Справа № 564/761/20
Рядок статзвіту № 140
07 травня 2020 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі
головуючого судді Олійника П. В.
з участю секретаря Рубельського О. С.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - інспектора взводу №1 роти №4 БУПП в Житомирській області про скасування постанови №477715 від 30.03.2020 року по справі про адміністративні правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 - інспектора взводу №1 роти №4 БУПП в Житомирській області про скасування постанови №477715 від 30.03.2020 року по справі про адміністративні правопорушення.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що 30 березня 2020 року о 11 год 25 хв, рухаючись на автомобілі Volkswagen caddy, по дорозі Київ-Чоп, 158 км в напрямку м. Житомир був зупинений працівником поліції, який склав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а саме рух зі швидкістю 103 км/год, чим перевищив швидкісний режим у населеному пункті Березівка на 53 км/год, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Вказану постанову вважає незаконною та такою, що винесена всупереч вимогам чинного законодавства, а тому просить її скасувати. В його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити. Крім того, пояснив, що керуючи автомобілем Vlkswagen caddy, по дорозі Київ-Чоп, 158 км в напрямку м. Житомир дійсно рухався зі швидкістю близько 100 км/год. Він здійснював обгін вантажного автомобіля по лівій частині дороги та фізично не міг побачити знак 5.45, встановлений обабіч дороги з правої сторони, хоча дорога по якій він рухався має більше однієї смуги в одному напрямку, тому знак має дублюватись, як це передбачено п.8.2-1 ПДР України та повинен бути встановлений з обох сторін дороги.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Представник Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції інспектор взводу №1 роти №4 БУПП в Житомирській області Погоріла Л. М. подала на адресу суду відзив, згідно якого вказала, що позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності, оскільки факт порушення підтверджується відео- та фотоматеріалами з приладу TRUCAM № ТС000780 долученими до відзиву, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.03.2020 року відповідачем було винесено постанову серії ДП18 №477715 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП. Зі змісту даної постанови вбачається, що 30.03.2020 року о 11 год 15 хв на автодорозі Київ-Чоп, 158 км ОСОБА_1 керував автомобілем та рухався зі швидкістю 103 км/год та перевищив швидкісний режим у населеному пункті Березівка на 53 км/год. Швидкість вимірювалась вимірювачем швидкості руху TRUCAM №000780, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху - Порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволяється швидкість не більше 50 км/год.).
Згідно постанови, інспектор, враховуючи, що позивач скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, постановив застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 12. 4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судом встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач в судовому засіданні підтвердив, що рухався зі швидкістю 103 км/год.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Як вбачається з ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
З оглянутого судом фотоматеріалу з приладу TRUCAM серійний № ТС00780 (Дата: 30.03.2020, час:12:16:13, вулиця А/Д Київ-Чоп 158 км, Ліміт швидкості: 50 км/год., Швидкість: 103 км/год., Дистанція: 196,9 м, файл: НОМЕР_1 _CC000_0330_121613.jmf, Серійний №: ТС000780) судом встановлено, що на останньому зафіксовано саме автомобіль з номерним знаком НОМЕР_2 , яким керував позивач.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, а саме: порушення п. 12.4 ПДР України, що свідчить про обґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДП18 №477715 від 30.03.2020 року.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Відповідачем обґрунтовано визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.122 КУпАП та правомірно накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., а доводи, на які посилається позивач, зокрема, що він не бачив знак 5.45, оскільки здійснював обгін вантажного автомобіля по лівій частині дороги, а знак встановлений обабіч дороги з правої сторони, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні під час розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи здобуті по справі докази, суд доходить висновку щодо безпідставності позовних вимог і тому підстави для задоволення позову відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст. 2, 9, 72-77, 90, 241-246, 250, 286,289 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - інспектора взводу №1 роти №4 БУПП в Житомирській області про скасування постанови №477715 від 30.03.2020 року по справі про адміністративні правопорушення- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 8 травня 2020 року.
СуддяП. В. Олійник