Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
12 травня 2020 р. № 520/3646/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківської міської радої (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Харківської міської радої, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати його надати позивачу відповідь на запити №1, №2, № 3 від 17.12.2018.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до адміністративного суду з цим позовом. Поновлено позивачу строк на звернення до адміністративного суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебував на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов в ГУ МВС в Харківській області від № 5 та мав право отримати житло у будинку за адресою АДРЕСА_2 . Позивач звертався до відповідача з запитами про надання публічної інформації, однак відповіді на запит так і не отримав. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною.
Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Представник відповідача зазначив, що Департаментом діловодства Харківської міської ради та Управлінням обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства письмові відповіді надані ОСОБА_1. у термін, передбачений законодавством України. Так, Департаментом діловодства Харківської міської ради були отримані та опрацьовані вказані запити, відповіді на які були направлені позивачу засобами поштового зв'язку.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ст. 229 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
17.12.2018 позивач звернувся на електронну адресу до Харківського міського голови із запитами № 1, № 2, № 3 відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", в яких просив надати йому, відповідно:
- належно завірену копію постанови виконкому Харківської міської ради народних депутатів та президії обласної ради професійних спілок від 13.11.1987 № 339 «Про затвердження переліку підприємств, установ і організацій, які здійснюють квартирний облік»;
- належно завірену копію рішення від 01.02.2017 №67 виконавчого комітету Харківської міської ради про внесення змін до постанови виконкому Харківської міської ради народних депутатів та президії обласної ради професійних спілок від 13.11.1987 № 339 «Про затвердження переліку підприємств, установ і організацій, які здійснюють квартирний облік»;
- належно завірену копію звернення голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області щодо анулювання самостійного квартирного обліку в ГУМВС України в Харківській області, передачі облікових справ черговиків до виконавчого комітету Харківської міської ради за місцем їх мешкання (лист від 27.01.2016 № 142/119/01/31-2016) та згоду Об'єднання профспілок Харківської області щодо цього питання.
Із наданих копій звернень вбачається, що позивач просив надати відповіді на його звернення у п'ятиденний термін.
Неотримання відповідей на запити зумовило звернення позивача із позовом до суду до голови Харківської міської ради Кернеса Г.А .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду 11 лютого 2019 року по справі №520/30/19, в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року змінено з підстав та мотивів відмови в задоволенні позовних вимог. Другий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові в якості підстави для відмови в позові зазначив, що позивач звернувся до неналежного відповідача у справі, вказавши на відсутність процесуальних можливостей у суду апеляційної інстанції на виправлення даної помилки.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду 11 лютого 2019 року на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року у справі №520/30/19 за позовом ОСОБА_1 до Харківського міського голови Кернеса Генадія Адольфовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отримавши вказане рішення, позивач звернувся до суду із цим позовом, визначивши належного відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, спір виник у зв'язку саме з неотриманням позивачем запитаних ним документів, наявність яких у розпорядженні відповідачем не заперечується.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації", суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 4 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Згідно з ч.6 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" з метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Тобто, позивач у порядку, визначеному Законом, є запитувачем інформації та наділений правом одержувати публічну інформацію, яка знаходиться у володінні відповідних розпорядників, а відповідач - розпорядником інформації, відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", який має обов'язок надавати таку інформацію за запитами на інформацію.
Частиною 3 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Питання, пов'язані із розглядом запитів на інформацію в Харківській міській раді та її виконавчих органах, регламентуються Порядком розгляду запитів на публічну інформацію в Харківській міській раді та її виконавчих органах, затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.06.2015 № 337 (далі - Порядок № 337).
Згідно з п.п. 1,2 п. 9.8.1. Порядку № 337 відправлення здійснюється: відповідей за підписом міського голови, секретаря Харківської міської ради, голів постійних комісій та депутатів Харківської міської ради, заступників міського голови, керівників виконавчих органів міської ради, що входять до складу апарату міської ради та виконавчого комітету, - з адреси електронної пошти Відділу; відповідей за підписом заступників міського голови - директорів департаментів, голів адміністрацій районів, керівників виконавчих органів міської ради, що не входять до складу апарату міської ради та виконавчого комітету, - з адреси електронної пошти відповідного Виконавчого органу.
