Дата документу 23.04.2020
ЄУ № 942/366/20
Провадження №2-а/942/11/20
23 квітня 2020 року, Новопсковський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Чалого А.В.,
за участю секретаря судового засідання Сіренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області Мальцева Максима Віталійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
У березні 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування вимог зазначив, що 07.03.2020 поліцейським СРПП Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області Мальцевим М.В.було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №438852, відповідно до якої на позивача було накладене адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425 грн. За змістом вказаної постанови, позивач керував транспортним засобом без увімкненого світла фар та не пред'явив для перевірки посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив вимоги п. 9.8 та п. 2.4 Правил дорожнього руху.
Позивач вважає, що накладене відносно нього стягнення є необґрунтованим та незаконним, оскільки вказаного адміністративного правопорушення він не вчиняв, вимогу поліцейського пред'явити документи, визначені п. 2.1 Правил дорожнього руху він виконав. Також зазначив, що будь-яких посилань на докази вчинення ним інкримінованого адміністративного правопорушення оскаржувана постанова не містить. Розгляд справи проведений без підготовки та надання йому часу на звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують його особу, внаслідок чого порушено його права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Посилаючись на зазначене, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №438852 від 07.03.2020 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі закрити. Оскільки копію оскаржуваної постанови він отримав поштою 17.03.2020, просить поновити йому строк звернення до суду з адміністративним позовом, через пропуск його з поважних причин.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 24.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 01.04.2020, яке відкладено на 23.04.2020.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в позовній заяві просив розглянути справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяви про розгляд справи без його участі та відзив на адміністративний позов не надав.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.03.2020 поліцейським СРПП Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області Мальцевим М.В.було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №438852, згідно якої 07.03.2020 о 13 год. 30 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mersedes-Benz Vito на автомобільній дорозі Т 1307 Сватове-Старобільськ-Мілове КМ 89 600, поза межами населеного пункту не ввімкнув ближнє світло фар та не пред'явив для перевірки посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив вимоги п. 9.8 та п. 2.4 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. До ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий заходам адміністративного примусу у зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Проаналізувавши надану позивачем копію постанови серії БАА №438852 від 07.03.2020 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд вважає встановленим, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн., дійсно була винесена вищевказаним суб'єктом владних повноважень - відповідачем поліцейським СРПП Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області Мальцевим М.В.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Так, суд зауважує, що відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак ним не надано суду жодного доказу наявності будь-яких фактичних даних, на основі яких працівник поліції встановив наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Крім того, доказів того, що позивачеві роз'яснювались його права, була надана можливість скористатись послугами захисника, суду не надано, а оскаржувана постанова не містить посилання на докази, які були покладені в основу прийнятого рішення.
Таким чином, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні безперечні докази того, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, проте відповідач до суду відзив на позов та докази правомірності вищевказаної оскаржуваної постанови не надав.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Юридична природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності.
Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Проте зазначена постанова є предметом оскарження, тому остання не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Отже, враховуючи, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
В силу вимог п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»). Всі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справах «Нечипорчук і Йонкало проти України» (рішення від 21.04.2011 року) та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» (рішення від 06.12.1998 року) Європейський суд з прав людини наголосив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи поза розумним сумнівом і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (п. 150 та 253 рішень відповідно).
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене та строки розгляду справ даної категорії, які імперативно встановлені ч. 1 ст. 286 КАС України, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення позивачем правопорушення та правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, а також докази дотримання процедури розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення, суд прийшов до висновку, що постанова є незаконною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Враховуючи, що позивач пропустив строк оскарження постанови про накладення на нього адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, з поважних причин, оскільки копію постанови на місці події не отримав, а ознайомився з її змістом лише після отримання поштою 17.03.2020 (на що вказує трекінг відправлень «Укрпошти»), суд приходить до висновку про поновлення строку на оскарження постанови у справі про адмінправопорушення .
Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду із даним адміністративним позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області Мальцева Максима Віталійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову серії БАА №438852 від 07.03.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським СРПП Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області Мальцевим Максимом Віталійовичем відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України зазначений рішенням строк продовжується на строк дії карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями).
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: сержант поліції Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області Мальцев Максим Віталійович, місцезнаходження: вул. Слобожанська, 20, смт. Новопсков, Луганська область.
Головуючий суддя: А.В. Чалий