ЄУН 387/710/19
Номер провадження по справі 2/387/83/20
06 травня 2020 року смт. Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :
головуючого судді Майстера І.П.
при секретарі судового засідання Поляруш С.Ю.
розглянувши в судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, в якому зазначила, що 18.02.2003 у Помічнянській міській раді Добровеличківського району Кіровоградської області вона зареєструвала шлюб з відповідачем, про що вчинено актовий запис №08. Від сумісного проживання сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем. Під час спільного проживання взаємовідносини між подружжям не склалися, оскільки вони мають різні погляди на життя, а тому не підтримують сімейних відносин. За таких обставин ОСОБА_1 вважає, що їх з відповідачем шлюб носить формальний характер, тому вважає доцільним його розірвати .
Позивач в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце його проведення. Подала до суду заяву про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, на примирення не погоджується. Після розірвання шлюбу просила залишити прізвище ОСОБА_1
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Судом неодноразово здійснювались виклики відповідача відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, а також шляхом направлення на зареєстровану адресу місця проживання відповідача судових повісток. Поштові відправлення були повернуті до суду з поміткою «Адресат за вказаною адресою відсутній».
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи зазначене, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву, письмові докази, суд вважає встановленими такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
У Помічнянській міській раді Добровеличківського району Кіровоградської області 18 лютого 2003 року сторони зареєстрували шлюб, про що вчинено актовий запис №08, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 18.02.2003, виданого Помічнянською міською радою Добровеличківського району Кіровоградської області ( а.с.14).
Від сумісного проживання сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 28.08.2003, виданого Помічнянською міською радою Добровеличківського району Кіровоградської області (а.с.15).
З довідки, виданою Помічнянською міською радою від 22.07.2019, встановлено, що до складу сім'ї ОСОБА_1 , 1985 року народження, входять: чоловік ОСОБА_2 , 1981 року народження, донька ОСОБА_3 , 2003 року народження ( а.с.16).
З пояснень позивача, які викладені в позовній заяві, встановлено, що причиною її звернення до суду з відповідним позовом стали ті обставини, що під час спільного проживання взаємовідносини між подружжям не склалися, оскільки вони мають різні характери та погляди на життя, а тому не проживають разом та не підтримують сімейних відносин .
Наведені обставини дають підстави суду зробити висновок про формальний характер шлюбу.
З'ясувавши фактичні взаємовідносини між сторонами і дійсні причини позову про розірвання шлюбу, а також враховуючи ст. 51 Конституції України та ст. 24 Сімейного Кодексу України, у якій вказано, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, а документальне існування шлюбу між сторонами по справі не відповідає поняттю «сім'ї», як соціального інституту сучасного суспільства.
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно з вимогами ч.1 статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до вимог статті 112 СК України суд з'ясовує, фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, а також інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, що мають істотне значення.
Аналізуючи зібрані у справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд дійшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і суперечитиме інтересам сторін, а тому позов необхідно задовольнити .
Відповідно до п.9 ст. 7 Сімейного кодексу України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
За змістом ч.2 ст. 104 та ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір необхідно стягнути з відповідача у розмірі 768 гривні 40 копійок.
Керуючись ст.ст. 4, 76-81,141, 142, 200, 258, 259, 273, 280-282 ЦПК України, ст.ст.104, 105,109,110,112, 114 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 18 лютого 2003 року у Помічнянській міській раді Добровеличківського району Кіровоградської області, актовий запис № 08 .
Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище - ОСОБА_1
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768 ( сімсот шістдесят вісім ) гривень 40 копійок.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи :
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка міста Первомайськ Миколаївської області, жителька АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Майстер І.П.