Справа № 2-1710/2008р.
17 грудня 2008р. м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді - Надворної О.С.,
при секретарі Нешта - Л.В.,
з участю адвоката - ОСОБА_1,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м.Вільнянськ справу за позовом ОСОБА_2 до Павлівської сільської Ради Вільнянського району Запорізької області, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Павлівської сільської Ради Вільнянського району Запорізької області, ОСОБА_3; треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.
Заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 в судовому засіданні обґрунтовує тим, що 11.06.2008 року померла його мати ОСОБА_6. Як зазначає позивач, спадкоємцями за законом після матері є він, його брат ОСОБА_5, сестра ОСОБА_4 та донька брата ОСОБА_7 (який помер 06.02.2005 року) до відкриття спадщини - ОСОБА_3. Всі вони своєчасно звернулись до Вільнянської нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом. Але, як вказує ОСОБА_2, окремо матір'ю 23.01.2004 року в Павлівській сільській Раді було складено заповіт, яким вона частину спадкового майна у вигляді земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5, 6 гектарів, розташованої на території Павлівської сільської Ради Вільнянського району Запорізької області, - заповідала йому. За ствердженням позивача, ОСОБА_3 не згодна з заповітом матері, тому він змушений звернутися до суду, і прохає суд визнати за ним право власності на вищевказану земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.
Павлівська сільська Рада надала суду заяву, згідно якої не заперечує проти задоволення позову і прохає слухати справу без участі їх представника.
Відповідач ОСОБА_3 також звернулась до суду з заяву, в якій зазначила, що не заперечує проти заявлених позовних вимог і прохає суд слухати справу за її відсутністю.
Ввивчивши матеріали справи, суд вважає можливим в силу ч.4 ст. 130 ЦПК України ухвалити рішення по даній цивільній справі у попередньому судовому засіданні.
Суд, вислухавши позивача, його представника-адвоката ОСОБА_1, дослідивши надані ними докази, дійшов наступних висновків:
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 дійсно є сином ОСОБА_6, що підтверджується Свідоцтвом про народження І-ЖС № 09065, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Вільнянського РУЮ 15.07.2008 року, (а.с.6)
Земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5, 61 гектарів, розташована на території Павлівської сільської Ради, на підставі рішення 18 сесії 23 скликання Павлівської сільської Ради народних депутатів від 12.06.2001 року № 26 - належить ОСОБА_6, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю І - ЗП № 058359, виданим 27.09.2001 р. Павлівською сільською Радою, та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1839 (а.с.9).
Факт смерті ОСОБА_6 11.06.2008 року підтверджено Свідоцтвом про смерть I-ЖС № 112572, виданим Павлівською сільською Радою Вільнянського району Запорізької області 19.06.2006 року (а.с.8).
Заповітом, складеним 23.01.2004 року , посвідченим секретарем виконавчого Комітету Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області ОСОБА_8, та зареєстрованим в реєстрі за № 01, ОСОБА_6 заповідала належний їй земельний пай позивачу (а.с. 7).
Із матеріалів наданої суду шостою Запорізькою державною нотаріальною конторою копії спадкової справ № 392, вбачається, що спадкоємцями за законом після ОСОБА_6 являються: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
Спадкоємці, визначені ст. 1241 ЦК України, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині, - відсутні.
До матеріалів справи долучені заяви ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про те, що вони не заперечують проти прийняття позивачем за заповітом спадкового майна у вигляді земельного паю.
Частиною 2 ст. 1236 ЦК України встановлено, що заповідач має право скласти заповіт щодо усіє спадщини або її частини.
Згідно ч.1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину, або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).
Звернення позивача до суду із позовом про визнання права власності є передбаченим законом способом захисту цивільного права відповідно до ст. 16 ЦК
України.
Таким чином, враховуючи, що відповідачі у справі позов визнали, не заперечують проти його задоволення, відповідно до вимог ч.4 ст. 174 ЦПК України суд вважає за можливе задовольнити позов в повному обсязі, оскільки це не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересі інших осіб.
Керуючись ст., ст. 10, 60, 80, 174, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до Павлівської сільської Ради Вільнянського району Запорізької області, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_6, померлої 11.06.2008 року, право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення розміром 5, 61 гектарів, розташовану на території Павлівської сільської Ради Вільнянського району Запорізької області (Державний акт І-ЗП № 058359).
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Вільнянського районного суду Запорізької області заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.