65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"30" квітня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3599/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.
при секретарі судового засідання Луцюк Р.П.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРО» до відповідача Фізичної особи - підприємця Величенко Миколи Петровича про стягнення 200000,00грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРО» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Фізичної особи - підприємця Величенко Миколи Петровича 200000,00грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРО» посилається на порушення Фізичною особою - підприємцем Величенко Миколою Петровичем авторського права.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.12.2019р. відкрито провадження у справі №916/3599/19, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.12.2019р. о 12:00.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.20219р. відкладено підготовче засідання на 16.01.2020р. о 12:50 та викликано учасників справи у підготовче засідання.
В підготовчому засіданні від 16.01.2020р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 25.02.2020р. о 11:40, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.01.2020р. викликано учасників справи у підготовче засідання на 25.02.2020р. о 11:40.
20.01.2020р. за вх.суду№1222/20 позивач звернувся до суду з клопотанням про приєднання доказів, а саме фото контрафактного товару «ІНФОРМАЦІЯ_3», « Картина по номерам «ІНФОРМАЦІЯ_2» та докази направлення клопотання відповідачу.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.01.2020р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
20.02.2020р. за вх.суду№4455/20 позивач звернувся до суду з заявою про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.02.2020р. закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 10.03.2020р. о 11:00.
В судовому засіданні було оголошено про початок розгляду справи по суті.
В судовому засіданні від 10.03.2020р. було оголошено перерву на 19.03.2020р. о 12:30, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.03.2020р. викликано учасників справи у судове засідання на 19.03.2020р. о 12:30.
Враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211, Розпорядження голови Одеської міської ради №218 від 15.03.2020р., рішення зборів суддів Господарського суду Одеської області від 16.03.2020р., оформленим протоколом №916-3/2020, яким для забезпечення належної роботи в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби було рекомендовано суддям Господарського суду Одеської області у період дії карантину з 17.03.2020р. по 03.04.2020р. включно перенести судові засідання за межі вказаного строку, суд призначив судове засідання по справі №916/3599/19 на 09.04.2020р. о 12:20.
08.04.2020р. за вх.суду№9015/20 позивач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи.
В засідання суду від 09.04.2020р. представники сторін не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.04.2020р. відкладено розгляд справи на 30.04.2020р. о 12:40.
30.04.2020р. за вх.суду№10896/20 позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі представника позивача у зв'язку із карантинними заходами.
В судове засідання від 30.04.2020р. представники сторін не з'явилися.
В судовому засіданні від 30.04.2020р. було винесено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/3599/20.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Як вказує позивач, Товариству з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРО» стало відомо, що Фізичною особою - підприємцем Величенко Миколою Петровичем, було здійснено незаконне розповсюдження контрафактних товарів з зображенням творів образотворчого мистецтва під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» та « ІНФОРМАЦІЯ_2 », автором яких є ОСОБА_1 , а саме: « ІНФОРМАЦІЯ_3 » - в структурі якої відображено художній твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та « Картина по номерам « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - в структурі якої відтворено художній твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_2... ». Представником ТОВ «БРЕНД ПРО» було зроблено замовлення у відповідача вказаного товару та після узгодження замовлення в телефонному режимі, 02.11.2018р., Величенко Миколою Петровичем було здійснено розповсюдження спірних товарів шляхом оформлення їх доставки у відділені Нової Пошти №123, (м. Одеса, Миколаївська дорога, 123), за експрес-накладною № 2045 0097 7367 06 на відділення Нової пошти №118, (м. Одеса, проспект Шевченко, буд. 27) на ім'я одержувача ОСОБА_3 .
Позивач зазначає, що 05.11.2018р., відповідно до вищезазначеної експрес-накладної, представником позивача ОСОБА_3 у відділенні Нової Пошти №118, (м. Одеса, пр. Шевченко, буд. 27), було отримано розповсюджувані Величенко Миколою Петровичем товари, що також підтверджується відеофіксацією отримання замовлення від 05.11.2018р. Плата за товари здійснювалась у формі після сплати - «Наложенный платеж» - у розмірі 58,00грн., що підтверджується експрес-накладною 2045 0097 7367 06 від 05.11.2018р., службовими чеками ТОВ «Пост Фінанс» від 05.11.2018р. та фіскальним чеком ТОВ «Пост Фінанс» від 05.11.2018р. Отримувачем коштів відповідно до вказаних документів є саме Величенко Микола Петрович .
