ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.05.2020Справа № 910/3005/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Дистрибушн 2.0" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Гіпермаркет Україна" (м. Київ)
про стягнення 24.174,89 грн
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "БМ Дистрибушн 2.0" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Гіпермаркет Україна" про стягнення 245.545,55 грн, з яких: 221.370,66 грн основного боргу, 24.174,89 грн пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 1867/08/19 від 27.08.19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.20. відкрито провадження у справі № 910/3005/20 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
08.04.20. від відповідача надійшли для приєднання до матеріалів справи платіжних доручень в підтвердження факту сплати відповідачем грошових коштів за договором поставки.
Разом з тим, жодних повідомлень на виконання пункту 8 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 04.03.20. про відкриття провадження в даній справі від позивача не надходило.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).
За вказаних підстав ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.20. зобов'язано позивача у строк до 29.04.20. включно надати суду письмові пояснення щодо наданих відповідачем доказів сплати грошових коштів та докази оплати відповідачем грошових коштів за спірний період, в тому числі після відкриття провадження в даній справі.
Від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "БМ Дистрибушн 2.0" вказує на те, що відповідачем було сплачено 221.370,66 грн основного боргу, з огляду на що позивач зменшує свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 24.174,89 грн пені.
Також від позивача надійшли письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.20. прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Дистрибушн 2.0" про зменшення розміру позовних вимог.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
27.08.19. між відповідачем (Покупець) та позивачем (Постачальник) було укладено Договір поставки № 1867/08/19 (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1) Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю на умовах DDP, адреса місця поставки: м.Львів, проспект В'ячеслава Чорновола, б. 16і (згідно ІНКОТЕРМС-2010) Обладнання та комплектуючі (далі - Обладнання), перелік якого наведено в Додатку № 1 (Специфікація) до Договору, а також власними силами і засобами зі своїх матеріалів виконати роботи по встановленню (монтажу) Обладнання (далі - Роботи) на об'єкті Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та здійснити оплату за Обладнання та Роботи на умовах Договору.
Сторонами підписано та скріплено печатками Специфікацію до Договору.
Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 1.5 з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.19. Якщо на момент закінчення строку дії Договору зобов'язання будь-якої зі сторін залишились невиконаними, строк дії Договору продовжується відповідно до виконання сторонами своїх зобов'язань.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у третьої особи та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з постачання товару.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Датою поставки є дата підписання уповноваженим представником Покупця видаткової накладної (п. 3.4 Договору).
Здача Постачальником виконаних Робіт та прийом їх Покупцем здійснюється шляхом підписання Акту прийому-передачі виконаних Робіт (п.5.2 Договору).
У відповідності до наявної в матеріалах справи видаткової накладної позивач поставив відповідачу товар на суму 725.302,20 грн.
Також відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1184 від 04.10.10. позивач виконав для відповідача роботи на суму 12.600,00 грн.
Вказані видаткова накладна та акт підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Оцінюючи представлені позивачем в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин щодо поставки Обладнання відповідачу та виконання для нього Робіт докази, суд виходить з наступного.
У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Жодних заперечень з приводу отримання Обладнання та виконаних Робіт відповідачем суду надано не було.
Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача, як Покупця за Договором, будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з передання Обладнання і виконання Робіт.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.1 Договору сторони погодили наступне. Оплата загальної ціна Договору проводиться Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в наступному порядку:
- 516.531,54 грн протягом трьох банківських днів з дати підписання Договору;
- 221.370,66 грн протягом трьох банківських днів з дати підписання видаткових накладних на отримання Товару.
У відповідності до наявних в матеріалах справи документів, відповідачем було оплачено поставлений за Договором Товар наступним чином:
20.09.19. сплачено 516.531,54 грн
11.03.20. сплачено 221.370,66.
Оскільки відповідачем несвоєчасно оплачено Обладнання та Роботи, Постачальником нараховано Покупцю 24.174,89 грн пені.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Пунктом 9.1 Договору визначено, що за порушення строків розрахунків за Договором Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми заборгованості.
Приписами ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Зазначене кореспондується з нормами ст. 617 Цивільного кодексу України згідно якої особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При здійсненні перерахунку судом враховано, що з огляду на положення Договору відповідач повинен був сплатити 221.379,66 грн 7,8,9 жовтня 2019 року, отже з 10.10.19. настало прострочення.
Отже, за перерахунком суду розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 23.942,54 грн. Пеню в сумі 232,35 грн нараховано безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині.
За вказаних підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог з підстав задоволення позову частково.
При цьому судом враховано, що:
- при зверненні з даним позовом до суду з вимогами про стягнення 245.545,55 грн належний до сплати судовий збір становив 3.683,18 грн, який і було сплачено позивачем;
- після прийняття судом заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог ціна позову склала 24.174,89 грн, а судовий збір - 2102,00 грн;
- за умови подання позивачем відповідного клопотання йому підлягає поверненню судовий збір в сумі 1.581,18 грн;
- судовий збір до стягнення пропорційно підлягає розрахунку з 2102,00 грн.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Гіпермаркет Україна" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, б. 15-А; ідентифікаційний код 35442481) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Дистрибушн 2.0" (03039, м. Київ, проспект Валерія Лобановського, б. 119, приміщення 7, кабінет 56; ідентифікаційний код 42346980) 23.942 (двадцять три тисячі дев'ятсот сорок дві) грн 54 коп. пені, 2.081 (дві тисячі вісімдесят одну) грн 80 коп. судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко