61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
12.05.2020р. Справа №905/450/20
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг", м.Маріуполь
про стягнення штрафу в сумі 98910,00 грн.
Суддя Левшина Г.В.
при секретарі судового засідання Ламановій А.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг", м.Маріуполь, про стягнення штрафу в сумі 98910,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невірне зазначення відповідачем маси відправленого вантажу за накладною №51410637, що оформлено комерційними актами №934/1П від 04.09.2019р., №2364/В від 04.09.2019р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.03.2020р. по справі №905/450/20 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 07.04.2020р. об 11:15 год.
26.03.2020р. до суду від позивача надійшли документи на виконання ухвали господарського суду Донецької області від 05.03.2020р.
30.03.2020р. на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява про продовження строку надання відзиву на позовну заяву.
01.04.2020р. до суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника позивача.
06.04.2020р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким останній вважає неправомірними та безпідставними позовні вимоги, посилаючись на наступне:
- відсутні належні докази на підтвердження вчинення правопорушення у сфері господарювання, а саме неправильного зазначення у накладних маси вантажу;
- ваги, на яких було здійснено зважування на станції відправлення, відповідають усім вимогам Інструкції №442 щодо їх своєчасної повірки та оглядів - перевірок. На підставі останніх відповідачем були записані дані до перевізних документів щодо тоннажу вугілля у відповідних вагонах;
- позивачем не надано доказів щодо повноважень особи, що підписала у розділі «Є» комерційного акту замість начальника станції Авдіївка, та щодо повноважень інженера Ткаченко, який не є начальником станції;
- позивачем не надано документів, що підтверджують перевірку маси вантажу на станції призначення тим самим способом, як на станції відправлення, а також належність та відповідність вимогам вагів на станції призначення. Відсутність таких відомостей унеможливлює висновок про доведеність факту наявності або відсутності різниці між вагою вантажу.
Згідно з приписами частини 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до положень статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив підписується відповідачем або його представником.
Положеннями частини другої статті 170 Господарського процесуального кодексу України також визначено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Як встановлено, вищевказаний відзив відповідача не містить власноручного підпису представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг", м.Маріуполь, уповноваженого на відповідні дії довіреністю №38/20 від 01.01.2020р., про що відділом документального забезпечення та контролю складено акт від 06.04.2020р.
З огляду на це, суд не приймає дані документи в якості заперечень по суті позовних вимог.
Ухвалою від 07.04.2020р. відкладено розгляд справи на 12.05.2020 року об 11:15 год.
14.04.2020р. через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 13.04.2020р., за змістом якої позивач спростовує обставини по суті заперечень відповідача наступним:
- комерційний акт складається, в тому числі для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Дана позиція узгоджується з правовою позицією викладеною у роз'ясненнях ВГСУ від 29.05.2002 року №04-5/601. В даному випадку порушення правил перевезення засвідчене комерційним актом №463003/357 від 04.09.2019 року.
- по станції Авдіївка визначено коло осіб працівників залізниці, яких згідно наказу начальника структурного підрозділу «Станція Покровськ» регіональної філії «Донецька залізниця» ( в складі підрозділу знаходиться станції Авдіївка) від 29.12.2018 року №2146/ДС уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів. Даний наказ долучається до матеріалів справи.
- існує декілька нормативно-вичерпних способів визначення: шляхом зважування на вагах, підрахуванням маси на ватажних місцях за трафаретом чи стандартом, розрахунковим методом. Як вбачається з графи 26 накладної за спірним перевезенням вантажовідправник визначав масу вантажу у вагоні способом зважування на вагах, тобто таким же самим способом, як і залізниця на станції призначення.
- комерційний акт №463003/357 від 04.09.2019 за формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства України, складений та підписаний повноважними особами. Належних та допустимих доказів на підтвердження недостовірності акта, як доказу вчинення спірного порушення у сфері господарювання, відповідачем не подано, та підтверджує факт невідповідності маси вантажу, зазначеної у перевізному документі, фактичній масі вантажу, при цьому відповідачем не подано належних та допустимих доказів на спростування вказаного факту, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
05.05.2020р. від відповідача надійшли заперечення від 30.04.2020р. до відповіді на відзив на позовну заяву, за змістом яких щодо аргументів позивача, викладених у відповіді на відзив, зазначив наступне:
- правила складання актів не передбачають можливість заміни осіб, які в обов'язковому порядку повинні підписати акт, іншими особами. Інші працівники залізниці можуть бути залучені додатково у разі необхідності, проте їх підписи не можуть замінити наявність обов'язкових підписів, чітко передбачених правилами складання;
- позивачем не надано документів, згідно яких по штатному розкладу на ст.Авдіївка у момент підписання акту бути відсутні такі посади, як начальник вантажного району, завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, сортувальної платформи, а також не надано документів, що обов'язки відповідних осіб саме на той момент були покладено на інших суб'єктів;
- підпис в.о. інженера на комерційному акті не може вважатися підписом начальника вантажного району, не може замінювати підпис начальника вантажного району;
- відсутні документи на підтвердження того факту, що ваги на станції призначення є вагонними, та на якій станції вони знаходяться.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши всі подані сторонами докази, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
У вересні 2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг", м.Маріуполь на адресу ПАТ «Авдієвський КХЗ» зі станції Маріуполь-Порт Донецької залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці відвантажено за залізничною накладною №51410637 від 03.09.2019р. у вагонах №53590139, №60022803, №60459500 вантаж - вугілля кам'яне, не поіменоване в алфавіті, напівм'яке коксівне вугілля коксівне вугілля GLENCORE, погодження Австралія.
При оформленні залізничної накладної №51410637 від 03.09.2019р. у вагоні №53590139 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 68050 кг; у вагоні №60022803 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 69400 кг; у вагоні №60459500 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 69400 кг.
Як свідчать розділи 26 та 28 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена вантажовідправником на 150-ти тонних вагонних заводських вагах.
Правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника та експедитора.
Згідно п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
04.09.2019р. на попутній станції ст.Пологи Придніпровської залізниці на підставі актів загальної форми №934/1П від 04.09.2019, №2364/В від 04.09.2019р. було проведено контрольне зважування вагонів №60459500, №60022803, №53590139 на справних електронних вагонних вагах, прийнятих до обліку СП «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця».
За результатами контрольної перевірки станцією Пологи Придніпровської залізниці були складений комерційний акт №463003/357 від 04.09.2019р. за накладною №51410637 від 03.09.2019р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагонів №53590139, №60022803, №60459500 на 150-ти тонних вагах вантажоодержувача №89 (повірка 04.06.2019р.) станції Пологи Придніпровської залізниці виявилось:
- при переваженні вага брутто у вагоні №53590139 складає 91460 кг., тара 24200 кг., нетто 67260кг., що менше ваги зазначеної відправником в документі на 790 кг.;
- при переваженні вага брутто у вагоні №60022803 складає 92060 кг., тара 23600 кг., нетто 68460кг., що менше ваги зазначеної відправником в документі на 940 кг.;
- при переваженні вага брутто у вагоні №60459500 складає 91360 кг., тара 23400 кг., нетто 67960кг., що менше ваги зазначеної відправником в документі на 1440 кг.
В акті зазначено, що 3-х вагонах фактично брутто склала 274880 кг, тара - 71200кг. Маса вантажу нетто за перевізним документом 206850кг. Фактична маса вантажу нетто 203680кг, що менше документа на 3170.
У комерційному акті також містяться відомості про те, що при комерційному огляді вагонів було виявлено навантаження нижче рівня бортів 100-200мм, насипом. Маркування вапном, хаотичне, не порушене. Виїмки, заглиблення відсутні, окреслення навантаження без порушень. В перевізному документів в графі 20 зазначено: вугілля кам'яне, вантаж маркований вапном, вантаж навантажено нижче бортів. Розвантажувальні люка зачинені на запірний механізм. Перекоса кузова немає, люка закриті. Вагон у технічному стані справний. Дано оперативне повідомлення.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Як встановлено судом, комерційний акт №463003/357 від 04.09.2019р. підписаний заступником начальника станції Шило С.М., агентом з розшуку вантажу Зайцевою Л.В. , агентом комерційним Кузміною І.С .
За змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.