В підтвердження розповсюдження контрафактних товарів Фізичною особою підприємцем Величенко Миколою Петровичем, позивач надав до суду відеофіксацію дослідження інтернет - магазину « Rainbowart » за доменним ім'ям rainbowart.com .ua, на якому останнім пропонуються до продажу контрафактні товари та у розділі « Наличие документов» зафіксовано особу, що здійснює продаж товарів у вказаному магазині, ким є саме відповідач. Для ідентифікації зображення, що розміщено на контрафактному товарі, позивачем надано порівняльну таблицю з аналізом відтворення зображення художнього твору образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_4 » в порівнянні з зображенням, що відтворено на товарі « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Для ідентифікації зображення, що розміщено на контрафактному товарі, позивачем надано порівняльну таблицю з аналізом відтворення зображення художнього твору образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_2... » в порівнянні з зображенням, що відтворено на товарі « Картина по номерам « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Позивач стверджує, що на його думку, не виникає труднощів в ідентифікації зображення художніх творів образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_4» та «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розміщені на придбаних товарах, оскільки вказані твори, як об'єкти авторського права є оригінальними та впізнаним.
Позивач, посилаючись на ст.1 Закону України «Про авторське право і суміжні права зазначає, що товари, що реалізуються підприємцем, мають статус контрафактного, так як мають в своїй структурі належні позивачу об'єкти авторського права, який в свою чергу не надавав відповідачу дозволу на використання творів образотворчого мистецтва. Відповідачем, було порушено вимоги законодавства, щодо охорони авторських і суміжних прав, шляхом розповсюдження контрафактних товарів в місті Одеса, в структурі яких відтворено об'єкти авторського права, права на які належать ТОВ «БРЕНД ПРО».
В обґрунтування наявності у позивача авторського права, позивач вказує, що ОСОБА_1 є автором творів образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та « ІНФОРМАЦІЯ_2... » та власником виключних майнових прав на останні відповідно до ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» де вбачається, що первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого, автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове право на цей твір), для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права.
Як вказує позивач, 01.04.2014р. між ОСОБА_1 та компанією «М .Ц. АИР АССЕТС ЛИМИТЕД» (МС AIR ASSETS LIMITED) було укладено ліцензійний договір №04/14 про надання виключної ліцензії на використання творів.
Згідно з п. 1.2. договору «Твори» - об'єкти інтелектуальної власності - художні твори образотворчого мистецтва (зображення персонажів) вказані в Додатку №1 до даного договору.
Відповідно до п. 1.6. «Територія» - територія відносно якої надаються виключні права. В рамках даного договору Територією є всі країни земної кулі.
Пунктом 2.1. встановлено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, Ліцензіар зобов'язується надати Ліцензіату виключні права (виключну ліцензію) на використання творів способами, зазначених в п.2.2 договору, та в порядку зазначеному в п. 10 договору, виключне право дозволяти використання творів способами, зазначених в п.2.2. договору, та право перешкоджати неправомірному використанню творів способами, значеними в п.2.2 договору, а Ліцензіар в порядку та в розмірах, визначених в договорі, сплачує Ліцензіару винагороду (роялті) за надання прав на твори.
Додатком №1 до договору, сторонами погоджено, перелік та назви творів на які передається право використання в межах Ліцензійного договору.
Пунктом 2.10 сторонами погоджено, що Ліцензіар зобов'язується в проміжок кожного календарного року дії договору передавати Ліцензіату права на використання не менш 20 додаткових творів. Перелік таких додаткових творів, прав на використання яких передаються Ліцензіату, фіксуються в окремих Додатках до цього договору. Використання прав на додаткові твори здійснюються в порядку та на умовах, встановлених цим договором.
Відповідно до п. 2.2. договору, сторонами узгоджено способи використання Творів, серед яких зокрема розповсюдження продукції будь-якими способами і в будь-якій формі, включаючи, але не обмежуючи, продаж, імпорт, експорт, оренду, прокат.
Пунктом 2.3. договору Ліцензіар надає Ліцензіату виключне право дозволяти використання творів третім особам, що означає право Ліцензіата надавати третім особам (субліцензіатам) субліцензію на використання творів способами зазначеними в п. 2.2. договору.
Відповідно до п. 2.4. договору Ліцензіар надає Ліцензіату виключне право забороняти третім особам неправомірне використання творів, способами передбаченими в п. 2.2. договору.
Згідно з п. 2.6. договору строк, на який надаються права, це строк дії договору, «значений в п. 6.1. даного договору.
Пунктом 2.7 погоджено, що права вважаються переданими, з моменту підписання Додатку №1 до цього договору.
Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. договору, договір вступає в силу з моменту його підписання повноваженими представниками сторін і діє протягом 7 (семи) років з моменту його підписання. Строк дії договору продовжується (пролонгується) на кожні вступні 10 (десять) років в тому випадку, якщо Ліцензіат належним чином виконує свої зобов'язання за даним договором протягом строку його дії.
Позивач зазначає, що Компанія «М. Ц . АИР АССЕТС ЛИМИТЕД» (МС AIR ASSETS LIMITED) відповідно до сертифікату про зміну назви від 19.08.2016р. змінила назву компанії «М. Ц . АИР АССЕТС ЛИМИТЕД» (МС AIR ASSETS LIMITED) на назву АРТНЕЙШН КОРПОРЕЙШН ЛТД (ARTNATION CORPORATION LTD).
На підставі вищезазначеного ліцензійного договору №04/14 від 01.04.2014 року, власником виключних прав на використання творів ОСОБА_1 , компанія АРТНЕЙШН КОРПОРЕЙШН ЛТД (ARTNATION CORPORATION LTD) 26.06.2017р. уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРО» ліцензійний договір №26-06-17.
Пунктом 1.1. договору регламентуються правовідносини, пов'язані з наданням прав
ліцензії) на використання творів. Вид прав (ліцензії) вказується в Додатку (додатках) до цього
договору.
Відповідно до п. 1.3. «твори» - об'єкти авторського права - художні твори образотворчого мистецтва (зображення персонажів) ОСОБА_1 .
Пунктом 2.1. договору сторони встановили, що в порядку і на умовах визначених договором, Субліцензіар надає Субліцензіату права (ліцензію) на використання арів способами, вказаними в п. 2.2. договору, а Субліцензіат в порядку та в розмірах значених в договорі, виплачує Субліцензіару винагороду (роялті) за надання права на товари.
За умовами договору, відповідно до п. 2.2. Субліцензіат має право використовувати товари таким способом як зокрема розповсюдження продукції будь-якими способами і в будь-якій формі, включаючи, але не обмежуючи, продаж, імпорт, експорт, оренду, прокат.
Пунктом 2.3. договору Субліцензіар надає Субіцензіату право дозволяти використання творів третім особам, що означає право Субліцензіата надавати третім особам (субліцензіатам) субліцензію на використання творів способами зазначеними п. 2.2. договору.
Відповідно до п. 2.4. договору територія на яку надаються права - територія України, республіки Молдови, якщо інше не передбачено додатками до Договору.
Пунктом 2.7. договору передбачено, що права вважаються наданими з моменту передачі вихідних матеріалів згідно з п. 2.8. договору.
Пунктом 2.8. договору встановлено, що Субліцензіар зобов'язується передати Субліцензіату вихідні матеріали у вигляді зображень творів електронними каналами зв'язку протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання Додатку до договору з зазначенням відповідних творів. Передача вихідних матеріалів засвідчується підписанням сторонами Акту прийому-передачі вихідних матеріалів творів.
Сторонами обумовлено строк дії договору за яким: «Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.03.2021р.», «Строк дії даного договору продовжується (пролонгується) на кожні наступні 2 (два) роки, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення дії договору жодна сторона не повідомить іншу сторону про намір припинити дію договору за спливом відповідного періоду».
Відповідно до Додатку №1 до Субліцензійного договору №26-06-17 від 26.06.2017р., а також Акту прийому-передачі вихідних матеріалів, АРТНЕЙШН КОРПОРЕЙШН ЛТД (ARTNATION CORPORATION LTD) передає та надає ТОВ «БРЕНД ПРО» право на використання ряду творів, серед яких твір «ІНФОРМАЦІЯ_4».
