Справа № 2-1850/2008р.
24 грудня 2008р. м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді - Надворної О.С., при секретарі Нешта - Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вільнянськ справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та визнання права власності на житловий будинок, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та визнання права власності на житловий будинок.
Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 03.09.2008 року між ним у якості покупця, та ОСОБА_2, у якості продавця, було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку № 15 по вул. Степовій в с Павлівське Вільнянського району Запорізької області. Як зазначає позивач, були виконані всі необхідні умови договору, а саме: він сплатив відповідачу гроші за придбане нерухоме майно у розмірі 35000 грн., відповідач передав йому ключі від будинку. Але посвідчити вищезазначений договір нотаріально вони не змогли, оскільки пізніше виявилося, що право власності на будинок оформлено не за відповідачем, а за його матір'ю - ОСОБА_3, яка померла 28.01.2006 року.
В судовому засіданні позивач наполягає на заявлених позовних вимогах, прохає суд визнати укладений між ним і відповідачем договір дійсним, і визнати за ним право власності на будинок № 15 по вул. Степовій в с Павлівське Вільнянського району Запорізької* області.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, не заперечує проти його задоволення. При цьому пояснив, що дійсно право власності на будинок було оформлено за його матір'ю, але в цьому будинку разом з матір'ю проживав і він. Після смерті матері він є єдиним спадкоємцем. Як зазначає відповідач, він залишився проживати в цьому будинку після смерті матері і своєчасно у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Але до кінця офіційно право власності на будинок на своє ім'я не переоформив.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши надані ними докази, а також матеріали справи, дійшов наступних висновків:
Будинок № 15 по вул. Степовій в с. Павлівське Вільнянського району Запорізької області належав на праві власності ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про право приватної власності на жилий будинок № 22, виданим виконкомом Павлівської сільської Ради народних депутатів Вільнянського району Запорізької області 14.01.1991 року на підставі рішення виконкому Вільнянської районної Ради №125 від 13.07.1989 року (а.с.5), технічним паспортом на будинок (а.с. 9-14).
Факт смерті ОСОБА_3 28.01.2006 року підтверджено Свідоцтвом про смерть І-ЖС № 027042, виданим Павлівською сільською Радою Вільнянського району Запорізької області 30.06.2006 року (а.с.7).
Згідно Свідоцтва про народження U-УР № 0333838, виданим Павлівським ЗАГС Червоноармійського району Вільнянського району Запорізької області відповідач дійсно є сином померлої ОСОБА_3
Із матеріалів наданої суду шостою Запорізькою державною нотаріальною конторою копії спадкової справ № 139, вбачається, що єдиний спадкоємець, звернувшийся з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_3 є ОСОБА_2, який мешкав за однією адресою разом з померлою. Факт сумісного проживання відповідача разом з ОСОБА_3 на день відкриття спадщини підтверджено довідкою Виконкому Павлівської сільської Ради Вільнянського району Запорізької області за вих. №1090 від 04.09.2006 року.
Згідно до ст. 1261 ЦК України відповідач є спадкоємцем за законом першої черги після ОСОБА_3
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї.
Отже, вищенаведені факти свідчать, що ОСОБА_2 на момент укладення з ОСОБА_1 договору купівлі-продажу, дійсно в порядку спадкування за законом отримав право власності на будинок № 15 по вул. Степовій в с Павлівське Вільнянського району Запорізької області.
Надані позивачем письмові докази підтверджують, що вони з ОСОБА_2 домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу будинку, виконали умови цього договору, але при цьому не засвідчили договір нотаріально.
Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦПК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий догові дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Звернення позивача до суду із позовом про визнання права власності є передбаченим законом способом захисту цивільного права відповідно до ст., ст. 16, 392 ЦК України.
Таким чином, враховуючи, що відповідач у справі позов визнав, не заперечує проти його задоволення, відповідно до вимог ч.4 ст. 174 ЦПК України суд вважає за можливе задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі, оскільки це не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
Керуючись ст., ст. 10, 60, 80, 174, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та визнання права власності на житловий будинок, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати дійсним укладений 03.09.2008 року між ОСОБА_2 (як продавцем) і ОСОБА_1 (як покупцем) договір купівлі-продажу житлового будинку № 15 по вул. Степовій в с Павлівське Вільнянського району Запорізької області.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок № 15 по вул. Степовій в с Павлівське Вільнянського району Запорізької області.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Вільнянського районного суду Запорізької області заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.