Справа № 638/5935/20
Провадження № 2/638/3399/20
про залишення позовної заяви без руху
08 травня 2020 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Цвірюк Д.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м.Харкова із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування.
Перевіривши матеріали позову, суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у п.п.3, 4, 5 ч.3 ст.175, ч.4, 5 ст.177 ЦПК України.
Всупереч п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, у позові не зазначена ціна позову у відповідності до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України, а саме ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю такого майна.
Відповідно до п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, якщо позов подано до кількох відповідачів.
Відповідно до ст. 15 ЦКУ кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Так, відповідачами визначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак із позовної заяви не зрозуміло, яким чином вони не визнають, оспорюють або порушують права позивача.
Також, в порушення п.5 ч.3 ст.175, ч.5 ст.177 ЦПК України позивачем не надані докази, що підтверджують обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги. Зокрема, зі змісту позову вбачається, що по Ѕ частці житлового будинку з надвірними будівлями належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , але позивач просить визнати за нею право власності на зазначений будинок вцілому, не аргументуючи таку вимогу жодним чином у позові. Також в додатках до позовної заяви відсутні свідоцтво про смерть ОСОБА_4 ; свідоцтво про смерть ОСОБА_5 ; свідоцтво про народження та про смерть ОСОБА_6 . Крім того, позивачем не надано доказів зміни прізвища з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ». В позовній заяві також відсутні посилання на докази прийняття спадщини ОСОБА_6 за ОСОБА_4 та ОСОБА_9 за ОСОБА_6 .
Крім того, у відповідності до вимог ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч.ч.2, 4, 5 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Всупереч вказаної норми позивачем надано до суду докази без належного їх засвідчення.
Також, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частино 1 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 року передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відповідному співвідношенні до ціни позову у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлений показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102 грн.
Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 840,80 грн. та не більше 10551,00 грн.
Зі змісту заяви вбачається, що позивач просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок літ. 1, житловий будинок літ. Б-1 з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, відповідно до ч.2 ст.176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
У п.12 а) Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» «20 від 22.12.1995 року з наступними змінами і доповненнями, роз'яснено, що вартість спірного майна визначається за згодою сторін, а при його відсутності - по дійсній вартості майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.
Позивач не визначив самостійно ціну позову, а тому суд на підставі ч.2 ст.176 ЦПК України, попередньо визначає вартість спірного майна: житловий будинок літ. 1, житловий будинок літ. Б-1 з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , виходячи з застосування порівняльного підходу та з урахуванням інформації про продаж або пропонування житлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 , що були продані або виставлені на продаж за шість місяців до цієї дати, за правилами Тимчасового порядку визначення оціночної вартості нерухомості та об'єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 26.10.2011 року, в розмірі 1 000 000 грн.
Суд також зазначає про право позивача самостійно визначити та обґрунтувати вартість спірного майна та надати належні докази такої оцінки до суду.
Отже, позивач при зверненні до суду з вимогами майнового характеру повинен був сплатити судовий збір у сумі 10000 грн.
Крім того суд зазначає, що в матеріалах справи наявні квитанції про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. відповідачем - ОСОБА_3 .
Так, статтею 2 ЗУ «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 року визначено, що платниками судового збору - є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, особою, яка звертається до суду (позивачем) є ОСОБА_1 , однак згідно квитанції про сплату судового збору платником зазначено відповідача - ОСОБА_3 , що не відповідає вимогам спеціальної норми, викладеної у Законі України «Про судовий збір».
З урахуванням викладеного, несплата судового збору за вимогу майнового характеру складає 10000,00 грн.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги вимоги ЗУ «Про судовий збір», вимоги п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України, позивачу пропонується оплатити судовий збір у розмірі 10000,00 грн. за вимогою майнового характеру, попередньо визначеного судом на підставі ч.2 ст.176 ЦПК України.
Крім того, встановлено, що сплачена сума судового збору за квитанцією №0,0,1695184152.1 від 05.04.2020 року у розмірі 840,80 грн. не є належним доказом сплати судового збору.
За таких обставин, суд вважає позовну заяву такою, що не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України та пропонує позивачу:
- зазначити ціну позову відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України;
- привести позовні вимоги до відповідачів у відповідність до норм чинного законодавства:
- зазначити у позові та надати докази, що підтверджують вказані у позові обставини;
- оплатити судовий збір у розмірі 10000,00 грн., надати до суду відповідну довідку про встановлення дійсної вартості спірного майна та документ, що підтверджує сплату судового збору.
Враховуючи викладене, позивачу пропонується привести позовну заяву у відповідність до вимог ЦПК України, з урахуванням викладених вище обставин.
У відповідності ч.9 ст.185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, вказані обставини позбавляють можливості відкрити провадження у справі.
Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.
Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя: Д.В.Цвірюк