Справа № 415/5105/19
Провадження № 2-а/415/18/20
08 травня 2020 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Луньової Д.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Бондаренко Олени Миколаївни (місцезнаходження: вул. Штейгерська, буд. № 8, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100) про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області з даним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Бондаренко О.М., визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії НК № 519062 від 12 червня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12 червня 2019 року інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Бондаренко О.М. було винесено постанову серії НК № 519062 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. за невиконання вимог дорожнього знаку 3.21 « В'їзд заборонено», чим порушив п. 15.9 «и» та п. 8.4 в Правил дорожнього руху.
Позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. В своїх діях позивач не вбачає ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування позову зазначає, що його автомобіль не перетинав лінію дії знака 3.21 «В'їзд заборонено» та не знаходився безпосередньо в місці виїзду з прилеглої території по вул. ім. В. Сосюри 328, а знаходився в зоні дії знаку 5.38 «Місце для стоянки» з табличкою під ним «12 метрів» по вул. ім. В. Сосюри 330 на відстані біля 3-х метрів від магазину «Берізка» та метрів за 20 метрів до дії знаку 3.21 «В'їзд заборонено» прилеглої території по вул. ім.. В. Сосюри 328. На пропозицію позивача замірити відстань до знаку 5.38 «Місце для стоянки» поліцейські відмовились, мотивуючи відсутністю рулетки. Позивач зазначає, що відповідач не надав доказів порушень, а керуючись лише внутрішнім переконанням винесли постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою судді Лисичанського міського суду Луганської області Луньової Д.Ю. від 29 квітня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Копії ухвали від 29 квітня 2020 року було направлено позивачу та відповідачу в порядку, передбаченому ст. 268 КАС України.
Раніше, 18 жовтня 2019 року на адресу Лисичанського міського суду Луганської області від відповідача надійшло клопотання в якому він заперечив проти позовних вимог позивача та просив справу розглянути без його участі. Долучив до матеріалів диск з відеофайлами.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи останній був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно оскаржуваної постанови НК № 51906 від 12 червня 2019 року на водія ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП; в постанові щодо складу правопорушення зазначено наступне:
12 червня 2019 року о 09 годині 08 хвилини за адресою вул. ім. В. Сосюри біля буд. № 328, у м. Лисичанську Луганської області, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом здійснив зупинку безпосередньо в місці виїзду з прилеглої території, та порушив вимогу дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», чим порушив. 15.9 «и» та п. 8.4 «в» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В графі "до постанови додаються" зазначено відео з бодікамери 129.
Розглядаючи справу по суті, суд робить такі висновки:
Щодо процедури: У даному випадку розгляд справи відбувся на місці зупинки транспортного засобу, протокол не складався. Такі дії відповідача не суперечать вимогам КУпАП. В цій частині позивач дії відповідача не оспорює.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При накладенні адміністративного стягнення посадова особа відповідно до вимог ч. 3 ст. 33, ст. 34, ст. 35 КУпАП повинна врахувати характер і тяжкість порушення, особу порушника, конкретні обставини вчинення порушення, зазначити докази на підтвердження складу правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст. 283 КУпАП, зокрема, повинна бути обґрунтованою, в ній має бути викладено обставини порушення, а також докази. У разі заперечень водія - мають містити відомості про його позицію (пояснення, заперечення, тощо).
Згідно вимог КУпАП до порядку притягнення до адміністративної відповідальності, доказування наявності підстав для притягнення до відповідальності , а також наявність події та складу адміністративного правопорушення покладається на посадову особу.
Згідно приписів КАСУ саме суб'єкт владних повноважень (відповідач) зобов'язаний довести наявність події і складу адміністративного правопорушення в діях водія (позивача).
Щодо суті правопорушення суд зазначає наступне.
