06.05.2020 Справа № 920/1238/19
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,
Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу № 920/1238/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (пр.-т Науки, буд. 8, м. Київ, 03039),
до відповідача Фізичної особи - підприємця Ткаченка Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ),
про стягнення 48 907 грн. 60 коп.,
за участю представників сторін:
Від позивача - Дрозд Т.О.;
Від відповідача - Кордюк В.П.;
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 48 907 грн. 60 коп., в тому числі 47 584 грн. 23 коп. майнової шкоди, що була завдана відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 161 грн. 79 коп. інфляційних збитків, 1 161 грн. 58 коп. 3% річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.01.2020 відкрите провадження у справі № 920/1238/19, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.02.2020, 11:30 з повідомленням сторін; наданий відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; наданий позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.02.2020 відкладене підготовче засідання на 02.03.2020, 11:30; наданий відповідачу семиденний строк до 19.02.2020 для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; наданий позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України.
19.02.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 1541 від 19.02.2020), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що рахунок-фактура № 27-зОР4 від 10.01.2019 є неналежним доказом та не може бути прийнятий судом під час визначення розміру завданої майнової шкоди. Позивачем не подано доказів того, що водій ОСОБА_1 є працівником позивача та перебував на місці ДТП у службових справах.
У судовому засіданні 02.03.2020 судом оголошено перерву до 11.03.2020, 9:30; позивачу запропоновано подати відповідь на відзив до 11.03.2020, копію відповіді на відзив надіслати відповідачу та подати докази такого надсилання суду; подати суду копії доданих до позовної заяви рахунку-фактури № 27-зОР4 від 10.01.2019, пояснень та схеми дорожньо-транспортної пригоди у стані, що їх можна читати.
10.03.2020 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 2142 від 10.03.2020), в якій, з урахуванням позиції відповідача по справі, просить долучити до матеріалів справи копію наказу про прийняття на роботу водієм автотранспортних засобів до ТОВ «ЕКО» ОСОБА_1 , який під час ДТП був за кермом пошкодженого авто; копію техпаспорту на пошкоджений при ДТП автомобіль SCANIA (реєстраційний номер - НОМЕР_1 ); 2) копію договору про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів № 29/4/17 від 06.07.2017, що був укладений з ДП «АВТОМАЗ-Україна» (підприємством, що ремонтувало пошкоджене в ДТП авто); копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 27-зОР4 за договором про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів № 29/4/17 від 06.07.2017 та за рахунком № 27-з від 10.01.2019. Позивач також просить суд надати додатковий час для ознайомлення представником TOB «ЕКО» у Зарічному районному суді м. Суми з матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 591/65/19.
Ухвалою господарського суду Сумської області 11.03.2020 у справі № 920/1238/19 позовну заяву залишено без руху на підставі ст. 176 ГПК України, позивачу наданий п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви: подання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги у стані, що їх можна читати: рахунку-фактури № 27-зОР4 від 10.01.2019, пояснень сторін стосовно ДТП від 28.12.2018, протоколу серії ОБ № 160166 від 28.12.2018.
23.03.2020 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (вх. № 2589 від 23.03.2020) про долучення до матеріалів справи копій рахунку-фактури № 27-зОР4 від 10.01.2019, пояснень сторін стосовно ДТП від 28.12.2018, протоколу серії ОБ № 160166 від 28.12.2018 зі схемою ДТП.
Ухвалою господарського суду Сумської області 06.04.2020 продовжено розгляд справи, призначене судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 06.05.2020, 11:00; встановлений відповідачу п'ятиденний строк з дня закінчення строку карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби, для подання заперечення на відповідь на відзив, з урахуванням поданих позивачем копій документів, відповідно до ст. 167 ГПК України.
Позивач підтримує позовні вимоги.
Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 160166 від 28.12.2018 вбачається, що 28.12.2018 близько 18 год. 00 хв. в м. Суми, на території складів за адресою вул. Лінійна б. 15 ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом MERCEDES-BENZ ACTROS 2542, номерний знак НОМЕР_2 , не дотримався безпечного інтервалу, в результаті чого здійснив наїзд на нерухомий транспортний засіб SCANIA, номерний знак НОМЕР_3 , чим порушив вимоги Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження, в тому числі транспортний засіб SCANIA, номерний знак НОМЕР_3 , власником якого є ТОВ «Капітал холдинг»: пошкодження лівого бокового дзеркала заднього виду, водійських дверей, пошкодження переднього облицювання, тріщину лобового скла.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 15.01.2019 у справі № 591/65/19 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (порушення п.п.2.3. "в"; 13.1 ПДР України) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 340,00 грн.
ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем, про що було повідомлено інспектора роти № 1 БУПП в Сумській області лейтенанта поліції на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення. Основним видом діяльності відповідача є надання послуг з перевезення вантажу (код КВЕД 49.41 вантажний автомобільний транспорт (основний).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач своїми протиправними діями заподіяв матеріальну шкоду позивачу у розмірі 47 584 грн. 23 коп. (вартість відновлювального ремонту автомобіля після ДТП).
Відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову зазначає, що позивачем не доведено належними доказами розміру завданої майнової шкоди.
Відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Положеннями статей 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Загальні положення про відшкодування шкоди закріплені у главі 82 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим їм фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За приписами ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Наявність протиправної поведінки та вини ОСОБА_2 у ДТП встановлено постановою Зарічного районного суду м. Суми від 15.01.2019 у справі № 591/65/19.
Відповідач є власником транспортного засобу MERCEDES-BENZ ACTROS 2542, номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 21 ).
Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні 06.05.2020 та вбачається з інформації на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України за пошуком перевірка чинності полісу внутрішнього страхування https://policy-web.mtsbu.ua/, цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу на момент вчинення ДТП не була застрахована (поліс на транспортний засіб не знайдено).
Станом на 28.12.2018 транспортний засіб SCANIA, номерний знак НОМЕР_3 , знаходився в користуванні у позивача на підставі договору оренди транспортного засобу № 8 від 17.08.2018, укладеного з ТОВ «Капітал холдинг», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідного договору та акту приймання-передачі транспортних засобів від 17.08.2018.
За кермом нерухомого транспортного засобу SCANIA, номерний знак НОМЕР_3 на момент ДТП перебував ОСОБА_1 - працівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко», посада - водій автотранспортних засобів, що вбачається з копії наказу (розпорядження) про прийняття на роботу від 09.07.2012 № ЭК/К-127 (а.с. 134).
Таким чином, з урахуванням приписів ст. ст. 396, 1187 Цивільного кодексу України, позивач правомірно звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди.
Судом встановлено, що внаслідок ДТП транспортний засіб SCANIA, номерний знак НОМЕР_3 , отримав пошкодження лівого бокового дзеркала заднього виду, водійських дверей, пошкодження переднього облицювання, тріщину лобового скла (протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № НОМЕР_5 від 28.12.2018, а.с. 165-165).
На підтвердження розміру шкоди позивач подав копії договору № 29/4/17 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів від 06.07.2017, укладеного між позивачем та ДП «Автомаз-Україна», рахунку-фактури № 27-зОР4 від 10.01.2019 та акту № 27-зОР4 здачі-прийняття послуг (надання послуг) від 10.01.2019.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з положеннями частини другої статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Механізм оцінки колісних транспортних засобів встановлюється Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженою Міністерством Юстиції України та Фондом державного майна України 24.11.2003 (далі - Методика).
За приписами п. 1.4. Методики, остання застосовується для визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ; визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ.
Згідно із п.п. 2.3., 2.4. Методики, вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ. Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики, відновлювальний ремонт (або ремонт) це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.
Докази складання калькуляції вартості відновлювального ремонту у відповідності до Методики матеріали справи не містять.
Як пояснив позивач, оцінка вартості матеріальної шкоди, товарознавча експертиза не проводилися.
Під час розгляду справи, з урахуванням того, що відповідач заперечує проти розміру завданої шкоди, суд ставив перед учасниками справи питання щодо призначення у справі судової експертизи для встановлення вартості відновлювального ремонту.
Як пояснив представник позивача у судових засіданнях, автомобіль відремонтований.
З рахунку-фактури та акту здачі-прийняття послуг (надання послуг) вбачається, що до складу виконаних робіт в тому числі включено рихтування, підготовку та фарбування правих дверей, про пошкодження яких у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 160166 від 28.12.2018 не зазначено.
Доказів оплати робіт з ремонту автомобіля відповідно до акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 27-зОР4 позивач не подав.
За вказаних обставин, відсутності доказів складання калькуляції вартості відновлювального ремонту, відсутності акту оцінки вартості ремонту, за наявності заперечень відповідача щодо розміру збитків, а також факту включення до переліку, згідно з рахунком-фактурою та актом здачі - прийняття, робіт, що не узгоджуються з характером зовнішніх пошкоджень автомобіля, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутності доказів оплати позивачем вартості виконаних робіт з ремонту автомобіля, суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами розміру завданої майнової шкоди, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 47 584 грн. 23 коп. майнової шкоди, що була завдана відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також 161 грн. 79 коп. інфляційних збитків, 1 161 грн. 58 коп. 3% річних, заявлених до стягнення підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення грошового зобов'язання з відшкодування шкоди в розмірі 47584 грн 23 коп.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" до відповідача Фізичної особи - підприємця Ткаченка Сергія Анатолійовича про стягнення 48 907 грн. 60 коп. майнової шкоди, відмовити.
2. Витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО".
3. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням ч. 4 Розділу Х (Прикінцеві положення) та пп. 17.5. п. 17 Розділу XI (Перехідні положення) Кодексу.
Повне рішення складене 12.05.2020.
Суддя Є.А. Жерьобкіна