"09" липня 2007 р.
Справа № 34/204-07-4117А
09.07.2007р. об 12год.20хв. господарський суд Одеської області
у складі судді Фаєр Ю.Г.
при секретарі судового засідання Кулаковській С.А.,
за участю представників від позивача: Ніронки Ю.М. -представника, діючого на підставі довіреності №16 від 20.07.06р.; Коробєйнікової Н.О. -представника, діючої на підставі довіреності №03/07 від 20.03.2007р.; від відповідача: Марціяш О.І. - головного державного податкового інспектора відділу представництва інтересів у судах та взаємодії із структурними підрозділами юридичного управління ДПІ у Приморському районі м. Одеси, діючий на підставі довіреності від 15.03.2007р. №10832/М/10-0117;
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №6 в м. Одесі адміністративну справу №34/204-07-4117А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВАДА»
до відповідача Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси
про скасування рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси №0000932360 від 12.02.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕВАДА» звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси №0000932360 від 12.02.07р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій, посилаючись на неправомірність застосування відповідачем штрафних санкцій на суму 5811,66грн. на підставі ст.8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. (із змінами та доп.) внаслідок відсутності порушення позивачем вимог ст.5 названого закону.
Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив.
Позивач здійснює діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу, яка відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996р. (із змінами та доп.) підлягає патентуванню.
Статтею 5 даного Закону визначається порядок придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу. Зазначається, що патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктом підприємницької діяльності або його структурними (відокремленими) підрозділами.
У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (грального місця).
24.01.2007р. працівниками Державної податкової інспекції в м.Суми проведена перевірка господарської одиниці -залу гральних автоматів, розташованого за адресою: м.Суми, вул. Чернігівська,3А, що належить Сумській філії ТОВ «НЕВАДА», щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності за результатами якої складений акт перевірки №324/234/26532740/181900642304.
В ході проведення перевірки ДПІ в м.Суми встановлено, що в залі гральних автоматів позивача здійснюються операції з надання послуг у сфері грального бізнесу з використанням гральних автоматів, на час перевірки знаходиться десять відокремлених гральних автоматів та один гральний автомат у вигляді стовпчика «Містер Твістер» з чотирма гральними полями (місцями), серійний №1185, без одержання торгових патентів на три гральних місця цього грального автомату, у зв'язку з чим перевіряючими зроблений висновок щодо порушення позивачем ст.5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996р. (із змінами та доп.). При цьому, податковий орган виходив з тієї обставини, що гральний автомат «Містер Твістер», в розумінні вказаної норми закону має чотири гральних місця, оскільки на ньому можуть грати одночасно чотири гравця.
На підставі цього акту перевірки Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси було прийнято рішення №0000932360 від 12.02.2007 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 5811,66грн. (при розрахунку фінансової санкції взятий період з 02.11.06р. - дати попереднього акту перевірки - по 24.01.07р.) на підставі ст.8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. (із змінами та доп.).
Здійснене відповідачем застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 5811,66грн. на підставі ст.8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. (із змінами та доп.) є неправомірним з наступних підстав.
Статтею 2 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. (із змінами та доп.) торговий патент -це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності, в тому числі з надання послуг у сфері грального бізнесу.
Відповідно до частини 2 статті 5 цього закону під гральним бізнесом законодавець визначає діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведення лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.
При цьому, згідно частини 4 статті 5 торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл). Отже, в цій нормі законодавець ототожнює терміни “гральне місце», “гральний автомат» та “гральний стіл», що дозволяє дійти висновку про те, що на один гральний автомат незалежно від кількості гравців, які можуть на цьому автоматі грати одночасно, повинно видавати один патент.
Це також узгоджується з пунктом 3 статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996р. (із змінами та доп.), яким в залежності від виду грального бізнесу встановлюється вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу у фіксованому розмірі, зокрема, для використання саме грального автомата з грошовим або майновим виграшем, незалежно від кількості одночасно наданих на ньому послуг.
Вказана норма не передбачає можливості встановлення вартості торгового патенту для використання не пов'язаних між собою спільною грою гральних місць одного грального автомату.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що в даному випадку торговий патент на здійснення операції з надання послуг у сфері грального бізнесу потрібен для використання грального автомату в цілому, а висновок перевіряючих в акті перевірки з цього приводу є помилковим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Крім того, згідно наявної в матеріалах справи технічної документації гральний автомат «Містер Твістер» є одним гральним автоматом, на який у позивача придбаний торговий патент та враховуючи вимоги зазначеного закону, податковим органом неправомірно застосований до позивача штраф на підставі ст.8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. (із змінами та доп.) на суму 5811,66грн. внаслідок відсутності порушення позивачем вимог ст.5 названого закону.
Стосовно заперечень позивача щодо правомірності проведення перевірки, а саме, що перевірка проводилася з грубими порушеннями ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» щодо надання під розписку суб'єкту, що перевіряється направлень на перевірку та копії наказу на проведення перевірки суд зазначає, таке.
З статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» вбачається, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари, інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення позапланових перевірок в межах повноважень податкових, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом (ч.8 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).
Відповідно до ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів податковим органом платнику податків або їх надання з порушенням вимог є підставою для недопущення позивачем посадових осіб органу державної податкової служби до проведення позапланової виїзної перевірки, тоді як касир-оператор допустила їх до проведення перевірки та не перешкоджала у її проведенні. З наданих суду направлень вбачається оформлення їх у відповідності до вимог зазначеної норми, а тому не можна вважати таку перевіркою незаконною. Поряд з цим, підставою для скасування прийнятого за наслідками перевірки рішення є відсутність правопорушення, передбаченого чинним законодавством.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що відповідач не довів належним чином законності і обґрунтованості застосування до позивача штрафних санкцій на суму 5811,66грн. на підставі ст.8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. (із змінами та доп.), а також, що прийняте рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси №0000932360 від 12.02.07р. та підстави його прийняття не відповідають вимогам викладеним в п.п.1,3-8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позов про скасування рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси №0000932360 від 12.02.07р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України. З урахуванням викладеного, позивачу підлягає відшкодування судового збору на суму 3,40грн.
Керуючись ст.ст.71, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВАДА» задовольнити повністю.
2. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 12.02.07р. №0000932360 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВАДА» (р/р26001313969 в АБ «Південний», МФО 328209, код 31309716, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд.3) судовий збір на суму 3(три)грн.40коп.
4. Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано; якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя