Справа № 555/1874/19
Номер провадження 1-кп/555/58/20
08 травня 2020 року
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Березне кримінальне провадження №12019180060000405 по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Яблунне Березнівського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, одруженого, з освітою середньою, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
В червні місяці 2016 року (точного часу та дати досудовим слідством не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи в лісовому масиві, що розташований в с.Кургани Березнівського району Рівненської області, на землі виявив (знайшов) 4 (чотири) патрони 5,45x39 м, які є проміжними патронами з трасуючими кулями «Т» (7ТЗ, 7ТЗМ), зразка 1974 року та 6 (шість) патронів 5,6 мм., які є спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалювання. Вказані патрони являються боєприпасами вогнепальної стрілецької зброї.
Після чого ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне поводження з бойовими припасами, всупереч спеціальному Порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна, затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17 червня 1992 року №2471-ХІІ (Порядок), Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622 (зі змінами, внесеними наказами МВС України від 13 квітня 1999 року №292 та від 07 серпня 2013 року №749), умисно, незаконно, тобто без передбаченого законом дозволу, знайдені патрони взяв до рук, підняв із землі та переніс до місця свого проживання, де зберігав їх в металевому сейфі у вітальній кімнаті житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .
Про знайдені предмети ОСОБА_4 уповноважену службову особу правоохоронного органу не повідомив, добровільно органу влади бойові припаси не здав, та в супереч вимогам Порядку та Інструкції умисно, незаконно, тобто без передбаченого законом дозволу зберігав їх до 16 год. 04 хв. 13 серпня 2019 року, тобто до моменту їх виявлення та вилучення працівниками Березнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області.
ІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Допитаний як обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину визнав та дав показання про те, що, можливо, в 2016 році чи, можливо, в 2017 році (точної дати пригадати на може) він перебував в лісовому масиві, що розташований в с.Кургани Березнівського району Рівненської області, де знайшов баночку з-під кави, в якій щось забрязкало. Він її підняв та виявив в ній кілька патронів. Для того, щоб ці бойові припаси не знайшли діти, він поклав патрони до кишені та забрав їх додому, де поклав до сейфу, в якому зберігав свою мисливську зброю. 13.08.2019 року до нього додому приїхали працівники поліції для перевірки дотримання ним вимог щодо зберігання мисливської зброї. Вони запропонували йому перед перевіркою дістати з сейфу усі цінності, після чого у сейфі працівники поліції виявили патрони. У вчиненому злочині щиро розкаявся, пояснивши, що наміру використовувати бойові припаси він не мав.
Свідок ОСОБА_7 дав показання про те, що 13.08.2019 року спільно з ОСОБА_8 на виконання плану щодо здійснення перевірок власників вогнепальної зброї прибули до житлового будинку ОСОБА_4 . Вони попросили власника показати зброю та сейф, в якому вона зберігається. При огляді сейфа було виявлено патрони. Патрони були вилучені та викликано слідчо-оперативну групу. За день до вказаних подій до будинку обвинуваченого приїздили працівники поліції по факту вчинення насильства в сім'ї, при цьому ОСОБА_4 не повідомляв про те, що ним були знайдені патрони.
Свідок ОСОБА_8 суду показав, що 13.08.2019 року спільно з начальником СРПП Березнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області ОСОБА_7 здійснювали відпрацювання дотримання порядку зберігання зброї її власниками. З цією метою вони прибули до будинку власника мисливської зброї ОСОБА_4 . Вони звернулись до обвинуваченого з проханням показати їм сейф, де зберігалась рушниця, попередньо забравши з нього усі цінні речі. Під час огляду сейфа було виявлено 10 патронів. ОСОБА_4 пояснив, що знайшов їх у лісовому масиві. Про вказану подію було повідомлено слідчо-оперативну групу.
Показання обвинуваченого, свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 співпадають з об'єктивними даними, що були здобуті про огляді місця події - житлового будинку ОСОБА_4 , що розташований по АДРЕСА_1 (протокол огляду місця події від 13.08.2019 року).
Відповідно до висновку судової експертизи зброї від 29.08.2019 року 10 предметів, зовні схожих на патрони, виявлених та вилучених 13.08.2019 року у ОСОБА_4 являються боєприпасами вогнепальної стрілецької зброї. 4 (чотири) патрони 5,45x39 м., є проміжними патронами з трасуючими кулями «Т» (7ТЗ, 7ТЗМ), зразка 1974 року. 6 (шість) патронів 5,6 мм., є спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалювання.
Оцінивши зібрані по справі докази відповідно до положень ст.94 КПК України: кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття процесуального рішення, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину при викладених у вироку обставинах.
Злочинні дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України як незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
ІІІ. Призначення покарання.
3.1 Позиція учасників судового провадження щодо призначення покарання.
Прокурор висловив позицію щодо необхідності призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 років , а також вважає можливим звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.
Сторона захисту просить призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст.69 КК України, прийнявши до уваги, що обвинувачений щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, за місцем проживання характеризується позитивно, в результаті вчиненого ним діяння не було заподіяно шкоди.
3.2. Мотиви призначення покарання судом.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 , суд виходить із встановленої ст.50 КК України мети покарання, якою є не лише кара, а й виправлення особи і запобігання вчинення нових злочинів, що заснована на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
Згідно ч.4 ст.12 КК України ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин.
Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставини, які пом'якшують покарання, - ще щире каяття та активне сприяння розкриттю злочина.
Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, - не встановлено.
Із медичних довідок Березнівської ЦРЛ вбачається, що обвинувачений на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває.
Згідно характеристики на ОСОБА_4 за місцем проживання органом місцевого самоврядування особа характеризується позитивно.
Суд, враховуючи, тяжкість злочину та його наслідки, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, що визначений санкцією ч.1 ст.263 КК України, призначення якого є найбільш доцільним і буде сприяти виправленню особи та попередженню вчиненню нових злочинів.
Визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
А дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Відповідно до ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, який щиросердечно розкаявся у скоєному, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризуються позитивно, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства та відбування покарання.
З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням відповідно до положень ст.75 КК України.
Суд з урахуванням даних про особу ОСОБА_4 та фактичних обставин справи не вбачає наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому не застосовує ст.69 КК України.
ІV. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Долю речових доказів по кримінальному провадженню слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Відповідно до положень ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Згідно довідок про витрати на проведення судової експертизи розмір витрат на залучення експерта становить 1256,08 грн.
Таким чином, судові витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні підлягають стягненню з ОСОБА_4 в дохід держави.
Керуючись ст.ст.100, ч.4 ст.174, 370,373,374,377 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України і призначити покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України обов'язків :
-- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
-- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази: 4 (чотири) патрони 5,45x39 м, які є проміжними патронами з трясуючими кулями «Т» (7ТЗ, 7ТЗМ), зразка 1974 року м та 6 (шість) патронів 5,6 мм., які є спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалювання - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні в сумі 1256 (одна тисяча двісті п'ятдесят шість) грн. 08 коп.
Вирок суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд Рівненської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1