Додатком №2 до Субліцензійного договору №26-06-17 від 26.06.2017р. сторони погодили, що Субліцензіар надає Субліцензіату з правом наступної передачі третім особам (субліцензіювання) не виключні майнові права (невиключну ліцензію) на використання творів на території України та на території Республіки Молдова шляхом нанесення твору (творів) на продукцію (в тому числі на її упакування, етикетку, нашивку, бирку, та/або інші предмети, які їх містять та/або прикріплені до неї).
Відповідно до п. 1 Додатку №1/1 до Субліцензійного договору № 26-06-17 від 26.06.2017р. та Акту прийому-передачі вихідних матеріалів №1/1, АРТНЕЙШН КОРПОРЕЙШН ЛТД (ARTNATION CORPORATION LTD) передає та надає ТОВ «БРЕНД ІРО» право на використання ряд творів, серед яких твір « ІНФОРМАЦІЯ_2 ...».
Щодо наявності у ТОВ «БРЕНД ПРО» права забороняти третім особам (правомірне використання творів, а саме: використання об'єктів авторського права - художніх творів образотворчого мистецтва (зображення персонажів) ОСОБА_1 , способами передбаченими в п. 2.2. Субліцензійного договору №26-06-17, позивач вказує, що 01.07.2017р. між АРТНЕЙШН КОРПОРЕЙШН ЛТД (ARTNATION CORPORATION LTD) та ТОВ «БРЕНД ПРО» було укладено додаткову угоду до субліцензійного договору №26-06-17 від 26.06.2017р. відповідно до якої сторони домовились внести зміни в п.2.1. договору, виклавши його в наступній редакції: « 2.1. в порядку і на умовах, визначених даним договором, Субліцензіар надає Субліцензіату права (ліцензію) на використання творів способами, вказаними в пункті 2.2. договору, а також надає право перешкоджати неправомірному використанню творів способами, вказаними в пункті 2.2 договору, а Субліцензіат в порядку і розмірах, визначених в договорі, виплачує Субліцензіару винагороду (роялті) за надання прав на твори». «Право перешкоджати неправомірному використанню творів, надане на основі договору, вважається переданим з моменту підписання сторонами договору».
Позивач вказує, що проаналізувавши зміст та враховуючи всі умови первинного ліцензійного та субліцензійного договору, можна стверджувати про належність ТОВ «БРЕНД ПРО» права на використання об'єктів авторського права - художніх творів образотворчого мистецтва (зображеннями персонажів) ОСОБА_1 , зокрема «ІНФОРМАЦІЯ_4» та « ІНФОРМАЦІЯ_2.. », а також права перешкоджати третім особам використання вказаних творів.
Щодо розрахунку суми позовних вимог, позивач вказує, що 07.12.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРО» та Приватним підприємством «Кідді-Ко» було укладено Субліцензійний договір №07/12/2017 відповідно до якого Ліцензійна продукція - товари, в оформленні яких використані твори та/або на які посередньо та/або їх упаковки, етикетки, нашивки, бирки та/або інші предмети, що містять прикріплені до них, нанесені твори. Перелік ліцензійної продукції вказується сторонами у Додатку (Додатках) до договору. Права - виключні майнові авторські права на використання творів, які надаються Субліцензіатові за договором, в обсязі та на умовах, передбачених договором. Територія - територія, в межах якої діють права, що надаються Субліцензіатові за цим договором. Територія вказується сторонами в Додатку (Додатках) до договору. Строк - період часу, на який Субліцензіатові надаються права передбачені в договорі, а саме - строк дії договору.
Відповідно до п. 1.1. договору Субліцензіар надає Субліцензіатові права на твори, які дозволяють використовувати твори протягом строку і в межах території, одним з таких способів, як зокрема розповсюджувати ліцензійну продукцію за допомогою каналів дистрибуції, перелік яких зазначений у Додатку (Додатках) до договору (п. 1.1.2.)
Пунктом п. 4.1. договору встановлено, що за використання авторських прав на твори способами передбаченими пунктом 1.1 договору, Субліцензіат зобов'язується виплачувати Субліцензіару винагороду (роялті), порядок, розмір і строк виплати якої визначаються сторонами в Додатку (Додатках) до договору.
Пунктом 4.2. встановлено, що валютою розрахунків за цим договором є українська гривня.
Згідно з Додатком №1 до Субліцензійного договору №07/12/2017 СД від 07.12.2017р. Субліцензіар надає Субліцензіату права на наступні твори: елементи, будь-які частини творів образотворчого мистецтва ОСОБА_1 , в тому числі зображення персонажів та інші елементи творів оригінальні назви таких творів образотворчого мистецтва, автором є - ОСОБА_1 , а територія на яку розповсюджуються права - територія Україна.
Відповідно до п. 2 Додатку №1 до Субліцензійного договору обумовлено: Субліцензіат має право виготовляти та розповсюджувати наступну ліцензійну продукцію Картини за номерами, 40х50см».
Відповідно до Акту підтвердження змісту правочину до договору 17/12/2017-СД від 07.12.2017р. укладеного між ТОВ «БРЕНД ПРО» та ТОВ «КІДДІ-КО» сторони склали зазначений Акт, щоб підтвердити, що права на використання ліцензійної продукції, надані за договором, розповсюджуються, зокрема, але не виключно на твори образотворчого мистецтва ОСОБА_1 , серед яких твір « ІНФОРМАЦІЯ_2 ...».
Також, сторонами було укладено Додаток №2 до Субліцензійного договору 17/12/2017-СД від 07.12.2017р., де погоджені наступні умови: відповідно до п.1.4 договору за використання творів, зазначених у додатку №1 до договору, способами, передбаченими п. 1.1. договору, Субліцензіат зобов'язується сплачувати Субліцензіару винагороду (роялті) у вигляді фіксованого (паушального) платежу та періодичних платежів. Субліцензіат зобов'язується виплатити Субліцензіару винагороду (роялті) у вигляді фіксованого (паушального) платежу у розмірі 200000 (двісті тисяч) українських гривень протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання договору та виставлення відповідного рахунку Субліцензіаром. Сторони домовились, що сума фіксованого (паушального) платежу, виплаченого протягом строку дії договору Субліцензіатом Субліцензіару згідно з п.2 Додатку №2 до договору, визнається сторонами винагородою (роялті) Субліцензіара і за жодних умов не підлягає поверненню Субліцензіату.
Позивач стверджує, що таким чином, вищезазначений розмір ліцензійної винагороди, а саме 200000,00грн. в даному випадку с базовою розрахунковою величиною для визначення розміру компенсації за порушення майнових авторських прав.
Як вказує позивач, аналізуючи вищезазначений субліцензійний договір мінімальна сума винагороди, яку отримує ТОВ «БРЕНД ПРО» за надання прав на твори ОСОБА_1 становить 200000,00грн. (фіксований (паушальний) платіж, який ТОВ «КІДДІ-КО» сплачує відповідно до Додатку №2 до Субліцензійного договору №07/12/2017-СД. Враховуючи вищенаведені обставини та п. г) ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» вбачається наступний розрахунок компенсації за порушення майнових авторських прав ТОВ «БРЕНД ПРО», а саме: 200000,00грн. (сума винагороди, яка була б сплачена, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання об'єктів авторського права) * 3 (потроєна сума винагороди за умисне порушення авторського права ТОВ «БРЕНД ПРО») = 600000,00грн. Зважаючи на значну суму винагороди, яку б позивач зміг би реально отримати за звичайних обставин, якби його права не були порушені, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, позивач приходить до необхідності зменшення суми позовних вимог до 200000,00грн.
Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 200000,00грн. компенсації за порушення авторських прав.
Відповідач в засідання суду не з'явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб; використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом; умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону (ч.ч.2-4 ст.426 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.435 Цивільного кодексу України первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
Статтею 441 Цивільного кодексу України визначено, що використанням твору, в тому числі, є його відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", примірник твору - копія твору, виконана у будь-якій матеріальній формі. Контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.
Частиною 1 статті 8 названого Закону до об'єктів авторського права віднесено твори у галузі науки, літератури і мистецтва.
Відповідно до ст.9 Закону України „Про авторське право і суміжні права" частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.
Статтею 11 Закону України „Про авторське право і суміжні права" встановлено, що первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове право на цей твір), для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів: латинська літера "c", обведена колом, - (зображення знака не наводиться); ім'я особи, яка має авторське право; рік першої публікації твору.
