Справа № 529/53/20
04 травня 2020 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Гвоздика А. Є.
при секретарі Бурлига Н. Л.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивач звернулась до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказала, що між нею та нині померлою матір'ю неповнолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_4 були дружні відносини.
Нині покійна ОСОБА_4 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , який було розірвано відповідно до рішення Жовтневого суду м. Полтава.
Після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , її неповнолітня дочка ОСОБА_2 взята на облік до комунального закладу "Центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Полтавської обласної ради в якому перебувала по 05.07.2016 року. Після чого була тимчасово влаштована на проживання до сім'ї позивача, оскільки між нею та неповнолітньої ОСОБА_2 , а за життя і з її матір'ю були дружні стосунки. З того часу дитина знаходиться на утриманні позивача.
Через наявність батька - відповідача по справі, який не позбавлений батьківських прав, і в той же час не піклується про свою неповнолітню дочку, не приймає участі в її вихованні, не проживає разом з нею, неповнолітній ОСОБА_2 не встановлено статусу дитини, яка позбавлена батьківського піклування.
Відсутність вказаного статусу позбавляє можливості позивача встановити опіку над неповнолітньою ОСОБА_2 , здійснювати захист її прав та інтересів, а також позбавлена можливості оформити передбачену неповнолітній дитині пенсію по втраті годувальника та соціальну допомогу, оскільки вказані дії взмозі вчиняти лише піклувальник дитини.
В той же час, батько неповнолітньої ОСОБА_2 - відповідач по справі, після смерті ОСОБА_4 не забрав на виховання свою неповнолітню дочку ОСОБА_5 , не проявляв інтерес до її життя та розвитку загалом. З метою розшуку, відповідача, позивач зверталась до правоохоронних органів, однак такий розшук не дав бажаних результатів.
Вказані вище обставини і слугували причиною звернення позивача до суду з даним позовом.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання по суті не з'явилась, однак до суду подала клопотання про підтримання свого позову, а також просила суд розглянути справу у її відсутність.
Відповідач ОСОБА_3 на розгляд справи по суті не з'явився, однак повідомлявся відповідно до чинного законодавства про дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання відповідного пакету документів, судових повісток, однак у визначений йому строк відзиву на позов або інших клопотань суду не подав.
Представник третьої особи - органу опіки і піклування в особі Диканської районної державної адміністрації Полтавської області до суду подав клопотання про розгляд справи у відсутність представника, проти задоволення позову не заперечує.
За вказаних обставин, розгляд справи проведено у відсутність сторін, а також представника третьої особи на підставі наявних в справі доказах.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
З належно завіреної копії свідоцтва про народження неповнолітньої ОСОБА_2 , вбачається, що батьком останньої являється ОСОБА_3 - відповідач по справі, а матір'ю ОСОБА_4 ..
ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Диканька Полтавської області, померла ОСОБА_4 , що підтверджено належно завіреною копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого 29.03.2016 року.
09.04.2016 року Наказом № 1, виданим Службою у справах дітей Диканської РДА Полтавської області, неповнолітня ОСОБА_2 взята на облік дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах.
В подальшому, на підставі заяви ОСОБА_1 , у якій зазначено, що остання мала дружні відносини з матір'ю неповнолітньої дитини та безпосередньо з самою дитиною, а тому просить тимчасово влаштувати ОСОБА_5 в її сім'ю, на період встановлення їй відповідного статусу, а також з письмової згоди дитини. Розпорядженням голови РДА Полтавської області, 29.06.2016 року, неповнолітню ОСОБА_2 влаштовано в сім'ю ОСОБА_1 , строком до встановлення статусу дитини.
Як вбачається з довідки, виданої Надеждянською сільською радою Диканського району Полтавської області, відповідач ОСОБА_3 проживав разом з ОСОБА_4 , однак, після народження дочки ОСОБА_5 , через деякий час припинив спільне проживання та з січня 2004 року з сім'єю не проживає, участі в її вихованні не приймав.