Аналогічна правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду від 23.11.2018р. у справі №916/2450/17.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно наказу начальника станції Пологи структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» від 02.01.2019р. №2 призначено відповідальних працівників станції бути уповноваженими на підписання від імені залізниці комерційних актів: агентів комерційних (в тому числі Кузьміну І.С. ), приймальників поїздів, а також осіб, уповноважених на підписання актів на термін відсутності начальника вантажного району (зокрема, Зайцева Л.В. ). Крім того, повноваження на підписання комерційного акту підтверджені представленими позивачем посадовими інструкціями вказаних робітників.
За висновками суду, комерційний акт №463003/357 від 04.09.2019р. підписаний належними особами у відповідності до п.10 Правил складання актів.
Відповідно до п.12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Як встановлено, на станції призначення Авдіївка Донецької залізниці, при перевірці вантажу у вагонах №60459500, №60022803, №53590139 за комерційним актом попутної станції Пологи Придніпровської залізниці № 463003/357 від 04.09.2019 року, не було виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції і фактичною наявністю та станом вантажу. Комерційний акт попутної станції Пологи Придніпровської залізниці № 463003/357 від 04.09.2019р. зареєстровано на станції призначення Авдіївка Донецької залізниці під №463003/357/249 відповідно до п. 62 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003р. №147-Ц.
Станцією призначення Авдіївка Донецької залізниці у розділі «Є» комерційного акту №463003/357/249 від 04.09.2019 року було зроблено відмітку «Під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено», як передбачено п.12 «Правил складання актів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року №334. Достовірність таких відомостей підтверджено підписами: начальника станції Авдіївка Балачова Б.Ю. ,в.о. інженера Ткаченко О. М. , агента комерційного Збиральника С.В.
Згідно з наявним в матеріалах справи наказом №29.12.2018р. №2146/ДС начальником структурного підрозділу «Станція Покровськ» регіональної філії «Донецька залізниця» (в складі підрозділу знаходиться станція Авдіївка) визначено коло осіб працівників залізниці, уповноважених на підписання комерційних актів: начальника станції Авдіївка Балачова Б.Ю. , інженера з розшуку вантажів, змінних комерційних агентів станції Авдіївка. Згідно з даним наказом агенти комерційні Ткаченко О.М . та Збиральник С.В. ознайомлені з ним.
За висновками суду, відмітки в комерційному акті №463003/357 від 04.09.2019р. на попутній станції здійснені відповідно до вимог чинного законодавства, є належними та допустимим доказами у даній справі. Інших нових актів не складалось.
Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту).
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №863/5084 від 24.11.2000р., а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1 та п.2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, "кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.
Згідно з перевізним документом в графі 20 зазначено: навантаження нижче бортів вагона, марковане повздовжньою смугою білого кольору по всій довжині вагона. Вантаж розміщено й закріплено згідно з п.п. 2.3 глави 14 Додатка 3 до СМГС. Відповідальний за розміщення та кріплення вантажу мр. ОСОБА_8 Правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно ч.1 ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.
Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.
Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належними доказами - комерційними актами № 463003/357 та №463003/357/249 від 04.09.2019 року. Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнаються судом належними доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладних, та фактичної маси вантажу.
Між тим, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані жодні докази, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційних актах. Наразі вантажоотримувач прийняв спірний вантаж з комерційними актами без будь-яких заперечень, інше не доведено матеріалами справи.
Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізних документах фактичній масі вантажу у спірних вагонах, відповідачем суду не надано.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України за №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно із ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Як встановлено, позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 98910,00 грн., розрахунок суми якого проведений позивачем за три вагони, виходячи з розміру провізної плати в сумі 6594,00грн. (6594,00х5х3).
Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими, у зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
При цьому, судом прийнято до уваги те, що відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).
З урахуванням викладеного, решту аргументів відповідача суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.
Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 120, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг", м.Маріуполь про стягнення штрафу в сумі 98910,00 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" (87510, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Ширшова, буд.6-А; ЄДРПОУ 31158623) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680 м.Київ, вул.Тверська, 5, код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49038, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, б.108 ЄДРПОУ40081237) штраф у сумі 98910,00 грн., судовий збір в сумі 2102 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
В судовому засіданні 12.05.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 12.05.2020р.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Г.В. Левшина