Згідно до статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору, а також виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права. Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів; здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер.
Статтею 443 Цивільного кодексу України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Згідно статті 440 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Статтею 1108 Цивільного кодексу України особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону.
За приписами ч.1 ст.52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
Предметом доведення по справі про стягнення компенсації за порушення авторського права є, по-перше, належність позивачу авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, по-друге, додержання відповідачем вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами (п.29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності").
Суд, проаналізувавши умови укладеного 01.04.2014р. між ОСОБА_1 та компанією «М .Ц. АИР АССЕТС ЛИМИТЕД» (МС AIR ASSETS LIMITED) ліцензійного договору №04/14 про надання виключної ліцензії на використання творів, умови укладеного 26.06.2017р. між АРТНЕЙШН КОРПОРЕЙШН ЛТД (ARTNATION CORPORATION LTD) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРО» ліцензійного договору №26-06-17, дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРО» набуло виключні майнові авторські права на елементи, будь-які частини творів образотворчого мистецтва ОСОБА_1 , в тому числі зображення персонажів та інші елементи творів оригінальні назви таких творів образотворчого мистецтва, автором є - ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що представником ТОВ «БРЕНД ПРО» було зроблено замовлення у відповідача вказаного товару та після узгодження замовлення в телефонному режимі, 02.11.2018р., Величенко Миколою Петровичем було здійснено розповсюдження спірних товарів шляхом оформлення їх доставки у відділені Нової Пошти №123, (м. Одеса, Миколаївська дорога , 123 ), за експрес-накладною № 2045 0097 7367 06 на відділення Нової пошти №118, (м. Одеса, проспект Шевченко, буд. 27) на ім'я одержувача ОСОБА_3 .
05.11.2018р., відповідно до вищезазначеної експрес-накладної, представником позивача ОСОБА_3 у відділенні Нової Пошти №118, (м. Одеса, пр. Шевченко, буд. 27), було отримано розповсюджувані Величенко Миколою Петровичем товари, що також підтверджується відеофіксацією отримання замовлення від 05.11.2018р. Плата за товари здійснювалась у формі після сплати - «Наложенный платеж» - у розмірі 58,00грн., що підтверджується експрес-накладною 2045 0097 7367 06 від 05.11.2018р., службовими чеками ТОВ «Пост Фінанс» від 05.11.2018р. та фіскальним чеком ТОВ «Пост Фінанс» від 05.11.2018р. Отримувачем коштів відповідно до вказаних документів є саме Величенко Микола Петрович .
В матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача доказів на використання будь-яких частини творів образотворчого мистецтва ОСОБА_1 , в тому числі зображення персонажів та інші елементи творів оригінальні назви таких творів образотворчого мистецтва, автором є - ОСОБА_1 .
Таким чином, судом встановлено факт порушення Фізичною особою-підприємцем Величенко Миколою Петрович ем майнових авторських прав на елементи частини творів образотворчого мистецтва ОСОБА_1 , в тому числі зображення персонажів та інші елементи творів оригінальні назви таких творів образотворчого мистецтва, автором є - ОСОБА_1 .
Позивач наголошує на понесених ним збитках у вигляді неотримання суми ліцензійного платежу від виробника контрафактного товару посилаючись на укладений 07.12.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРО» та Приватним підприємством «Кідді-Ко» Субліцензійний договір №07/12/2017 відповідно до умов якого Субліцензіар надає Субліцензіатові права на твори, які дозволяють використовувати твори протягом строку і в межах території, одним з таких способів, як зокрема розповсюджувати ліцензійну продукцію за допомогою каналів дистрибуції, перелік яких зазначений у Додатку (Додатках) до договору.
Згідно з Додатком №1 до Субліцензійного договору №07/12/2017 СД від 07.12.2017р. Субліцензіар надає Субліцензіату права на наступні твори: елементи, будь-які частини творів образотворчого мистецтва ОСОБА_1 , в тому числі зображення персонажів та інші елементи творів оригінальні назви таких творів образотворчого мистецтва, автором є - ОСОБА_1 , а територія на яку розповсюджуються права - територія Україна.
