№ 2 -562/08
19.11.2008р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Литвинової Р.А. при секретарі Заіка А.В., з участю сторін : позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, її представника-адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вільногірську цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкоду користуванні власністю, (третя особа - КП ВО житлово-комунального господарства м.Вільногірська),
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, в якому зазначає наступне.
На підставі договору дарування від 27.12.2004р., посвідченого державним нотаріусом Вільногірської міської нотаріальної контори Дніпропетровської області він особисто є власником квартири АДРЕСА_1.
Відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована в зазначеній квартирі в 2005 році. З моменту реєстрації вона проживала в квартирі, а з червня 2006 року по цей час в квартирі не проживала жодного дня, оскільки виселилась з житла та проживає однією родиною з іншим чоловіком за другою адресою. Однак, вона залишається бути зареєстрованою в належній йому квартирі. За час своєї реєстрації в квартирі вона житлово-комунальні послуги не сплачувала, тому всі витрати за ці послуги за неї змушений сплачувати він, оскільки відповідні договори на послуги укладеною ним.
Реєстрація відповідачки в належній йому квартирі порушує його права як власника житла та перешкоджає йому у користуванні ним. Крім того, що він несе додаткові витрати по сплаті послуг за відповідачку, не може скористатися правом на житлову субсидію. Тобто, реєстрація відповідачки в належній йому квартирі є перешкодою в користуванні та розпоряджанні своїм майном.
Відповідачка не є членом його родини, давно виселилась та не проживає в належній йому квартирі, права користування нею вона не має. Вона має на праві власності квартиру АДРЕСА_2, однак добровільно не бажає знятися з реєстрації в його квартирі, а зареєструватися за місцем свого фактичного проживання в належному їй житлі.
Позивач просить усунути перешкоди в користуванні належною йому на праві власності квартирою №14 в буд. №24-а по вул. Леніна в м. Вільногірську Дніпропетровської області шляхом визнання відповідачки ОСОБА_2 такою, що втратила право користування зазначеною квартирою та зобов'язати КП «ВО житлово-комунального господарства м. Вільногірська» зняти її з реєстрації за зазначеною адресою.
Відповідачка позов не визнала.
Третя особа по справі - КП ВО житлово-комунального господарства м.Вільногірська своїм листом просить розглядати дану справу без участі його представника та ухвалити рішення на розсуд суду (а.с.10).
В судовому засіданні позивач підтримав свій позов, суду пояснив, що мати подарувала йому квартиру за зазначеною в позові адресою, в якій він в 2005р. зареєстрував відповідачку, як співмешканку. Однак, більше двох років вона в його квартирі не проживає, йому доводиться оплачувати комунальні платежі, які на неї нараховуються. Реєстрація відповідачки перешкоджає йому користуватися квартирою, він має намір створити свою
має намір створити свою сім'ю та зареєструвати її в квартиру, але відповідачка безпідставно продовжує залишатись в ній зареєстрованою в той час, як вона має своє власне житло.
Крім того, відповідачка веде ненормальний спосіб життя, оформила багато кредитів, в зв'язку з чим банківські установи пред'являють до нього претензії, оскільки за реєстрацією вона числиться в його квартирі, йому телефонують, приходять представники банків. Він не бажає відповідати за дії відповідачки. Був випадок, коли відповідачка без його відому зайшла в його квартиру, оскільки в неї залишились ключі, та забрала деякі належні йому речі та предмети. Він просить усунути перешкоди в користуванні своєю власністю, зняти відповідачку з реєстрації в належній йому квартирі.
Відповідачка в судовому засіданні суду пояснила, що кілька років вони з позивачем проживали разом, однією сім'єю, а потім він її викинув з квартири і виходить, що за 6 років спільного з ним життя вона нічого не має. Вона оформила на себе кредит, купила йому машину, банк оформив заставу на належну їй квартиру. Вона висловила заперечення проти того, щоб знятись з реєстрації з квартири позивача, оскільки їй нема куди більше зареєструватись.
Представник відповідачки висловив заперечення проти позову, вважаючи, що позивач не довів, що відповідачка чинить йому перешкоди в здійсненні права власності на свою квартиру, а факт її реєстрації в його квартирі не є такою перешкодою.
Свідок ОСОБА_4 суду показала, що вона є сусідкою позивача. їй відомо, що кілька років тому назад разом з позивачем в його квартирі проживала відповідачка. Вже пройшло півтора-два роки, а можливо і більше, як відповідачка там не проживає. Сусіди говорили, що сталось так, що в цій квартирі, де живе позивач, раніше жила сім'я, жінка в якій вживала спиртні напої, і позивач живе з такою жінкою, яка також випиває.
Матеріалами справи встановлено наступне.
Позивачеві ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 27.12.2004р. належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується копією зазначеного договору (а.с.4).
Як зазначено в довідці житлової служби від 17.06.2008р., відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована в належній позивачеві квартирі, як співмешканка (а.с.5).
Заслухавши пояснення сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Ст.386 ЦК України передбачає забезпечення рівного захисту прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його права, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Статтею 391 ЦК України закріплено захист права власності, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Як встановлено в ході розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, позивачеві ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 27.12.2004р. належить квартира АДРЕСА_1. Відповідачка з його дозволу була зареєстрована в цій квартирі як співмешканка. Але, як пояснили обидві сторони, вона більше двох років в квартирі не проживає. Факт перебування відповідачки на реєстрації в квартирі завдає позивачеві перешкоди в користуванні своєю власністю, які полягають в тому, що йому доводиться здійснювати оплату комунальних послуг, які нараховуються безпосередньо на неї. Перешкодою також є те, що позивач не має можливості оформити житлову субсидію, оскільки для цього необхідно надавати документи про розмір доходу відповідачки, про який
він не має жодних відомостей і вона йому таких даних не надає.
Відповідачка не являється родичкою позивача, не є членом його сім'ї, отже вона не має права на користування та проживання в належній позивачеві квартирі чи бути в ній зареєстрованою по паспортному обліку. З відповідачкою не було ніякої домовленості та не укладалось угоди про те, що вона буде залишатись прописаною в квартирі, що належить йому на праві власності.
Залишивши своє місце проживання, яким раніше була квартира позивача, відповідачка повинна була в 10-ти денний строк сама перереєструватися за паспортним обліком, як про це зазначено в Постанові KM України № 35 від 16.01.2003 року «Про тимчасовий порядок реєстрації фізичних осіб за місцем проживання». Більш того, відповідачка має своє власне житло, як пояснила вона в судовому засіданні їй належить квартира на підставі договору дарування.
Посилання відповідачки на той факт, що її квартира перебуває в заставі в зв'язку з тим, що вона оформила кредит для купівлі автомобіля позивачеві, тому їй нікуди зареєструватися, є безпідставними і для вирішення спору по даній справі це не має значення, тобто це є неналежним доказом. Відповідачці роз'яснено, що при наявності в неї майнових претензій до позивача, вона вправі звернутись до нього з окремим позовом до суду.
На підставі вищевикладеного позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.88, 212-215, 212-215, 209 ч.3, 218 ч.2 ЦПК України, на підставі ст.ст. 316, 317, 325, 379, 386, 391 ЦК України, ст. 48 Закону України «Про власність», суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні власністю, визнавши ОСОБА_2 такою, що втратила право користування власністю позивача - квартирою №14 в буд. № 24-а по вул. Леніна в м. Вільногірську Дніпротіетровської області та зобов'язати КП «ВО ЖКГ м. Вільногірська» зняти з реєстрації за паспортним обліком ОСОБА_2 в зазначеній квартирі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.