Ухвала від 05.05.2020 по справі 462/2346/20

справа № 462/2346/20

УХВАЛА

05 травня 2020 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про зміну формулювання причини звільнення, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом, у якому просить визнати формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з ДП «ЛДЗ «ЛОРТА»: «Звільнено за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України» - неправильним, змінивши його на: «Звільнено за власним бажанням, ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Стягнути з відповідача вихідну допомогу в сумі 24 209 грн. 64 коп. Стягнути з відповідача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 21.01.2020 року по день прийняття рішення суду у справі. Стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 4 ст. 177 ЦПК України).

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір»).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 15.10.13 р. № 9-рп/2013 у справі №1-18/2013, під заробітною платою, що належить працівникові необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

За змістом статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці», середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Таким чином, позивачі під час подання позовної заяви у трудових спорах звільняються від сплати судового збору лише щодо вимог про стягнення заробітної плати (її складових частин) та поновлення на роботі.

Як вбачається із позовної заяви, позивач просить:

1) визнати формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з ДП «ЛДЗ «ЛОРТА»: «Звільнено за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України» - неправильним;

2) змінити формулювання причини звільнення на: «Звільнено за власним бажанням, ч. 3 ст. 38 КЗпП України;

3) стягнути з відповідача вихідну допомогу в сумі 24 209 грн. 64 коп.

4) стягнути з відповідача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 21.01.2020 року по день прийняття рішення суду у справі.

Як вбачається із доданої квитанції про оплату судового збору № 105 від 23.04.2020 року позивач при поданні позовної заяви сплатив 1 681 грн. 60 коп. судового збору.

Суд може зарахувати сплачений судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру (840, 80 + 840, 80 = 1681 грн. 60 коп.).

Однак, як вбачається із позовних вимог, позивачем не сплачено судовий збір за вимоги майнового характеру.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно із Законом України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, позивачем має бути сплачено судовий збір за дві вимоги майнового характеру в сумі 1 681 грн. 60 коп. (840, 80 + 840, 80 = 1 681 грн. 60 коп.).

Окрім цього, згідно ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити в тому числі: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, позивач не надав суду розрахунок заборгованості та належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог (немає відомостей про заробітну плату, в тому числі вказання про середньоденну заробітну плату), відсутні також обґрунтування суми вихідної допомоги та її розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 184, 75, 177, 185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про зміну формулювання причини звільнення, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні - залишити без руху.

Надати заявнику п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про зміну формулювання причини звільнення, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні - вважати неподаною та повернути заявнику з усіма доданими до неї документами.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Разом з тим, суд повідомляє, що відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, який набрав чинності 02.04.2020 року на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки залишення позовної заяви без руху продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя/підпис/ Н.М. Галайко

З оригіналом згідно.

Суддя:

Попередній документ
89145118
Наступний документ
89145120
Інформація про рішення:
№ рішення: 89145119
№ справи: 462/2346/20
Дата рішення: 05.05.2020
Дата публікації: 12.05.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Залізничний районний суд м. Львова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (28.04.2020)
Дата надходження: 28.04.2020
Предмет позову: зміна формулювання звільнення, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГАЛАЙКО НАТАЛІЯ МИРОНІВНА
суддя-доповідач:
ГАЛАЙКО НАТАЛІЯ МИРОНІВНА
відповідач:
ДП "ЛДЗ "Лорта"
позивач:
Штикало Йосип Богданович