Справа № 462/2138/20
05 травня 2020 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, а саме, просить: визнати квартиру АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та виділити у власність ОСОБА_1 Ѕ квартири АДРЕСА_1 , виділити у власність ОСОБА_2 Ѕ квартири АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1 500 грн. та судовий збір.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Зокрема п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем у позовній заяві зазначається, що спірне рухоме та нерухоме майно, зареєстроване на праві власності за відповідачем.
Однак, позивачем не викладено обставин придбання даного майна, яке позивачка просить поділити, за яких обставин та джерела його придбання, а обмежується лише загальним формулюванням, що майно придбано під час шлюбу.
Пунктами 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Тобто, особливістю розгляду даної категорії справ є те, що при поділі спільного майна подружжя, суд, який вирішує спір, має встановити загальний обсяг спільно нажитого майна, яке підлягає поділу в межах наявного між сторонами спору предмета позову майна подружжя, із дотриманням засад рівності часток чи відступом від цих засад.
Таким чином, позивач просить поділити спільне майно подружжя та не зазначає чи це увесь перелік спільного майна подружжя, не зазначає наявність/відсутність боргів подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Позивачем зазначено ціну позову 8 240 грн., однак не наведено обґрунтування ціни позову.
Позивач у своїй заяві вказує, що вартість спірного житла складає 16 480 грн. згідно Договору купівлі-продажу кватири з розстроченням платежу від 10.08.2005 року.
Так, ст. 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.
Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18.
Однак, позивачем не надано звіту про експертну грошову оцінку спірного майна із зазначення того, що вони виготовлялися для подання до суду та того, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Вказане ставить під сумнів вартість спірного майна та визначену позивачем ціну позову.
Відповідно до частини першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, судом визначається спосіб усунення недоліків подання позовної заяви із відповідною кількістю копій по кількості відповідачів у новій редакції із усуненням зазначених вище недоліків.
Дані недоліки мають бути усунуті у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо, позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суд, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків тривалістю п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Разом з тим, суд повідомляє, що відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, який набрав чинності 02.04.2020 року на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки залишення позовної заяви без руху продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя/підпис/ Н.М. Галайко
З оригіналом згідно.
Суддя: