Справа № 446/208/20
07.05.2020 м.Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020140220000017 від 14 січня 2020 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новий Милятин, Буського району Львівської області, громадянина України, українця, пенсіонера, неодруженого, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
ОСОБА_4 на початку жовтня 2019 році, точний час та дата не встановлено, перебуваючи у лісовому масиві неподалік смт.Новий Яричів,Камянка-Бузького району Львівської області, знайшов передмет зовні схожий на вогнепальну зброю-саморобний пістолет та не маючи передбаченого законом дозволу, привласнив вищевказану вогнепальну зброю, заховавши її під куртку, тим самим умисно придбав вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу, яку почав носити при собі. 14.01.2020 на дорозі навпроти будинковолодіння по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 добровільно видав з-під куртки, працівникам Кам'янка -Бузького ВП ГУ НП у Львівській області пістолет, який є однозарядною гладко ствольною вогнепальною зброєю та виготовлений саморобним способом.
Таким чином ОСОБА_4 придбав та носив вогнепальну зброю, без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив злочин злочин передбачений ч.1 ст. 263 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 при допиті в судовому засіданні визнав себе винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та дав пояснення, які в повній мірі відповідають встановленим фактичним обставинам скоєного злочину, які ним не заперечуються і не спростовуються. Зокрема вказав про те, що в жовтні 2019 в лісопосадці під час збирання металобрухту знайшов саморобний пістолет, який взяв собі та зберігав за місцем свого проживання. У січні 2020 року працівникам поліції добровільно видав даний пістолет. Додатково пояснив, що даний пістолет він не мав наміру використовували, а лише зберігав. Шкодує про скоєне.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України інші докази кримінального провадження судом не досліджувались. Суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, оскільки обвинувачений в судовому засіданні не оспорював факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України при вищезазначених обставинах.
Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Фактичні обставини справи є доведеними, суд вважає їх доведеними та визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість, мотиви, а також інші обставини провадження, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються. Судом з'ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані його дії, оскільки він незаконно придбав та носив вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність пом'якшуючих покарання обставин.
Суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином.
ОСОБА_4 є пенсіонером, раніше не судимий, характеризується посередньо. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Пом'якшуючими покарання обставинами є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому, буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, за якою ризики вчинення ним повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінюються як середні.
Проте, за умовами ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п"яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тому з урахуванням особи винного, який раніше не судимий, щиро кається , суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробовуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, відповідно до ст.76 КК України, обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання/роботи. Вказані обов'язки відповідно до ступеня тяжкості злочину та особи винного будуть необхідними та достатніми для його виправлення.
Питання щодо стягнення судових витрат слід вирішити в порядку ст. 124 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку, передбаченому положеннями ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 371, 374 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_4 винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 ( один ) рік.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертизи зброї, висновок № 5/398 від 24 жовтня 2019 року в розмірі 1256,08 (одну тисячу двісті п'ятдесят шість гривень вісім копійок)
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Речовий доказ:-пістолет, який є гладко ствольною зброєю та виготовлений саморобним способом, який знаходиться у камері зберігання у речових доказів дозвільної системи Камянка-Бузького ВП ГУ НП у Львівській області- знищити;
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Кам'янка -Бузький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1