Рішення від 10.08.2007 по справі 44/196пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

РІШЕННЯ

іменем України

10.08.07 р. Справа № 44/196пн

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Ткаченко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою приватного підприємства «Термінал-ЦОФ» (представник Гусарова Л.В., довіреність від 10.04.07 року), до приватного підприємства «ПРОФ» (представник до судового засідання не з'явився), до контрольно-налагоджувального управління колективного підприємства «Сантехелектромонтаж» (представник до судового засідання не з'явився) та до комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька» (представник до судового засідання не з'явився) про визнання за приватним підприємством «Термінал-ЦОФ» права власності на комплекс будівель механічних майстерень (літ.А-1, Б-2, В-1) загальною площею 875,5 м2, який розташовано в місті Донецьку по вулиці Яснополянській 1а, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Термінал-ЦОФ» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до приватного підприємства «ПРОФ» (далі - Фірма), до контрольно-налагоджувального управління колективного підприємства «Сантехелектромонтаж» (далі - Управління) та до комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька» про визнання права власності Підприємства на нерухоме майно комплекс будівель механічної майстерні (літ.А-1) загальною площею 631,7 м2, а також на будівлі котельної та складу (літ.Б-2 площею 176,7 м2 та В-1 площею 67,1 м2), які розташовані в місті Донецьку по вулиці Яснополянській 1а (далі - Споруди).

Позовні вимоги Підприємства ґрунтуються на невизнанні права власності Бюро, з огляду на самовільність будівництва та реконструкції комплексу будівель, до якого входять Споруди, причому за даними Бюро, Споруди зведені самовільно ще попереднім власником нерухомості - Управлінням. З такою позицією Підприємство не погоджується, зазначаючи, що Споруди закінчені будівництвом, причому будівництво виконане з дотриманням будівельних норм та правил, а на земельну ділянку, на якій розташовано вказану нерухомість, позивач має речові права, оскільки належним чином провадить оплату за користування земельною ділянкою та уклав з Комітетом договір оренди землі.

Представник Підприємства в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник Бюро в судовому засіданні заперечив проти позову, зазначивши, що позивач та його попередник Управління провадили будівництво спірної нерухомості без дозвільних документів на спорудження, без введення у експлуатацію тощо. До останнього судового засідання представник Бюро не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання.

Представник Фірми надав письмовий відзив, згідно якого визнав позовні вимоги у повному обсязі та повідомив суд про самостійне, господарським способом, будівництво Споруд силами Управління ще до 1991 року. Фірма жодним чином не оспорює права власності Підприємства та просить розглядати справу без участі її представника.

Представник відповідача Управління до жодного з трьох судових засідань не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не надав, натомість суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, оскільки ненадані суду Управлінням документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію правовідносин у справі.

В порядку статті 41-42 ГПК України судом призначено судову будівельно-технічну експертизу. За висновком експерта № 3227/23 від 20.06.07 року, будівлі котельної та складу (літ.Б-2 площею 176,7 м2 та В-1 площею 67,1 м2), які розташовані в місті Донецьку по вулиці Яснополянській 1а, відповідають вимогам будівельних норм та правил і мають 100% будівельної готовності.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Підприємства підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Право власності Підприємства на будівлю ремонтно-механічних майстерень (літ.А-1) площею 631,7 м2 за адресою місто Донецьк, вулиця Яснополянська 1а (далі - Комплекс) підтверджено витягом з реєстру № 8381021 від 19.09.05 року.

Зокрема, згідно договору купівлі-продажу від 15.08.01 року та договору купівлі-продажу № 5137 від 11.08.05 року, Управління продало Фірмі Комплекс, який згодом був перепроданий Підприємству. За пунктом 3.2 договору купівлі-продажу від 15.08.01 року Право власності Фірми на Комплекс виникло в момент підписання акту приймання-передачі - 27.11.01 року.

