Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
12 травня 2020 р. № 520/2463/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариство "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" (код ЄДРПОУ 22649344, вул. Сумська 70, м. Харків, 61002) до Виконавчого комітету Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059234, майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, Харківська обл., 61003) про скасування рішення, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 29.01.2020 р. № 33 "Про демонтаж спеціальних конструкцій", в частині пунктів 120, 121 і 122 Переліку конструкцій зовнішньої реклами, які підлягають демонтажу, що є додатком до цього рішення, а саме: демонтажу конструкцій зовнішньої реклами Приватного акціонерного товариство "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО", розміщених за адресами: Академіка Павлова вул. - Ювілейний проспект (п. 120 додатку); Амурська вул. - Академіка Павлова вул. (п. 121 додатку), Тюрінська вул. - Сонячний пров. (п. 122 додатку).
В обґрунтування позову зазначив, що ані в приписі, а ні в рішенні не має жодних відомостей, що дозволяли б встановити рекламний характер інформації. Зазначення в приписів і у Рішенні (у столбці "інформаційне поле") слова "Барабашово" не надає жодних підстав стверджувати, що ця інформація є рекламою, оскільки вона не містить жодних відомостей про будь-яку конкретно визначену особу чи товар. Отже, оскільки інформація не є рекламою, то й конструкції, визначені в п.п. 120 - 122 Рішення, не є спеціальними конструкціями, які використовуються для розміщення реклами. П. 3.1 розд. 3 Порядку передбачено, що виявлення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій здійснюється шляхом проведення регулярних перевірок робочим органом. Відповідно до п. 3.3. розд. Порядку, робочий орган має вживати заходів щодо встановлення можливих власників спеціальних конструкцій. У той самий час до позивача не надходило будь-яких листів (запитів, вимог про надання інформації тощо) стосовно з'ясування питань щодо того, чи є позивач власником конструкцій, що зазначені у Приписі і Рішенні, чи саме позивачем на цих конструкціях розміщена інформація, яку відповідач вважає рекламою. У місцях, що орієнтовно схожі з місцями розташування зазначених у Рішенні спеціальних конструкцій, знаходяться належні позивачу арки на металевому каркасі, які є декоративними елементами, що оформлюють в'їзд на територію ТЦ "Барабашово", що не є спеціальним конструкціями для розміщення реклами. Окрім того, органи місцевого самоврядування не наділені правом самостійно приймати рішення щодо демонтажу реклами. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 27.02.2020 р. була надіслана позивачу та отримана ним 03.03.2020 р.
Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 27.02.2020 р. була надіслана відповідачу та отримана ним 03.03.2020 р.
Відповідач скористався правом наданим адміністративним процесуальним законодавством України та надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що знак для товарів і послуг №58068 є рекламою, а саме інформацією про товар (об'єкт інтелектуальної власності), який формує та/або підтримує обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такого товару. З огляду на те, що інформація, розміщена на конструкціях, носить рекламний характер, такі конструкції з урахуванням закріпленого в Правилах визначення є спеціальними. Спеціальні конструкції в розумінні Правил є саме "щитами стаціонарними", а не арками на металевому каркасі. На підставі викладеного просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що знак для товарів і послуг як об'єкт інтелектуальної власності може виступати як товар, коли його власник пропонує іншій особі (особам) передати право власності на знак або дозвіл (видати ліцензію) на використання знаку. Відповідач не навів жодного аргументу та не надав жодного доказу стосовно того, що право власності на вищевказаний знак для товарів і послуг або права на його використання пропонується іншим особам - що цей знак є товаром. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
У запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив, що Закон України "Про рекламу" не вказує адреси, інтернет-адреси, номери телефонів, які не зареєстровані власником знаку у встановленому законом порядку, зображення товарів тощо. Вивіска з розміщеною на ній дозволеною інформацією може розміщуватись лише у місці, яке передбачено ч. 6 ст. 9 Закону України "Про рекламу". На підставі вищевикладеного просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що Головним спеціалістом сектору контролю за розміщенням зовнішньої реклами відділу реклами Департаменту контрою Харківської міської ради Калмиковим Євгеном Валерійовичем 27.11.2019 р. складений припис №7/86 про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові. В приписі №7/86 від 27.11.2019 р. зазначено, що в результаті перевірки дотримання порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові встановлено відсутність дозволу на розміщення зовнішньої реклами ПраТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" (ч.1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" №1121-IV від 11.07.2003 р.). Позивачу запропоновано у 5-ти денний строк усунути зазначені у цьому приписі порушення шляхом демонтажу рекламних конструкцій (а.с. 15).
З аналізу додатку № 1 до припису №7/86 від 27.11.2019 р. вбачається, що ПраТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" є розповсюджувачем реклами на спеціальних конструкціях, а саме:
- щит стаціонарний (30.00 Х 12.35 Х 2) - "БАРАБАШОВО…" (ріг вул. Амурської та вул. Академіка Павлова);
- щит стаціонарний (6.00 Х 8.00 Х 1) - "БАРАБАШОВО…" (ріг вул. Тюрінської та провул. Сонячного);
- щит стаціонарний (6.00 Х 8.00 Х 1) - "БАРАБАШОВО…" (ріг вул. Академіка Павлова та просп. Ювілейного) (а.с. 16).
Виконавчим комітетом Харківської міської ради було прийнято рішення № 33 від 29.01.2020 р. "Про демонтаж спеціальних конструкцій". Серед конструкцій, які підлягають демонтажу є й конструкції зазначені в додатку № 1 до припису №7/86 від 27.11.2019 р. (а.с. 7 - 14).
Не погоджуючись із таким рішенням суб'єкта владних повноважень та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.
З приводу спірних відносин суд зазначає наступне.
Спірні відносини регулюються Законом України "Про рекламу", який визначає основні засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
Відповідно до абз. 12 ч.1 ст. 1 Закону України "Про рекламу", реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Згідно з абз. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про рекламу" товар - будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об'єкти права інтелектуальної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
Частиною першою ст. 9 Закону України "Про рекламу" встановлено, що реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.
Так, досліджуючи письмові докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що на зображеннях рекламних конструкцій, наданих Департаментом контролю Харківської міської ради листом № 284/0/172-20 від 11.03.2020, міститься знак для товарів та послуг з огляду на наступне.
Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Українського Інституту інтелектуальної власності" (https://base.uipv.org) база даних "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг" містить знак для товарів та послуг "Барабашово".
Зазначений знак для товарів та послуг зареєстрований за ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" 16.01.2006 р. на підставі свідоцтва № 58068. Строк дії зазначеного свідоцтва продовжено до 13.02.2024 р.
Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака визнається, зокрема застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Наявний в базі даних "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг" знак для товарів та послуг № 58068 зареєстровано, зокрема для рекламування; розклеювання афіш, об'яв; розміщування об'яв поза приміщеннями тощо (клас 35 Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків).
Суд наголошує на тому, що відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про рекламу" зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Отже, як вбачається із матеріалів справ, зазначений знак для товарів і послуг №58068, розміщений на спеціальній споруді над проїжджою частиною вулиці.
Таким чином, суд приходить до висновку, що знак для товарів і послуг № 58068 є рекламою, а саме інформацією про товар (об'єкт інтелектуальної власності), який формує та/або підтримує обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такого товару.
Окрім того, суд звертає увагу на наступне.
Відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах регулюються, зокрема, на підставі Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 № 2067 (далі - Типові правила).
Відповідно до п. 1 Типових правил спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.
З огляду на те, що інформація, розміщена на конструкціях, носить рекламний характер, такі конструкції з урахуванням закріпленого в Правилах визначення є спеціальними.
Відповідно до п. 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих правил.
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 02.10.2013 № 609 затверджені "Правила розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові" (далі - Правила).
Дія Правил поширюється на всі підприємства установи та організаціях незалежно від форми власності, а також фізичних осіб-підприємців, які здійснюють діяльність у сфері зовнішньої реклами у місті Харкові.
Відповідно до п. 2.1 Правил спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, кронштейни, панно, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, транспаранти, троли, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.
Аналіз зазначених норм, дозволяє дійти висновку, що спеціальними конструкціями можуть бути рекламні засоби будь-якого виду, які використовуються для розміщення реклами.
Основні види та розміри спеціальних конструкцій для застосування відображені у Збірнику примірних спеціальних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами в місті Харкові, затвердженому рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.06.2008 № 395.
Водночас в п. 5.4 Правил (в редакції рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.03.2017 № 146) визначаються та детально описуються види спеціальних конструкцій.
Так, спеціальні конструкції поділяються на стаціонарні та тимчасові.
Стаціонарні спеціальні конструкції - це рекламні засоби, що мають постійне місце розміщення, які встановлюються окремо або розташовуються на будинках, спорудах або елементах вуличного обладнання. Окремо встановлені стаціонарні спеціальні конструкції поділяються на такі види:
Відповідно до п. 5.4.4.1 Правил щити стаціонарні - окремо встановлені спеціальні конструкції, що мають зовнішні поверхні для розміщення реклами, складаються
з фундаменту, каркасу та інформаційного поля (полів), що встановлюються на газонах, фунті, асфальті тощо.
Щити стаціонарні виконуються, як правило, у двосторонньому варіанті та мають підсвітлення. Конструктивні елементи жорсткості та кріплення (болтові з'єднання, елементи опор тощо) повинні бути закриті декоративними елементами. Щити стаціонарні, виконані в односторонньому варіанті, повинні мати декоративно оформлену зворотну сторону.
Щити стаціонарні не повинні мати видимих елементів з'єднання різних частин конструкцій (торцеві поверхні конструкцій, кріплення освітлювальної арматури, з'єднання з фундаментом). Фундамент окремо встановлених стаціонарних щитів повинен заглиблюватися до рівня землі.
