Справа № 569/6960/20
07 травня 2020 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальне провадження № 42020180490000021 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, командира ремонтного взводу військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, одруженого, із повною середньою освітою, сержанта,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України та ч. 4 ст. 358 КК України, -
з участю учасників судового провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 , в невстановлений слідством час, не раніше 01.10.2005 року, перебуваючи за адресою у місті Київ, площа Вокзальна, 1, діючи умисно та протиправно, вступив у злочинну змову з невстановленою досудовим слідством особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, щодо замовлення ОСОБА_3 та підроблення невстановленою слідством особою диплома серії НОМЕР_2 від 24 червня 2004 року, а саме ОСОБА_3 надав вказаній особі свої анкетні дані та ксерокопію паспорта, тобто засоби для підробки диплома з метою сприяння невстановленій особі, матеріали стосовно якої виділені у окреме кримінальне провадження, у підробленні диплома спеціаліста на своє ім'я, та в першій декаді жовтня 2005 року за адресою у місті Київ, площа Вокзальна, 1 отримав від невстановленої слідством особи підроблений диплом спеціаліста за спеціальністю «Автомобілі і автомобільне господарство» 2004 року серії НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) Держзнак. ПК «Україна», Зам. 4-3223.2004 та додаток до диплому про вищу освіту реєстраційний номер НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_3 з внесеними у них неправдивими відомостями про те, що ОСОБА_3 у 2004 році закінчив Національний транспортний університет за спеціальністю «Автомобілі і автомобільне господарство» та йому присвоєно кваліфікацію спеціаліста «інженер-механік».
Крім того, ОСОБА_3 , 10.03.2016 року близько 10 год. 00 хв. перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою укладення контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, достовірно знаючи про те, що диплом спеціаліста за спеціальністю «Автомобілі і автомобільне господарство» від 24 червня 2004 року серії НОМЕР_5 ) Держзнак. ПК «Україна», Зам. 4-3223.2004 та додаток до вказаного диплому про вищу освіту реєстраційний номер НОМЕР_4 є завідомо підробленими документами та в них міститься неправдива інформація про те, що ОСОБА_3 , у 2004 році закінчив Національний транспортний університет за спеціальністю «Автомобілі і автомобільне господарство» та йому присвоєно кваліфікацію спеціаліста «інженер-механік», надав їх старшому офіцеру мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 старшому прапорщику ОСОБА_6 та т.в.о військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 майору ОСОБА_7 , при цьому надав згоду на збір та обробку персональних даних та заповнив заяву кандидата на військову службу за контрактом в Збройних Силах України.
Тобто, ОСОБА_3 , визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, а саме, пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою, та ч. 4 ст. 358 КК України, а саме, у використанні завідомо підробленого документа.
На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , після роз'яснення суті обвинувачення, визнавши себе виним у вчиненні злочинів, підтвердив обставини вчинення злочинів. Пояснив, що не раніше 01.10.2005 року, точного часу і дати він не пам'ятає, перебуваючи за адресою у місті Київ, площа Вокзальна, 1, надав невідомій йому особі, з якою розпивали алкогольні напої, свої анкетні дані та ксерокопію паспорта та в першій декаді жовтня 2005 року за адресою у місті Київ, площа Вокзальна, 1 отримав від невідомої особи підроблений диплом спеціаліста за спеціальністю «Автомобілі і автомобільне господарство» 2004 року та додаток до диплому про вищу освіту на ім'я ОСОБА_3 про те, що він у 2004 році закінчив Національний транспортний університет за спеціальністю «Автомобілі і автомобільне господарство» та йому присвоєно кваліфікацію спеціаліста «інженер-механік». За підроблений диплом передав невідомій йому особі 700 гривень.
10.03.2016 року близько 10 год. 00 хв. перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , надав їх старшому офіцеру мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 старшому прапорщику ОСОБА_6 та т.в.о військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 майору ОСОБА_7 , при цьому надав згоду на збір та обробку персональних даних та заповнив заяву кандидата на військову службу за контрактом в Збройних Силах України. У вчиненому щиро розкаюється. На досудовому слідстві та в суді усе добровільно розповів.
Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого, характеризуючих даних на нього.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше не був судимий, характеризується посередньо, на «Д» обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, є учасником бойових дій.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину та приймаючи до уваги наявність у ОСОБА_3 декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують тяжкість вчинених злочинів, з урахуванням особи винного, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання в межах мінімальної санкції передбаченої ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.
В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_3 подано заяву про застосування амністії та звільнення його від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07.09.2017 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є учасником бойових дій, що засвідчує посвідчення видане 13 лютого 2017 року управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_6 , серія НОМЕР_7 . Посвідчення учасника бойових дій він отримав за безпосередню участь в антитерористичній операції.
Статтею 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, а також осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров'я особи та не є діянням, передбаченим частинами другою, третьою і четвертою статті 408, статтею 410, частинами другою, третьою і четвертою статті 411 Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених у частині четвертій статті 86 Кримінального кодексу України, статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та статті 9 цього Закону).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 брав безпосередню участь в антитерористичній операції та отримав посвідчення учасника бойових дій, Закон України «Про амністію» відносно нього раніше не застосовувався. Згода про застосування Закону України „Про амністію” дана обвинуваченим в судовому засіданні і оформлена відповідною заявою.
Суд вважає за можливе застосувати Закон України „Про амністію в 2016 році” та звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України „Про амністію в 2016 році”.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
По справі проведено ряд експертиз за ухвалою слідчого. Ці судові витрати, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України та призначити покарання:
за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.
На підставі ст. 2 Закону України „Про амністію в 2016 році” звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертиз в сумі 5884,2 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Речові докази - диплом спеціаліста за спеціальністю «Автомобілі і автомобільне господарство» від 24 червня 2004 року серії НОМЕР_2 (А № 869573) Держзнак. ПК «Україна», Зам. 4-3223.2004 та додаток до вказаного диплому про вищу освіту реєстраційний номер 454 серії НОМЕР_8 - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1