Єдиний унікальний номер 448/253/20
Провадження № 1-кс/448/125/20
04.05.2020 року слідчий суддя Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні №12020140230000059 від 22.02.2020 року,
Адвокат ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним клопотанням.
Дане клопотання згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді передане на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
Вивчивши клопотання та подані до такого матеріали, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно зі ст.45 КПК України захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію). Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
У відповідності до ч.1 ст.50 КПК повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги».
У висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, наведеному в постанові від 18.11.2019 по справі №648/3629/17, зазначено: «відповідно до чинного національного законодавства повноваження адвоката у кримінальному провадженні слід вважати належним чином підтвердженими, якщо захисник до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю надав хоча б один із документів, передбачених п.2 ч.1 ст.50 КПК, а саме: або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або договір із захисником, або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги».
Отже, для підтвердження повноважень представника власника майна на підписання і подання клопотання від імені такого власника адвокат має надати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та один із документів, зазначених у п.2 ч.1 ст.50 КПК.
Із огляду на наведене, під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представника, на предмет їх відповідності ст.50 КПК, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом №55 Держспоживстандарту України від 07.04.2003, Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, інструкціями з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та іншими нормативно-правовими актами.
Наведене узгоджується із висновком Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду, який вказано в ухвалі від 15.07.2019 по справі №522/12089/14-к.
Так, відповідно до п. 8 розділу 10 зазначених Правил «копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
Крім того, у п. 5.27 розділу 5 Національного стандарту зазначено, що «відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії».
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 до клопотання, поданого ним ніби то від імені та в інтересах ОСОБА_3 , не долучено засвідчених належним чином копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та одного з документів, зазначених у п.2 ч.1 ст.50 КПК, а додано лише копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання правової допомоги та копію ордеру на надання правової допомоги без відповідних написів про засвідчення таких копій (неналежним чином засвідчених), вважаю, що останній, не надав доказів наявності у нього права на підписання та подання вказаного клопотання від імені та в інтересах володільця майна, тобто ОСОБА_3 .
Судом враховується, що Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання із боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані висновки суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ст.7 КПК України.
Одними з таких засад є законність (ст.7 ч.1 п.2 КПК України).
А відтак, вищевказане клопотання слід повернути особі, що його подала, тобто ОСОБА_2 .
Повернення клопотання не позбавляє право особи повторно звернутись до суду у встановленому законом порядку.
Керуючись ст.ст.7, 45, 50, 174, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_2 поданого в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні №12020140230000059 від 22.02.2020 року, - повернути особі, яка його подала.
Копію ухвали про повернення клопотання невідкладно надіслати адвокату ОСОБА_2 .
Повернення клопотання не позбавляє право особи повторно звернутись до суду у встановленому законом порядку.
Ухвала може бути оскаржена через Мостиський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Ухвала набирає законної сили «___» ______________ 20__ р.
Слідчий суддя ОСОБА_1