ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.05.2020Справа № 910/746/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс"
про стягнення заборгованості в розмірі 4 574 231,43 грн.
Представники сторін:
від позивача: Онопрієнко О.П., ордер серія КС № 651251;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" про стягнення заборгованості в розмірі 4 574 231,43 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором № 25/18 від 08.08.2018, в частині здійснення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.02.2020.
У судове засідання 17.02.2020 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 10.03.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 10.03.2020 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.04.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 06.04.2020 представники учасників судового процесу не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2020 розгляд справи відкладено на 04.05.2020.
У судове засідання 04.05.2020 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, за приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 04.05.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
08 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Північно-український будівельний альянс» (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УБМ-Груп» (далі - виконавець, позивач) укладено Договір № 25/18 (далі - Договір), предметом якого є надання виконавцем послуг по виконання будівельно-монтажних робіт (далі - послуги) на будівельному об'єктів «Будівництво житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення та паркінгами на вул. Архітектора Вербицького у Дарницькому районі міста Києва (2-га черга)» (далі - будівельний об'єкт).
Виконавець надає послуги на будівельному об'єктів баштовим(и) краном(ами), модифікації Jaso 110N/Jaso 115.8 (далі - БК) в кількості визначеній в Проекті виконання робіт (далі - ПВР), а замовник організовує надання послуг БК на будівельному об'єкті та проводить своєчасну оплату наданих виконавцем послуг (п. 1.2 Договору).
Згідно з п. 4.1 Договору загальна вартість послуг за цим Договором складається з сумарної вартості наданих послуг, зазначених в Актах приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Пунктом 5.1 Договору узгоджено, що виконавець щомісячно, протягом трьох робочих днів з дати отримання від замовника рапорту про роботу БК за звітний місяць, надає замовнику Довідку та Акт, оформлені по договірних цінах, згідно розділу даного Договору.
Відповідно до п. 5.2 Договору замовник підписує Довідки та Акти протягом трьох робочих днів з дня отримання та повертає їх виконавцю. При наявності зауважень, замовник в триденний термін повертає виконавцю Довідки і Акти, разом зі своїми письмовими зауваженнями для виправлення, виконавець коригує Довідки та Акти або обґрунтовує перед замовником свій варіант оформлення протягом трьох днів.
За умовами п. 5.3 Договору замовник щомісячно в термін до 10 числа, проводить оплату наданих послуг за попередній місяць. Оплата наданих послуг проводиться на підставі довідок або актів. При несплаті послуг до 10 числа виконавець має право в односторонньому порядку, без попередження замовника зупинити роботу БК до повного розрахунку за надані послуги.
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін. У випадку якщо одна із сторін цього Договору не використовує печатку про це робиться відповідне застереження в цьому Договорі (п. 7.1 Договору).
У відповідності до п. 7.2 Договору строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 Договору і діє протягом одного року з дати його укладення, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань за даним Договором. У випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії цього Договору, жодна сторона письмово не заявила про свій намір припинити дію Договору, в такому випадку Договір, автоматично продовжується на наступний календарний рік на тих самих умовах, з послідуючою автоматичною пролонгацією.
Як зазначає позивач, ТОВ «УБМ-Груп» було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за Договором та надано у період з лютого по листопад 2019 року послуги на загальну суму 4 085 215,20 грн., однак відповідач за послуги у повному обсязі не розрахувався, в зв'язку з чим, станом на день складання позовної заяви, за відповідачем обліковується заборгованості в розмірі 3 554 790,40 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
При цьому, суд зазначає, що згідно з договором про надання послуг важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели. З урахуванням наведених особливостей слід зазначити, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.
Пунктом 5.1 Договору узгоджено, що виконавець щомісячно, протягом трьох робочих днів з дати отримання від замовника рапорту про роботу БК за звітний місяць, надає замовнику Довідку та Акт, оформлені по договірних цінах, згідно розділу даного Договору.