Отже, спеціальні конструкції, вказані в Приписі № 7/86 від 27.11.2019 р. та Рішенні виконавчого комітету Харківської міської ради № 33 від 29.01.2020 р. мають аналогічні зазначеним в п. 5.4.4.1 Правил конструктивні елементи.
Таким чином, суд погоджується із твердженням відповідача та зазначає, що вказані спеціальні конструкції в розумінні Правил є саме "щитами стаціонарними", а не арками на металевому каркасі, як зазначає позивач.
Суд наголошує на тому, що ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" звертався через ЦНАП м. Харкова до Департаменту контролю Харківської міської ради, зокрема із заявами від 04.11.2016 р. №№ 1771-1773 про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами за адресами: м. Харків, просп. Ювілейний, 24/88-А, вул. Амурській, за результатами розгляду яких відділом реклами листом № 1520 від 10.11.2016 у наданні таких дозволів було відмовлено.
Так, заява ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами подана щодо спеціальної конструкції (щит стаціонарний), до якої, зокрема додано фотокартку місця розташування рекламного засобу, тотожного спеціальної конструкції, розташованої за адресою: ріг вул. Амурської та вул. Академіка Павлова.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", засоби та обладнання зовнішньої реклами є елементами благоустрою.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені Законом України "Про благоустрій населених пунктів".
Так, відповідно до п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку.
Відповідно до пп. 7, 13, пункту "а" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів міських рад належать, зокрема, організація благоустрою населених пунктів і здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів; надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.
Згідно із ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" елементами (частинами) об'єктів благоустрою є, зокрема засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами.
З метою врегулювання суспільних відносин у сфері благоустрою території міста Харкова, організації належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення, створення умов для реалізації прав суб'єктами у сфері благоустрою, відповідно до ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст. 59 цього Закону, Харківська міська рада 6 скликання рішенням 11 сесії від 16.11.2011 № 504/11 встановила Правила благоустрою території міста Харкова.
В Правилах благоустрою території міста Харкова, затверджених рішенням 11 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 16.11.2011 № 504/11, зі змінами (далі - Правила благоустрою) також зазначається:
елементами благоустрою є, зокрема, засоби та обладнання зовнішньої реклами;
рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача. До рекламних засобів (спеціальних конструкцій) відносяться тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та не наземні, плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції тощо).
До обладнання зовнішньої реклами відносяться опори, блоки тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", п. 5.7.1 Правил на об'єктах благоустрою забороняється, зокрема самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.
Параграфом 6.10 Правил закріплений порядок утримання елементів благоустрою для розміщення зовнішньої реклами.
Відповідно до п. 6.10.1 Правил зазначені у цьому параграфі вимоги розповсюджуються на випадки розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на будинках, будівлях і спорудах, на відкритій місцевості, на міських вулицях (дорогах), майданах тощо, в зелених зонах, на елементах вуличного устаткування та інших об'єктах (місцях розміщення спеціальних конструкцій) незалежно від форм власності та підпорядкованості.
Згідно з п. 6.10.2 Правил установка спеціальних конструкцій проводиться на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами, які видаються в порядку, визначеному Правилами розміщення зовнішньої реклами в місті Харкові.
Відповідно до Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Харкові дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці;
Відповідно до п. 6.10.5. Правил самовільно встановлені спеціальні конструкції зовнішньої реклами, вивіски (таблички) та елементи оформлення фасаду підлягають демонтажу в порядку, встановленому виконавчим комітетом Харківської міської ради.
Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що рішення виконавчого комітету Харківської міської ради "Про демонтаж спеціальних конструкцій" № 33 від 29.01.2020 р. прийняте на підставі та в межах повноважень органу місцевого самоврядування в сфері благоустрою населених пунктів, зокрема здійснює певні владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж.
Водночас демонтаж елементів благоустрою (рекламних засобів і обладнання зовнішньої реклами) є заходом на відновлення благоустрою, які здійснюються особою, уповноваженою на це рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 червня 2019 у справі № 912/1286/18.
Суд наголошує на тому, що відповідач діяв в межах приписів чинного законодавства, демонтаж рекламних засобів не є розпорядженням майном, однак є правом органу місцевого самоврядування, яке здійснюється з підстав передбачених законодавством про рекламу та жодним чином не несе загрозу самому майну.
Аналогічну правову позицію висловлює і Європейський суд з прав людини. Зокрема, складність визначення змісту права на мирне володіння майном, гарантованого ст.1 Першого Протоколу полягає у тому, що вказане право, як і більшість інших прав, не є абсолютним.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розподіл судових витрат здійснюється на підставі ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного та, керуючись приписами ст.ст. 8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262, 278 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариство "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" (код ЄДРПОУ 22649344, вул. Сумська 70, м. Харків, 61002) до Виконавчого комітету Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059234, майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, Харківська обл., 61003) про скасування рішення - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до приписів п. 3 Прикінцевих положень до КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повний текст рішення складено 12 травня 2020 року.
Суддя Н.А. Полях