Відповідно до п. 2 Додатку №1 до Субліцензійного договору обумовлено: Субліцензіат має право виготовляти та розповсюджувати наступну ліцензійну продукцію Картини за номерами, 40х50см».
Відповідно до Акту підтвердження змісту правочину до договору 17/12/2017-СД від 07.12.2017р. укладеного між ТОВ «БРЕНД ПРО» та ТОВ «КІДДІ-КО» сторони склали зазначений Акт, щоб підтвердити, що права на використання ліцензійної продукції, надані за договором, розповсюджуються, зокрема, але не виключно на твори образотворчого мистецтва ОСОБА_1 , серед яких твір « ІНФОРМАЦІЯ_2 ...».
Також, сторонами було укладено Додаток №2 до Субліцензійного договору 17/12/2017-СД від 07.12.2017р., де погоджені наступні умови: відповідно до п.1.4 договору за використання творів, зазначених у додатку №1 до договору, способами, передбаченими п. 1.1. договору, Субліцензіат зобов'язується сплачувати Субліцензіару винагороду (роялті) у вигляді фіксованого (паушального) платежу та періодичних платежів. Субліцензіат зобов'язується виплатити Субліцензіару винагороду (роялті) у вигляді фіксованого (паушального) платежу у розмірі 200000 (двісті тисяч) українських гривень протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання договору та виставлення відповідного рахунку Субліцензіаром. Сторони домовились, що сума фіксованого (паушального) платежу, виплаченого протягом строку дії договору Субліцензіатом Субліцензіару згідно з п.2 Додатку №2 до договору, визнається сторонами винагородою (роялті) Субліцензіара і за жодних умов не підлягає поверненню Субліцензіату.
Аналізуючи субліцензійний договір №17/12/2017-СД від 07.12.2017р., мінімальна сума винагороди, яку отримує ТОВ «БРЕНД ПРО» за надання прав на твори ОСОБА_1 становить 200000,00грн. (фіксований (паушальний) платіж, який ТОВ «КІДДІ-КО» сплачує відповідно до Додатку №2 до Субліцензійного договору №07/12/2017-СД.
Враховуючи п. г) ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» вбачається наступний розрахунок компенсації за порушення майнових авторських прав ТОВ «БРЕНД ПРО», а саме: 200000,00грн. (сума винагороди, яка була б сплачена, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання об'єктів авторського права) * 3 (потроєна сума винагороди за умисне порушення авторського права ТОВ «БРЕНД ПРО») = 600000,00грн. Зважаючи на значну суму винагороди, яку б позивач зміг би реально отримати за звичайних обставин, якби його права не були порушені, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, позивач приходить до необхідності зменшення суми позовних вимог до 200000,00грн.
Відповідно до п. г ч.2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Суд враховує, що, виходячи з засад справедливості, добросовісності, розумності як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права, можливість стягнення з порушника надмірних грошових сум як компенсації за порушення авторського права спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу захисту компенсація перетворюється на джерело отримання суб'єктом авторського або суміжного права невиправданих додаткових прибутків та вважає обґрунтованим та достатнім суму компенсації заявлену позивачем у розмірі 200000,00грн.
Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року)» (п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини «Серявін проти України» від 10.02.2010р.).
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРО» до відповідача Фізичної особи - підприємця Величенко Миколи Петровича про стягнення компенсації за порушення авторських прав у сумі 200000,00грн., обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Судовий збір у сумі 30000,00грн. покладається на відповідача.
Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надана копія свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю Серія ОД №003160 від 17.01.2018р., ордер на надання правової допомоги №300986 від 02.12.2019р.
Однак в підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем не надано доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Враховуючи ненадання доказів в підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00грн. не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 123, 126, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРО» до відповідача Фізичної особи - підприємця Величенко Миколи Петровича про стягнення компенсації за порушення авторських прав у сумі 200000,00грн. - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Величенко Миколи Петровича ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРО» (01042, м. Київ, бул. Марії Приймаченко, 1/27, офіс 304/3, код ЄДРПОУ 41396936) 200000,00грн. компенсації за порушення авторських прав, 3000,00грн. судового збору.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Повне рішення складено 12 травня 2020 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення, із врахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020р. №540-ІХ, яким розділ Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністру України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначенні статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжується на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Л.В. Степанова