Справа № 214/1690/20
3/214/990/20
Іменем України
29 квітня 2020 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - Прасолов В.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.3 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 25 лютого 2020 року, о 22 год. 31 хв., 25 лютого 2020 року водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1 на бульварі Вечірньому у м. Кривому Розі, будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами постановою Довгинцівського районного відділу виконавчої служби м. Кривого Рогу від 25 березня 2018 року ВП №3312500231805368. Відповідно до протоколу ОСОБА_1 порушив п.2.1 «а» ПДР України.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про час та місце розгляду справи був належно повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.
В судовому засіданні дослідженні наступні письмові докази: протокол про адміністративне правопорушення (а.с.1), постанова за ст. 126 ч.4 КУпАП (а.с.3), рапорт (а.с.4), довідка (а.с.5).
Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, оцінивши досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Довідку вважаю належним доказом, оскільки вона підтверджує наявність у ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами.
Протокол про адміністративне правопорушення та рапорт в частині керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом, вважаю достовірними доказами.
Досліджені у судовому засіданні докази вважаю допустимими.
Обговорюючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.3 КУпАП, виходжу з наступного.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Приймаючи до уваги положення ст.ст.7, 245 КУпАП, згідно яких ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, приходжу до переконання, що у судовому засіданні не добуто допустимих та належних доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_3 складу інкримінованого правопорушення. При цьому враховую наступне.
Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення як сукупності передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Диспозиція ч.3 ст.126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Отже обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони даного правопорушення є вина суб'єкта правопорушення у формі умислу.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
До протоколу не додано та у судовому засіданні не добуто доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві керування транспортними засобами, а також те, що останній станом на 25 лютого 2020 року знав про встановлення у відношенні нього такого обмеження.
Відповідно до п.1 ч.1ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Вважаю, що ОСОБА_1 не порушував вимог п.2.1 «а» «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, оскільки не знав про вказане обмеження, а отже відсутній склад адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.126 ч.3, ст.245, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.3 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя В.М. Прасолов