Дата документу 07.05.2020 Справа № 554/3723/20
Провадження № 1кс/554/5994/2020
07 травня 2020 року слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, яка полягає в невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 24.04.2020 р.,-
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій прохав визнати бездіяльність слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявою від 24 квітня 2020 року про вчинені кримінальні правопорушення, зобов'язати слідчого ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення за його заявою від 24.04.2020 року з попередньою кваліфікацією за ч. 3 ст. 382 КК України відносно прокурора Полтавської області ОСОБА_4 , надати документ на підтвердження факту внесення відомостей до ЄРДР, провести всі необхідні слідчі дії для розкриття злочину.
У скарзі ОСОБА_3 зазначив, що 27.04.2020 року він на електронну адресу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві подав заявою про вчинення, на його думку, прокурором Полтавської області ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. ст.382 КК України. ТУ ДБР, розташованим у м. Полтаві отримано заяву 27.04.2020 року, однак відомості до ЄРДР не внесено, тому звернувся до суду зі скаргою.
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд скарги без його участі (а.с.30)
Представник ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату час та місце розгляду скарги, про причини неявки не повідомив (а.с. 31). Неявка суб'єкту оскарження не є перешкодою для розгляду скарги,
Вивчивши скаргу, долучені до неї матеріали, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Заявник ОСОБА_3 звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві із заявою про вчинення кримінального правопорушення від 24.04.2020 року, в якій прохав внести відомості до ЄРДР з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 382 КК України щодо вчинення кримінального правопорушення прокурором Полтавської області ОСОБА_4 . У заяві (повідомленні) про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 зазначив, що він звернувся до прокурора Полтавської області ОСОБА_4 зі скаргою в порядку ст. 308 КПК України щодо недотримання розумних строків під час досудового розслідування № 42018041500000261 від 03.08.2018 року , що перебуває у провадженні СУ ГУ НП в Полтавській області. У скарзі прохав здійснити контроль у даному кримінальному провадженні, вжити заходів щодо припинення незаконного тиску на прокурорів-процесуальних керівників у даному кримінальному провадженні та примушування останніх у прийнятті незаконних рішень, терміново вжити заходів щодо недопущення прийняття незаконних рішень, усунути від доступу до кримінальних проваджень представників керівництва прокуратури Полтавської області, які припустились до незаконного втручання в процесуальну діяльність прокурорів, вирішити щодо притягнення до відповідальності представників прокуратури Полтавської області, які припустились до незаконного втручання в процесуальну діяльність прокурора ОСОБА_5 та незаконно усунули останнього від процесуального керівництва у кримінальному провадженні , надати прокурору у кримінальному провадженні № 42018041500000261 від 03.08.2018 року обов'язкові для виконання письмові вказівки щодо строку вчинення процесуальних дій направлених на підготовку письмових повідомлень про підозру та подальшого їх вручення фігуранту. Однак прокурор ОСОБА_4 не виконує норми передбачені ст. 308 КК України, ігнорує скаргу щодо порушення розумних строків та вчиняє діяльність в інтересах рейдерів. ОСОБА_3 зазначив, що судом задоволено іще одну скаргу на прокурора ОСОБА_4 визнано його бездіяльність та зобов'язано розглянути в установлені КПК України строки скаргу адвоката ОСОБА_3 подану в рамках кримінального провадження 42018041500000261 від 03.08.2018 року. Однак станом на день подачі заяви, прокурором умисно не виконано ухвалу слідчого судді, чим вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 382 КК України (а.с.10-13).
Статтею 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. визначено, що відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно з ч.5 ст.214 КПК України до ЄРДР має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Підставами вважати заяву такою, що містить відомості про злочин, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то обставини викладені в них не можуть вважатися такими, які мають бути обовязковими для внесення до ЄРДР.
Системний аналіз положень ст.ст.214,303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Пунктом 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012 року, встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення (п.2.2 розділу ІІ положення).
Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення (злочин).
Отже, критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Заявник вказував на те, що, на його думку, зазначені в заяві дії прокурора Полтавської області ОСОБА_4 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 382 КК України.
Доводи заявника є його особистою оцінкою дій вказаної особи і ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливої протиправності дій, а тому не відповідають вимогам ст.214 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Слідчий суддя вважає, що викладені у заяві твердження зводяться до непогодження із процесуальними діями прокурорав ході досудового розслідування, що не може слугувати підставами для внесення відомостей до ЄРДР, а підлягає оскарженню у порядку, передбаченому КПК України.
При цьому, заявником в поданій заяві наводяться виключно власні міркування та припущення щодо вчинення злочину вказаною у заяві особою, оскільки злочинність таких дій не підтверджується достатніми об'єктивними даними. Так, у самій заяві заявник робить припущення щодо порушення проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42018041500000261. Такі припущення не можуть бути підставою для ініціювання нового кримінального провадження та проведення досудового розслідування, оскільки вони не підтверджені об'єктивними даними.
В даному контексті варто враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Отже, згідно наведених вище норм законодавства за таким повідомленням про внесення відомостей до ЄРДР ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, не порушено вимог кримінального процесуального законодавства, що регламентують порядок розгляду заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення.
Згідно вимог ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого слідчим суддею постановляється ухвала про скасування рішення слідчого, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для внесення заяви (повідомлення) ОСОБА_3 від 24 квітня 2020 року до ЄРДР, а тому в задоволенні скарги на бездіяльність ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 214, 303, 306, 307,309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, яка полягає в невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 24.04.2020 р. - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1