Відповідно до п. 9.8.2. Порядку № 337 посадова особа, яка здійснила відправлення, на зворотному боці відповіді проставляє відмітку та ставить свій підпис. Наприклад: «Відповідь відправлено 01.04.2015 на електронну адресу muster@mail.ru (підпис) Борисенко».
Пунктом 9.8.3 Порядку № 337 визначено, що оригінали таких відповідей передаються до Відділу (Виконавчого органу).
Згідно з п. 9.9, 9.9.1, 9.9.2, 9.9.3 Порядку № 337 на прохання запитувача, викладеного у Запиті, відповіді надаються розпорядником інформації йому особисто. Посадовою особою в установлений Законом строк здійснюються заходи щодо інформування запитувача про готовність відповіді та його запрошення для її отримання. Під час отримання відповіді запитувач проставляє відмітку про отримання, дату та підпис у відповідному журналі. Якщо протягом дня, наступного після повідомлення про отримання відповіді, запитувач не з'явився, виконавцем складається відповідний акт та відповідь на Запит направляється на адресу запитувача поштою (електронною поштою, факсом тощо). Відмітка про відправлення проставляється виконавцем у відповідному журналі.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно листа Департаменту діловодства від 30.01.2019 №94/0/26-19, запит на інформацію ОСОБА_1 від 17.12.2018 № 1 надійшов до Департаменту діловодства Харківської міської ради електронною поштою 18.12.2018 та зареєстрований за реєстраційним індексом Г-3-11/1286/0/180-18. Запити на інформацію ОСОБА_1 від 17.12.2018 № 2 та № 3 надійшли до Департаменту діловодства Харківської міської ради електронною поштою 18.12.2018, зареєстровані відповідно за реєстраційними індексами Г-3-11/1287/180-18 та Г-3-11/1288/180-18.
Представником відповідача разом з відзивом на позов надані копії відповідей на запити позивача та внутрішнього листування між структурними підрозділами Харківської міської ради з приводу надання відповідей на запити позивача від 18.12.2018 № 241/0/33-18, від 26.12.2018 № Г-3-11/1287/0/180-18-6609/0/232-18, від 26.12.2018 № Г-3-11/1288/0/180-18-6608/0/232-18, від 14.01.2019 № Г-11-56124/0/1-18-196/0/232-19.
На підтвердження направлення позивачу представником відповідача надані Журнали відправки листів поштою за 2018-2019 року.
Суд, дослідивши зміст цих журналів, зазначає, що у журналі за 2018 рік на сторінці 83 за 26.12.2018 за номерами 4, 9 містяться записи про направлення кореспонденції на адресу ОСОБА_5 за № 3003, №3003, та у журналі за 2019 рік на сторінці 3 за 14.01.2019 за номером 1 міститься запис про направлення кореспонденції на адресу ОСОБА_5 за № 3003.
Отже, відповідачем не надані докази направлення позивачу відповідей на його запити №1, №2, № 3 від 17.12.2018, в той час як журнали відправки листів поштою за 2018-2019 року не дають можливості ані встановити, які саме відповіді були направлені на адресу позивача (не містять реквізитів документа), ані факт надсилання таких відповідей позивачеві.
Доказів надсилання будь-якої поштової кореспонденції засобами поштового зв'язку на адресу позивача (чеків, квитанцій, тощо) відповідач суду не надав. Так само, відповідачем до суду не надано доказів направлення відповідей на запити позивача електронною поштою, як це передбачено п.п. 9.8.1, 9.8.2 Порядку № 337.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставин направлення позивачу відповідей на його запити №1, №2, №3 від 17.12.2018 у визначені законом строки, що свідчить про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківської міської радої (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Харківської міської радої щодо ненадання позивачу відповідей на запити №1, №2, № 3 від 17.12.2018.
Зобов'язати Харківську міську раду надати позивачу відповіді на запити №1, №2, № 3 від 17.12.2018.
Стягнути з Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.
Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено 12 травня 2020 року.
Суддя Білова О.В.