вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" травня 2020 р. Справа№ 910/14886/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Мартюк А.І.
Зубець Л.П.
при секретарі судового засідання Позюбан А.С.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фібратекc» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020
у справі № 910/14886/19 (суддя Пінчук В.І.)
за позовом Приватного підприємства «Авентин»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фібратекc»
про стягнення 176 894 грн. 15 коп.
без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне підприємство «Авентин» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фібратекc» про стягнення 159 325 грн. 73 коп. основного боргу, 16 083 грн. 52 коп. пені, 1 484 грн. 90 коп. 3 % річних та 3 111 грн. 02 коп. судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не розрахувався у повному обсязі за поставлений йому в межах Договору поставки № АВ-12-18 від 10.01.2018р. товар, згідно накладних № АВ-000825 від 19.06.2019, № АВ-000826 від 19.06.2019, № АВ-000827 від 19.06.2019, № АВ-000899 від 02.07.2019, № АВ-000915 від 08.07.2019. Крім того, позивачем на суму заборгованості нараховано пеню в розмірі 16 083 грн. 52коп. та 1 484 грн. 90 коп. 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/14886/19, враховуючи заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фібратекc» на користь Приватного підприємства «Авентин» 143 859 грн. 73 коп. основного боргу, 16 083 грн. 52 коп. пені, 1 484 грн. 90 коп. 3 % річних та 2 653 грн. 41 коп. судового збору.
Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, керуючись приписами ст. ст. 11, 509, 525, 526, 599, 610, 611, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фібратекc» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/14886/19 та прийняти нове рішення в частині нарахування штрафних санкцій.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не зазначено про конкретні збитки, які він поніс внаслідок прострочення виконання зобов'язань, а тому відповідач вважає нараховані штрафні санкції у розмірі 16 083 грн. 52 коп. надмірними.
Також апелянт зазначає, що у зв'язку з наявністю значної дебіторської заборгованості інших його контрагентів, має місце складність у здійсненні оплати певних зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Фібратекc». Крім того враховуючи конклюдентні дії відповідача щодо зменшення своєї заборгованості перед позивачем та готовність до реструктуризації заборгованості, що виникла, апелянт вважає, що застосування до нього штрафних санкцій є необґрунтованим.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2020, справа № 910/14886/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), судді Мартюк А.І., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІБРАТЕКC» залишено без руху.
Після усунення недоліків, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фібратекc» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/14886/19 в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Запропоновано учасникам справи подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
В межах встановлених судом процесуальних строків від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/14886/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заперечуючи проти доводів апелянта, позивач зазначає, що відповідач не надав належних доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції щодо причин невиконання грошових зобов'язань, а також доказів на підтвердження обставин, зазначених в апеляційній скарзі. Станом на дату відкриття апеляційного провадження прострочення виконання грошового зобов'язання складає понад 150 днів. Відповідач не намагався вирішити питання мирним шляхом, не вживав жодних заходів для вирішення питання щодо сплати боргу в розумні строки, не відповідав на листи, претензії, телефонні дзвінки.
За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки сторони письмово висловили свою правову позицію з даного спору, клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
10.01.2018 між Приватним підприємством «Авентин» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фібратекc» (далі - Покупець) було укладено Договір поставки продукції №АВ-12-18 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався виготовити та передати (поставити) в узгоджені строки Замовнику продукцію, визначену в порядку п. 2.2. даного Договору, а Замовник зобов'язався прийняти вказану продукцію і сплатити за неї встановлену грошову суму.
Асортимент продукції, що поставляється, кількість, ціна за одиницю, вартість партії продукції, терміни та умови поставки визначаються Сторонами в Специфікаціях, що оформляються на кожну партію продукції, яка поставляється окремо, і є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.2. Договору).
Згідно п. 6.1. Договору поставка продукції здійснюється в строки та на умовах EXW- склад Постачальника (Київська область, м. Вишгород, Промисловий майданчик (КАРАТ), буд. 2) згідно правил Інкотермс (2010), якщо інше не зазначене у Специфікаціях до даного Договору.
Згідно п. 7.1. Договору вартість та порядок розрахунків зазначається у Специфікаціях на кожну партію Продукцію з урахування відхилень в кількості, передбаченій п. 4.1. цього Договору.
Згідно п. 7.5. Договору у разі прострочення платежів Замовником та/або наявності боргу перед Постачальником за попередніми Специфікаціями, Постачальник має право в односторонньому порядку провести зарахування наступних платежів за новими (наступними) Специфікаціями в рахунок сплати такої заборгованості. В цьому випадку вважається, що Замовник не сплачує існуючу заборгованість Постачальнику до повного її погашення, а виконання умов нового договору та/або наступної Специфікації, можливе тільки після повної сплати Замовником заборгованості по простроченим платежам та внесення передплати згідно умов нового (наступного) договору та/або Специфікації. Строки виконання такого нового (наступного) замовлення рахується після сплати Замовником заборгованості по простроченим платежам та/або внесення передплати згідно умов нового (наступного) договору та/або Специфікації (а.с. 16).
Вищезазначений Договір вступає в силу з 10.01.2018 та діє до 31.12.2018. Сторони безумовно та безповоротно погодились, що не зважаючи на визначену дату припинення даного Договору, його дія продовжується до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань, які не були виконані та/або не могли бути виконані з будь-яких причин у встановлені цим Договором терміни.
Згідно п. 2.1. укладених між Сторонами Специфікацій №№ 46, 47, 48, 49 передбачено, що Замовник перераховує грошові кошти на поточний рахунок Постачальника у розмірі 15 % від вартості партії Продукції, що вказана у Специфікації, протягом (трьох) банківських днів з моменту підписання Специфікації.
Згідно п. 2.2. Специфікацій залишкову частину суми, вказаної у Специфікації, Замовник зобов'язується оплатити шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати виписки видаткової накладної.
Згідно Видаткових накладних № АВ-000825 від 19.06.2019, № АВ-000826 від 19.06.2019, № АВ-000827 від 19.06.2019, № АВ-000899 від 02.07.2019, № АВ-000915 від 08.07.2019 позивач поставив відповідачу Продукцію на загальну суму 282 149 грн. 26 коп.
Враховуючи те, що у позивача обліковувався надлишок коштів (переплата) відповідача у сумі 38 563 грн. 22 коп. за попередньо відвантажену продукцію, згідно листа відповідача від 31.07.2019 № 30/7-01 вказані кошти були зараховані як попередня оплата.
Так, згідно видаткової накладної № АВ-000825 від 19.06.2019 на суму 63 634 грн. 31 коп. строк оплати до 19.07.2019, відповідач розрахувався частково: 30.07.2019 - 25 809 грн. 62 коп. (лист про зарахування від 30.07.2019 №30/07-1 - а.с. 38), 11.09.2019 - 9 526 грн. 89 коп.
За видатковою накладною № АВ-000826 від 19.06.2019 на суму 67 086 грн. 38 коп. - строк оплати до 19.07.2019. Доказів оплати матеріали справи не містять.
За видатковою накладною № АВ-000827 від 19.06.2019 на суму 74 733 грн. 42 коп. - строк оплати до 19.07.2019, відповідач розрахувався частково, що підтверджується банківськими виписками: 20.05.2019 - 11 501 грн. 66 коп. (попередня оплата), 08.08.2019 - 27 758 грн. 65 коп., 09.08.2019 - 5 000 грн. 00 коп., 11.09.2019 - 30 473 грн. 11 коп.
За видатковою накладною № АВ-000899 від 02.07.2019 на суму 42 252 грн. 50 коп. - строк оплати до 01.08.2019, відповідач розрахувався частково 30.07.2019 - 6 069 грн. 60 коп. (лист від 30.07.2019 №30/07-1 про зарахування).
За видатковою накладною № АВ-000915 від 08.07.2019 на суму 34 442 грн. 65 коп. строк оплати до 07.08.2019 відповідач розрахувався частково: 30.07.2019 - 6 684 грн. 00 коп. (лист від 30.07.2019 №3007-1 про зарахування).
Станом на 22.10.2019 заборгованість відповідача перед позивачем складала 159 325 грн. 73 коп.
Доказів оплати матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
В процесі розгляду справи позивачем було зменшено розмір позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у зв'язку із частковим погашенням заборгованості на суму 15 466 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 322 від 23.10.2019, № 336 від 01.11.2019, №366 від 28.11.2019, №153 від 05.12.2019 та відповідними банківськими виписками. Вказана заява прийнята судом першої інстанції.
Оскільки відповідач у встановлений договором строк за поставлений товар розрахувався не в повному обсязі, належних і допустимих доказів в спростування обставин виконання договірних зобов'язань в повному обсязі відповідачем не надано, а також з огляду на прийняття судом заяви про зменшення позовних вимог, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості за договором в сумі 143 859 грн 73 коп.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно п. 10.2. Договору за невиконання та/або несвоєчасно виконання Замовником умов оплати, що визначені відповідною Специфікацією на партію Продукції, Замовник повинен сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення за кожний день прострочення, та відшкодувати Постачальнику у повному обсязі збитки завдані таким невиконанням або несвоєчасним виконанням.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши правильність нарахування пені за період з 20.07.2019 по 22.10.2019 апеляційний господарський суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є арифметично вірним, а тому до стягнення підлягає 16 083 грн. 52 коп. пені.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність нарахування 3% річних за період з 20.07.2019 по 22.10.2019 апеляційний господарський суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є арифметично вірним, а тому до стягнення підлягає 1 484 грн 90 коп. 3 % річних.
Щодо доводів апелянта про надмірно нараховані штрафні санкції, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки).
Проте, апелянт належними та допустимими доказами не навів та не довів суду наявності обставин, які підтверджують підстави для зменшення розміру пені. Зменшення розміру неустойки є правом, а не обов'язком суду.
Щодо наявності у відповідача дебіторської заборгованості його контрагентів, суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. А відтак недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника не може бути винятковим випадком та достатньою підставою для звільнення від відповідальності в порядку ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України.
Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає наявності виключних підстав для зменшення штрафних санкцій, оскільки відповідач належними та допустимими доказами не навів та не довів обставин, які мають істотне значення для справи і з якими закон пов'язує підстави для зменшення неустойки.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/14886/19 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фібратекc» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі №910/14886/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі №910/14886/19 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фібратекc».
4. Справу №910/14886/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді А.І. Мартюк
Л.П. Зубець