Справа № 2а-1680/2009р.
30 червня 2009 року суддя Ленінського районного суду м. Луганська Попова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання зробити та виплатити перерахунок пенсії,
У 2009 року позивач звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання бездіяльності управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Луганська про нарахуванню та виплаті позивачу щомісячної соціальної допомоги згідно закону України «Про соціальний захист дітей війни» незаконною. Зобов'язати Головне ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Ленінському районі нарахувати та виплатити на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік в сумі 708 гривні 20 коп.
Позивач до початку судового засідання надав суду заяву про розгляду справи за його відсутністю.
Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в своїх запереченнях посилався на наступне. ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Вимоги щодо виплати підвищення з 01.01.2006 року безпідставні, оскільки за Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік була зупинена і до теперішнього часу Закон України № 3235 Конституційним Судом України не визнаний неконституційним. Питання, пов'язані з підвищенням пенсії відповідно до ст. 6 Закону повинно бути вирішено шляхом внесення змін до Закону, в 2007 році це не було врегульовано. З 01.01.2008 року позивачеві проводиться підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 10% від прожиткового мінімуму, відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимо г.
Представник третьої особи - Головного управління Державного казначейства України в Луганській області вимоги позивача не підтримав, надав письмові заперечення на позов, в яких вважав, що позивач правильно зазначив відповідачем в цій справі - ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, просив застосувати строк позовної давності до вимог позивача, в задоволенні позову відмовити. Також просив розглянути справу за відсутності їх представника.
03 червня 2009 року була винесена ухвала про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 13.03.2007 року (а. с. 9).
Позивач звертався до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська із заявою про виплату підвищення до пенсії дитині війни, але листом від 25 березня 2009 року відповідач відмовив у перерахунку пенсії як дитині війни із посиланням на те, що законодавчо не врегульовано питання фінансування виплати зазначеного підвищення до пенсії (а.с. 5).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни", зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Враховуючи, що позичені, починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (травень-червень 2008 року -по 48, 10 грн., липень - вересень 2008 року - по 48, 20 грн., жовтень - грудень 2008 року - 49, 80 грн.), за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідач повинен провести відповідні донарахування позивачеві за віком за вказаний період.
Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині визнання неправомірною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. луганська щодо невиплати підвищення до пенсії з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та вимоги щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Але не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення з відповідача конкретної суми, у зв'язку з тим, що повноваження в частині нарахування та виплати віднесенні безпосередньо до компетенції органів Пенсійного фонду України.
Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язати ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська провести нарахування та здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30-відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з урахуванням виплаченої суми з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.