Згідно з розділом Дорожні знаки ПДР України знак 3.21 "Рух заборонено" забороняє рух усіх транспортних засобів з метою: запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом; запобігання виїзду транспортних засобів назустріч загальному потоку на дорогах, позначених знаком 5.8; організації відокремленого в'їзду і виїзду на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку, автозаправних станцій тощо; запобігання в'їзду на окрему смугу руху, при цьому знак 3.21 повинен застосовуватись разом з табличкою 7.9; запобігання в'їзду на дороги, що безпосередньо простягаються у межах прикордонної смуги до державного кордону і не забезпечують пересування до встановлених пунктів пропуску через державний кордон (крім сільськогосподарської техніки, інших транспортних засобів і механізмів, задіяних у провадженні відповідно до законодавства і за наявності відповідних на те законних підстав сільськогосподарської діяльності або інших робіт, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, ДМС, ДФС, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції і органів прокуратури під час виконання оперативних та службових завдань).
Відповідно до п. 15.9 Правил дорожнього руху зупинка забороняється , зокрема - п. «и» ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
З переглянутого судом диску наданого відповідачем, вбачається, що докази порушення позивачем пп. 15.9 «и», 8.4 «в» ПДР на відео файлі - «DSJX300129_BB0129» - відсутні, на ньому зафіксований розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування, що є доказом вчинення правопорушення.
При цьому, сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки викладення обставин правопорушення, без його фіксації, не може бути належним доказом.
Оскільки відповідач не подав суду доказів, то суд при розгляді даного позову виходить з того, що докази події та докази порушення водієм ПДРУ відсутні. Таким чином, при розгляді даного позову суд виходить з того, що посадова особа, яка притягла позивача до адміністративної відповідальності, не виконала вимоги закону щодо збирання доказів, фіксування доказами адміністративної порушення, доведення складу та події адміністративного правопорушення.
Суд також враховує, що закон встановлює принцип презумпції невинуватості особи, що притягається до відповідальності і відповідно принцип правомірності дії такої особи, поки у встановленому законом порядку не доведено його вину. Оскільки суду не надані відповідні докази, і не спростовані твердження водія, які б мали бути перевірені посадовою особою і спростовані, а також виходячи з принципу презумпції невинуватості, - суд робить висновок, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, а склад зазначеного в ній адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, не встановлений.
Таким чином, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, є протиправною. Оскільки при розгляді справи встановлено недотримання відповідачем вимог закону щодо збирання доказів і доказування події та складу адміністративного правопорушення, то оскаржувана постанова судом скасовується.
Крім того, суд враховує, що відповідач, достовірно знаючи про наявність даного спору у суді, не подав відзиву, маючи достатньо часу для цього, - що за приписами КАСУ може розглядатись як визнання ним позову.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАСУ, суд може прийняти рішення про скасування постанови та закриття провадження у справі, або (п.2) - скасувати постанову та надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу.
Враховуючи конкретні обставини, проаналізувавши у сукупності всі подані докази, суд дійшов висновку, що в межах наданих доказів не доведено наявність в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, і що на даний час вже втрачено можливість збирання доказів, що протокол у даному випадку не складався і відповідно відсутні інші матеріали справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, яка б могла бути повернута відповідачу для нового розгляду, тому оскаржувана постанова підлягає скасування з закриттям провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за даним фактом.
Разом з тим, дії відповідача з винесення оскаржуваної постанови не є протиправними та незаконними, оскільки відповідач як працівник підрозділу Національної поліції, що забезпечує безпеку дорожнього руху, уповноважений зупиняти транспортний засіб, складати протокол та виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому в цій частині адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 5-10, 72-77, 242-246, 257, 268-272, 286 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Бондаренко Олени Миколаївни (місцезнаходження: вул. Штейгерська, буд. № 8, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100) про скасування постанови про адміністративне правопорушення- задовільнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії НК № 519062 від 12 червня 2019 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 гривень, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
На підставі ч. 2 ст. 271 КАС України копії рішення невідкладно надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Луньова Д.Ю.