12 травня 2020 року Справа № 915/617/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали
за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815, вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680) в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40081200, вул. Пантелеймонівська, 19,м. Одеса, 65012)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКА СУДНОПЛАВНО-СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 31012697, вул. Заводська, буд. 9, м. Миколаїв, 54000)
про: стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у вагонах,
04.05.2020 позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №ДНЮ-5-02/43 від 28.04.2020 (вх.№5406/20) про стягнення з відповідача плати за користування вагонами у сумі 956049,60 грн та збору за зберігання вантажів у вагонах у сумі 1828,32 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/617/20 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Дослідивши матеріали позовної заяви з доданими до неї документами, суд дійшов висновку, що позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України, підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні, отже, суд відкриває провадження у даній справі.
Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи предмет спору дана справа має розглядатись за правилами загального позовного провадження.
Статтею 181 ГПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до приписів ч. ч. 1-2 ст. 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
При вирішенні питання про призначення дати судового засідання у справі, судом взято до уваги наступне.
Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID - 19» від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.
Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров'я суддів і учасників судових засідань.
Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.
Рішенням Ради суддів України від 17 березня 2020 року затверджено рекомендації щодо особливого режиму роботи судів на період карантину, відповідно до яких на період з 16 березня до 3 квітня судам рекомендовано запровадити заходи, спрямовані на зменшення негативних наслідків, викликаних спалахом вірусної інфекції «COVID-19», зокрема: роз'яснення громадянам щодо можливості відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; за можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження; надання учасниками справи необхідних документів (позовних заяв, заяв, скарг, відзивів, пояснень, клопотань тощо) до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку; утримання від відвідування приміщень суду, особливо за наявності захворювання.
З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров'я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов'язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.
Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.
При цьому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено частиною 4 такого змісту:
"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Враховуючи викладені вище обставини та норми права, та у зв'язку з послабленням карантину з 11.05.2020, керуючись ст.ст. 12, 162-164, 172, 177, 183, 232, 234, 235, п. 4 розділу Х розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2.Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
3.Підготовче засідання у справі призначити на 09 червня 2020 року о 10:30.
4. Повідомити учасників справи про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.
5. Запропонувати відповідачу у 15-денний строк з дня отримання даної ухвали, з урахування строку, визначеного п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
6. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст.166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
7. Запропонувати відповідачу у 5-денний строк з отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст.167 ГПК України.
8. Запропонувати учасникам справи ініціювати розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних документів, у зв'язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу "COVID-19", подавши до Господарського суду Миколаївської області відповідне клопотання (заяву).
9. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
10.Повідомити учасників судового процесу, що учасники справи, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та інші особи мають право доступу до матеріалів справи в електронному вигляді в системі "Електронний суд" після реєстрації своїх офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
11.Звернути увагу учасників справи на те, що подання учасниками судового процесу документів до суду можливо здійснювати за допомогою електронних чи поштових засобів зв'язку. Учасникам справи необхідно повідомити суду та іншим учасникам справи свої офіційні електронні адреси для забезпечення належного обміну процесуальними документами.
12.Копію ухвали направити учасникам справи.
13.Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О.Ржепецький