Відповідно до п. 5.2 Договору замовник підписує Довідки та Акти протягом трьох робочих днів з дня отримання та повертає їх виконавцю. При наявності зауважень, замовник в триденний термін повертає виконавцю Довідки і Акти, разом зі своїми письмовими зауваженнями для виправлення, виконавець коригує Довідки та Акти або обґрунтовує перед замовником свій варіант оформлення протягом трьох днів.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 44 085 215,20 грн., які прийняті відповідачем без заперечень та зауважень згідно Актів приймання виконаних будівельних робіт № 158 від 28.02.2019 на суму 200 793,60 грн., № 159 від 28.02.2019 на суму 199 584,00 грн., № 255 від 31.03.2019 на суму 201 751,20 грн., № 256 від 31.03.2019 на суму 210 823,20 грн., № 320 від 30.04.2019 на суму 211 680 грн., № 321 від 30.04.2019 на суму 211 276,80 грн., № 40 від 31.05.2019 на суму 208 958,40 грн., № 411 від 31.05.2019 на суму 200 188,80 грн., № 422 від 31.05.2019 на суму 54 000,00 грн., № 423 від 31.05.2019 на суму 54 000,00 грн., № 535 від 30.06.2019 на суму 202 330,80 грн., № 536 від 30.06.2019 на суму 212 310,00 грн., № 635 від 31.07.2019 на суму 201 398,40 грн., № 654 від 31.07.2019 на суму 206 539,20 грн., № 731 від 31.08.2019 на суму 188 697,60 грн., № 732 від 31.08.2019 на суму 188 697,60 грн., № 678 від 30.09.2019 на суму 188 697,60 грн., № 720 від 30.09.2019 на суму 188 697,60 грн., № 898 від 31.10.2019 на суму 188 697,60 грн., № 899 від 31.10.2019 на суму 188 697,60 грн., № 990 від 30.11.2019 на суму 188 697,60 грн., № 991 від 30.11.2019 на суму 188 697,60 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п. 5.3 Договору замовник щомісячно в термін до 10 числа, проводить оплату наданих послуг за попередній місяць. Оплата наданих послуг проводиться на підставі довідок або актів. При несплаті послуг до 10 числа виконавець має право в односторонньому порядку, без попередження замовника зупинити роботу БК до повного розрахунку за надані послуги.
Відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 18863 від 01.11.2019 відповідачем отримані послуги оплачено частково, на суму 530 424,80 грн., а отже неоплаченими є послуги вартістю 3 554 790,40 грн.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги в повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.
Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату отриманих послуг у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 3 554 790,40 грн.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу узгоджених послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 3 554 790,40 грн.
Також, позивачем заявлено до стягнення 563 465,16 грн. пені, 51 927,15 грн. 3% річних, 48 569,68 грн. інфляційних втрат та 355 479,04 грн. штрафу.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.
Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
В свою чергу, такий вид забезпечення виконання зобов'язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов'язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 6.3 Договору у разі порушення замовником строків оплати за Договором, виконавець має право нарахувати замовнику пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня.
Пеня нараховується від суми заборгованості за кожний розпочатий день (добу) прострочення, нараховується протягом всього строку (періоду) прострочення виконання грошового зобов'язання до момент його повного та належного виконання, при цьому грошові кошти, які надходять від замовника на рахунок виконавця за цим Договором, за ініціативою виконавця можуть спрямовуватися в такому порядку: спочатку на сплату пені (в разі наявності заборгованості), а решта коштів спрямовується в рахунок погашення грошового зобов'язання замовника перед виконавцем. Такий порядок спрямування грошових коштів застосовується незалежно від того, яке призначення платежу зазначено в платіжних документах замовника.
Сторони погодилися, що строк нарахування пені складає 36 місяців.
Таким чином, як вбачається з умов п. 6.3 Договору, сторонами було погоджено інший строк нарахування пені, ані ж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України.
Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 563 465,16 грн.
В свою чергу, пунктом 6.4 Договору сторонами узгоджено, що при стягнення із замовника заборгованості в судовому порядку, виконавець має право додатково до суми заборгованості та пені нараховувати штраф в розмірі 10% від суми заборгованості, яка існувала у замовника перед виконавцем на дату подання позовної заяви до суду.
Таким чином, оскільки станом на дату подання позовної заяви до суду, за відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 3 554 790,40 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 355 479,04 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, судом встановлено, що при розрахунку інфляційних втрат позивачем не враховувало угоджені сторонами строки оплати за послуги, в зв'язку з чим здійснено нарахування інфляційних втрат на періоди, у які у відповідача не існувала відповідна заборгованість, в зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 51 927,15 грн. та інфляційні втрати в розмірі 34 853,98 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" (03150, м. Київ, вул. Горького (Антоновича), буд. 131; ідентифікаційний код: 35129952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп" (04209, м. Київ, вул. Лебединська, буд.2, літ. А; ідентифікаційний код: 39907319) заборгованість в розмірі 3 544 790 (три мільйони п'ятсот сорок чотири тисячі сімсот дев'яносто) грн. 40 коп., 3% річних в розмірі 51 927 (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот двадцять сім) грн. 15 коп., інфляційні втрати в розмірі 34 853 (тридцять чотири тисячі вісімсот п'ятдесят три) грн. 98 коп., пеню в розмірі 563 465 (п'ятсот шістдесят три тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 16 коп., штраф в розмірі 355 479 (триста п'ятдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн. 04 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 68 407 (шістдесят вісім тисяч чотириста сім) грн. 74 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 12.05.2020
Суддя О.А. Грєхова