Справа № 616/182/20
Провадження № 3/617/284/20
06 травня 2020 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі судді Глоби М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Павлюкової С.М.,
прокурора - Шабалдаса О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вовчанську Харківської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Департаменту стратегічних розслідувань УСР в Харківській області Національної поліції України про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Шипувате Великобурлуцького району Харківської області, громадянки України, тимчасово не працюючої, депутат УІІ скликання Шипуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 154 від 13.03.2020 року, ОСОБА_1 , будучі депутатом Шипуватської сільської Великобурлуцького району Харківської області ради УІІ скликання і будучи згідно з підпунктом «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VII, суб'єктом декларування, примітки до статті 172-6 КУпАП суб'єктом правопорушення, в порушення ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VII, подала щорічну декларацію за 2018 рік, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого періоду, а саме: 17.12.2019 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, сповіщалася завчасно та належним чином про дату розгляду, в телефонному режимі повідомила про неможливість прибути в судове засідання та просила закрити провадження у справі, розглянути справу за її відсутності.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень КУпАП, розгляд судом справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи-правопорушника та в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З досліджених матеріалів справи вбачається наступне.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 154 від 13.03.2020 року, ОСОБА_1 , будучі депутатом Шипуватської сільської Великобурлуцького району Харківської області ради УІІ скликання і будучи згідно з підпунктом «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VII, суб'єктом декларування, примітки до статті 172-6 КУпАП суб'єктом правопорушення, в порушення ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VII, подала щорічну декларацію за 2018 рік, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого періоду, а саме: 17.12.2019 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини (п. 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11) закріплення строків давності слугує задля забезпечення юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від незаявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення терміну триваючого правопорушення. В той же час, від правильного визначення моменту, коли правопорушення вважається вчиненим та виявленим залежить можливість притягнення до адміністративної відповідальності.
Триваючим адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), які припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності».
Така ж сама правова позиція викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24 червня 1988 року зі змінами станом на 25 травня 1998 року у п. 6 якої роз'яснено, що при перевірці додержання органом (посадовою особою) встановленого ст. 38 КУпАП строку застосування адміністративного стягнення судам слід мати на увазі, що при правопорушеннях, які тривають (самоправне зайняття жилого приміщення - ст. 151 КУпАП, порушення або невиконання встановлених правил пожежної безпеки - ст. 175 КУпАП, невиконання обов'язків по вихованню і навчанню дітей - ст. 184 КУпАП та ін.), зазначений строк обчислюється з дня виявлення правопорушення.
Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
При цьому, подання щорічної декларації після встановленого періоду до НАЗК не є триваючим правопорушенням.
В даному випадку ОСОБА_1 було подано щорічну декларацію за 2018 рік з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого періоду, а саме: 17.12.2019 року.
З рапорту о/у УСР в Харківській області ДСР НП України від 03.12.2019 року та листа Департаменту стратегічних розслідувань УСР в Харківській області Національної поліції України № 158/55/119/01-2019 від 03.12.2019 року вбачається, що Департамент станом на вказану дату вже проводив перевірку щодо можливого порушення вимог та обмежень Закону № 1700-VII з боку ОСОБА_1 - вказане правопорушення вже було виявлено. Відповідно, на час розгляду справи у суді першої інстанції закінчився строк накладення адміністративного стягнення.
Згідно з вимогами п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених у статті 38 КУпАП.
Виключення провадження у справах про адміністративне правопорушення за спливом строків ст. 38 КУпАП є формою вираження відмови держави від притягнення особи до адміністративної відповідальності, а метою останньої є доведення вини. Отже, поєднання закриття справи із одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Дана норма є імперативною і не передбачає обов'язку суду визначати питання вини особи за межами строку, передбаченого статтею 38 цього Кодексу.
Прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.
Тобто, суд позбавлений процесуальної можливості досліджувати докази та вирішувати питання про винуватість або невинуватість ОСОБА_1 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 38, 130, 247, 276, 279, 283-285 КУпАП, суд -
Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрити, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова судді протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Вовчанський районний суд Харківської області.
Суддя -