Згідно статті 664 ЦК України, право власності Підприємства на Комплекс виникло з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору купівлі-продажу № 5137 від 11.08.05 року, тобто з 11.08.05 року. В силу статті 204 ЦК України, договори купівлі-продажу від 15.08.01 року та № 5137 від 11.08.05 року, як і будь-який інші правочини, вважаються правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Наразі, відповідачі не довів суду нікчемності цих правочинів або факту їх визнання недійсними в судовому порядку.

Комплекс є нерухомістю, прийнятою до експлуатації належним чином, що підтверджується актом державної технічної комісії від 21.09.01 року та рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 02.10.01 року № 468/10 «Про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття до експлуатації раніше збудованих ремонтно-механічних майстерень по вулиці Яснополянській 1 а в місті Донецьку».

Натомість, самовільно збудовані Управлінням допоміжні до Комплексу приміщення - будівлі котельної та складу (літ.Б-2 площею 176,7 м2 та В-1 площею 67,1 м2) - до експлуатації вчасно прийняті не були, хоча в силу статті 186 ЦК України їх юридична доля, як приналежності, визначалася юридичною долею головної речі Комплексу, оскільки будівлі котельної та складу (літ.Б-2 площею 176,7 м2 та В-1 площею 67,1 м2), призначені для обслуговування Комплексу, є пов'язаними з нею спільним призначенням, тому придбання Підприємством Комплексу потягло за собою набуття права власності і на приналежність - будівлі котельної та складу (літ.Б-2 площею 176,7 м2 та В-1 площею 67,1 м2).

Підприємство в перебігу власної господарської діяльності здійснило реконструкцію Комплексу та самочинно збудованих Управлінням будівель котельної та складу (літ.Б-2 площею 176,7 м2 та В-1 площею 67,1 м2), утворивши нові майнові об'єкти - Споруди. Ідентифікація цих об'єктів нерухомості, а також факт самочинного будівництва та реконструкції Підприємством Комплексу й допоміжних будівель визначена низкою наданих позивачем документів, у тому числі свідоцтвами на право власності, зведеними актами, рішеннями про прийняття до експлуатації, договорами тощо. Аналіз вищезазначених доказів дозволяє суду зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими, достовірними, як кожний доказ окремо, так і у взаємному зв'язку в їх сукупності. Вони є логічними та послідовними, узгоджуючись між собою.

Підприємству згідно договору користування земельною ділянкою № 6/166 від 28.03.07 року виконавчий комітет Донецької міської ради передав у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 10'296 м2 для експлуатації Комплексу, у тому числі самочинно зведених Споруд.

Відсутність істотних порушень будівельних норм і правил при будівництві та реконструкції Споруд випливає з висновку судового експерта № 3227/23 від 20.06.07 року, за яким будівлі котельної та складу (літ.Б-2 площею 176,7 м2 та В-1 площею 67,1 м2), які розташовані в місті Донецьку по вулиці Яснополянській 1а перебувають у доброму стані, виконані з дотриманням будівельних, протипожежних та санітарних норм та правил, мають 100% готовності.

Статус нерухомого майна, що визначений статтями 181 та 331 ЦК України, за висновком суду є властивим Спорудам, оскільки за матеріалами справи ці майнові об'єкти розташовані на земельній ділянці, а їх переміщення є неможливим без знецінення та зміни призначення.

Виходячи зі змісту статей 331 та 376 ЦК України, право власності на самочинно збудовані та реконструйовані Споруди, як на частину Комплексу, може бути визнано судом за умови надання Підприємству земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно, а також у разі, коли зазначене не порушує прав інших осіб. Оскільки місцеві органи самоврядування надали Підприємству право на користування землею, а суду не надано жодних доказів порушень Підприємством прав інших суб'єктів у спірних правовідносинах, суд вважає, що у Підприємства виникло право власності на Споруди з моменту завершення їх будівництва та реконструкції.

Виходячи зі змісту норм статті 26 Закону України «Про власність», а також статті 66 ГК України - Підприємство є добросовісним набувачем та власником Споруд, створених Управлінням та реконструйованих позивачем на відповідній земельній ділянці.

У відповідності до статті 49 Закону України «Про власність» та статті 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлене судом. Згідно статті 48 Закону України «Про власність» Підприємство може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами статті 392 ЦК України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності. Оскільки згідно правової позиції, висловленої у поточному спорі (відзив від 26.06.07 року), відповідач Бюро не визнає право власності Підприємства на Споруди, вважаючи це майно самовільно спорудженим, тому суд доходить висновку, що позивач мав право звертатися до суду за захистом свого права власності, а твердження відповідача щодо відсутності факту виникнення у позивача права власності на зазначену нерухомість є безпідставними та такими, що повністю спростовуються матеріалами справи та висновками суду.

Відмова Бюро у проведенні інвентаризації та державної реєстрації Споруд - істотно обмежує права власника Підприємства на зазначену нерухомість, і дає підстави розцінювати це як порушення статті 41 Конституції України і статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист основних прав та свобод людини, якою встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецедентної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі Жовнір проти України від 29.06.04 року) закріплює засади поваги до права власності і забороняє позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених принципами міжнародного права. Оскільки в силу статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» згадане судове рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права для національного суду, суд вважає безсумнівним той факт, що відмова Бюро у реєстрації та інвентаризації спірної нерухомості порушує майнові права позивача.

Водночас, позовні вимоги Підприємства до Управління та Фірми в розумінні статті 392 ЦК України є цілком безпідставними, оскільки позивач не довів, що зазначені суб'єкти господарювання якимось чином не визнають або оспорюють право власності Підприємства на досліджувану нерухомість, що тягне за собою відмову у задоволенні позову відносно цих відповідачів.

З огляду на наведене, причиною виникнення спору є самовільне, без відповідних дозвільних документів будівництво Управлінням та реконструкція Підприємством Споруд, а також протиправне невизнання відповідачем права власності Підприємства на цю нерухомість.

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача, оскільки первинним підґрунтям спору є вина позивача та Управління у непроведенні дій щодо отримання відповідних дозволів на будівництво та реконструкцію нерухомості.

На підставі ст.41 Конституції України, ст.ст.115, 181, 186, 202, 204, 328, 331, 376, 392, 525-526, 759-786 ЦК України, ст.66 та 283-292 ГК України, ст.ст.26, 48, 49 Закону України «Про власність», ст.ст.1, 2, 22, 30, 33, 34, 36, 41-43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов приватного підприємства «Термінал-ЦОФ» до комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька» про визнання за приватним підприємством «Термінал-ЦОФ» права власності на комплекс будівель механічних майстерень (літ.А-1, Б-2, В-1) загальною площею 875,5 м2, який розташовано в місті Донецьку по вулиці Яснополянській 1а.

Відмовити у задоволенні позову приватного підприємства «Термінал-ЦОФ» до приватного підприємства «ПРОФ» та до контрольно-налагоджувального управління колективного підприємства «Сантехелектромонтаж» про визнання за приватним підприємством «Термінал-ЦОФ» права власності на комплекс будівель механічних майстерень (літ.А-1, Б-2, В-1) загальною площею 875,5 м2, який розташовано в місті Донецьку по вулиці Яснополянській 1а.

Визнати право власності приватного підприємства «Термінал-ЦОФ» на комплекс будівель механічних майстерень (літ.А-1, Б-2, В-1) загальною площею 875,5 м2, який розташовано в місті Донецьку по вулиці Яснополянській 1а.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя

Попередній документ
891588
Наступний документ
891590
Інформація про рішення:
№ рішення: 891589
№ справи: 44/196пн
Дата рішення: 10.08.2007
Дата публікації: 03.09.2007
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Визнання права власності