06р.; Коробєйнікової Н.О. - представника, діючої на підставі довіреності №03/07 від 20.03.2007р.; від відповідача: Каравайцевої О.В. -головного державного податкового інспектора відділу супроводження актуальних та резонансних справ у судах юридичного управління ДПІ у Приморському районі м. Одеси, діючої на підставі довіреності від 17.04.2007р. №16629/К/10-0117;
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №6 в м. Одесі адміністративну справу №34/206-07-4119А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕВАДА"
до відповідача Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси
про скасування рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕВАДА" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить скасувати рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.02.2007р. №0000972360, посилаючись на проведення перевірки з грубими порушеннями Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на його невідповідність вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.1 ст.17 названого Закону України на загальну суму 1000грн.
Державна податкова інспекція проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив:
За результатами проведеної ДПА у Дніпропетровській області перевірки господарської одиниці -гральні автомати, що належать Дніпропетровській філії Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕВАДА" та знаходяться у кафе, розташоване за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Кедріна, 47, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, відповідачем складений акт перевірки №000073 (в оскаржуваному рішенні зазначено №04620015/2303) від 09.01.2007р., в якому вказано про порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» внаслідок здійснення розрахункової операції з придбання 4000кредитів по 0,5грн. без застосування РРО (КОРО, РК) та без видачі розрахункового документа на суму 200грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте оспорюване рішення №0000972360 від 12.02.2007р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 1000грн. на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом про його скасування.
В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проте, на думку суду, зазначене рішення прийняте за результатами перевірки, проведеної з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження податкового органу щодо проведення перевірок встановлені, зокрема, Законом України «Про державну податкову службу в України.
Перевірка дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» Дніпропетровської філії ТОВ «НЕВАДА» здійснена працівниками ДПА у Дніпропетровській області на підставі виданих останньою направлень на перевірку та акт складено на бланку ДПА у Дніпропетровській області, в якому зазначено, що Дніпропетровська філія ТОВ «НЕВАДА» зареєстрована в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.
Статтею 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та державних податкових інспекцій в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя). Зазначені податкові органи, до яких відноситься і ДПА у Дніпропетровській області виконують функції, передбачені ст.8 цього Закону (функції ДПАУ) з відповідними обмеженнями та виконують ті ж самі функції, що й ДПІ в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані ДПІ якщо вони безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів. Доказів того, що ДПА у Дніпропетровській області здійснює безпосередній (слід розуміти -не через інший орган ДПС) контроль за сплатою податків, інших платежів Дніпропетровської філії ТОВ «НЕВАДА» відповідачем не надано.
Функції ДПІ в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та ОДПІ визначені у ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Ці органи уповноважені здійснювати у межах своїх повноважень, зокрема, контроль за РРО.
Оскільки Дніпропетровська філія ТОВ «НЕВАДА» зареєстрована як платник податків в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, тому саме цей податковий орган ДПС уповноважений здійснювати контроль за додержанням податкового та іншого законодавства з боку платника. За таких обставин у працівників ДПА у Дніпропетровській області не було законних підстав для проведення перевірки без належним чином оформлених повноважень на перевірку. ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, яка має право проводити перевірки підприємств, зареєстрованих у цьому органі ДПС, не видавала направлення на перевірку Дніпропетровської філії ТОВ «НЕВАДА» працівникам ДПА у Дніпропетровській області. За таких обставин перевіряючі не мали права здійснювати перевірку філії позивача.
Як встановлено ч.3 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
З цих підстав судом не приймаються до уваги докази, отримані ДПА у Дніпропетровській області під час незаконної перевірки та надані відповідачем до суду на підтвердження своїх заперечень, в тому числі стосовно законності спірного рішення, інших доказів органом владних повноважень не надано.
Крім того, суд вважає неправомірним здійснене відповідачем застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 1000грн. на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з наступних підстав.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг»від 06.07.1995р. (із змінами та доп.) -реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно ліцензії Міністерства фінансів України Серії АВ №082901, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «НЕВАДА» 05.06.2006р., останньому надано право організації діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах).
Отже, за суб'єктним складом суб'єкт підприємницької діяльності, що організує діяльність з проведення азартних ігор, не входить до переліку суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, і як наслідок на нього не розповсюджуються норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Крім того, Національний класифікатор України “Класифікація видів економічної діяльності», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. №375, який згідно ст.11 Закону України «Про стандартизацію» є нормативним документом із стандартизації та згідно ст.15 Господарського кодексу України застосовується у сфері господарювання, не відносить діяльність з організації азартних ігор (код за КВЕД 92.71.0) до сфери послуг, у зв'язку з чим порушення вимог п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000р. (зі змінами та доповненнями) позивачем не допущено.
Приймаючи до уваги вищевикладене, відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що відповідач не довів належним чином законності і обґрунтованості застосування до позивача фінансових санкцій на суму 1000грн. на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. (із змінами та доп.), а також, що прийняте рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 12.02.2007р. №0000972360 та підстави його прийняття не відповідають вимогам, викладеним в п.п.1,3-8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України. З урахуванням викладеного, позивачу підлягає відшкодуванню судовий збір на суму 3,4грн.
Керуючись ст.ст.71, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВАДА» задовольнити повністю.
2.Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 12.02.07р. №0000972360 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. (із змінами та доп.) на суму 1000грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВАДА» (р/р26001313969 в АБ «Південний», МФО 328209, код 31309716, м. Одеса, вул.Пантелеймонівська, б.3) судовий збір на суму 3(три)грн.40коп.
4. Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження
Суддя