При вказаних вище обставинах, відповідач ОСОБА_3 не цікавився про долю своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_5 приймав участі в її вихованні. Жодного разу за місцем свого останнього проживання в с. Надежда Диканського району Полтавської області, не з'являвся, жодних відомостей про своє теперішнє місце не повідомляв.
З огляду на вказані вище обставини, позивач ОСОБА_1 зверталась до Диканського ВП ГУНП в Полтавській області щодо розшуку ОСОБА_3 , однак жодної інформації щодо теперішнє місце реєстрації або ж проживання останнього не встановлено.
Вказане в цілому, свідчить про систематичне його невиконання своїх батьківських обов'язків стосовно своєї неповнолітньої дитини, а також не бажання брати участь в її вихованні та піклуванні.
З роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 15, в абзаці 2 п. 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" встановлено, що розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи та характеру ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України" встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, І судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю (батьком).
Як вбачається з Висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , що неповнолітня ОСОБА_2 проживала разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 та вітчимом ОСОБА_6 , який після смерті своєї співмешканки не взмозі був утримувати неповнолітню дитину, а її батько - відповідач по справі - ОСОБА_3 відмовився взяти на себе обов'язок по її утриманню, хоча такий передбачений законодавством. Відповідач на зв'язок зі своєю неповнолітньою дочкою не виходив та не виходить, яка проживає у сім'ї позивача.
З вказаного висновку також вбачається, що неповнолітня дитина - ОСОБА_5 , не має статусу дитини, яка позбавлена батьківського піклування, оскільки її батько не позбавлений батьківських прав, хоча свого батьківського обов'язку по її утриманню та вихованню не виконує. Відсутність вказаного статусу унеможливлює встановлення опіки над дитиною і як наслідок, порушуються права такої на повноцінне харчування розвиток та інше, оскільки відсутня можливість оформлення пенсії по втраті годувальника - матері ОСОБА_4
Неповнолітня ОСОБА_2 , фактично залишилась без батьківського піклування, однак відсутність присвоєного їй відповідного статусу, позбавляє її пільг, наданих державою для дітей відповідної категорії.
Враховуючи вище викладені обставини Диканська РДА в Полтавській області вважає за доцільне позбавити батьківських прав відносно вказаної вище неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , її батька відповідача по справі ОСОБА_3 .
Згідно ст.ст. 164, 166 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на утримання дитини.
З огляду на вище викладене, аналізуючи вказані обставини як кожен окремо, так і в сукупності, свідому та умисну поведінку відповідача ОСОБА_3 , яка виразилась в повному ігноруванні та нехтуванні його, як батька своїми батьківськими обов'язками, вказане є недопустимим при вихованні дітей. З метою захисту неповнолітньої дитини її повноцінного як духовного так і фізичного розвитку, суд приходить до твердого переконання про наявність всіх вагомих підстав для задоволення позову та позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини ОСОБА_2 зі стягненням з нього аліментів в розмірі 1/4 частини усіх видів його доходу, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дочки на користь тих установ та закладів де вона буде перебувати діти.
Крім цього, суд роз'яснює відповідачу, що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав за умови зміни обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Враховуючи, що при зверненні до суду з даним позовом позивач, згідно чинного законодавства звільнений від сплати судового збору, вказані витрати підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного ст. ст. 121, 135, 150, 152, 155, 164, 165, 166 СК України, Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, Рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» керуючись ст. ст. 10, 11, 208-209, 212- 215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , до ОСОБА_3 останнє відоме місце проживання АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер невідомий, третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог орган опіки та піклування в особі Диканської районної державної адміністрації Полтавської області, вул. Незалежності, 66, смт. Диканька Полтавської області, Код ЄДРПОУ 04057416, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, задоволити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувати щомісячно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця селища Бешказак, Китабського району Кашкадарської області, Узбекистан, останнє відоме місце проживання с. Надежда Диканського району Полтавської області, не працюючого, на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частин з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь тих осіб чи установ, де буде перебувати дитина, починаючи з 27 січня 2020 року і до досягнення кожним з дітей повноліття.
Стягти з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1681 /одна тисяча шістсот вісімдесят одна/ грн. 60 коп.
Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Головуючий: