Справа № 415/2368/20
Провадження № 2-а/415/262/20
08 травня 2020 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Калмикової Ю.О.,
за участю секретаря - Васильєвої В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Лисичанська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Луганській області лейтенантом поліції Салафудінова Миколи Володимировича про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
Описова частина
Зміст позовних вимог
До Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Луганській області лейтенантом поліції Салафудінова Миколи Володимировича про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що постановою працівника роти №1 батальйону №1 УПП Луганської області лейтенанта поліції Салафудінова Миколи Володимировича постановою ЕАК № 2207201 від 06.03.2023 року на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 255 гривень.
В порядку ч. 1 ст. 122 КУпАП, начебто, за фактом порушення ПДР України, складена постанова про адміністративне правопорушення ЕАК № 2207201 від 06.03.2020 року щодо нього, а саме: «що водій, керуючи транспортним засобом 06.03.2020 року о 16:21 в м Лисичанську по вулиці Сосюри, 360, порушив вимогу дорожнього знак 5.16 «Напрямки руху по смугах», чим порушив п.8.4г ПДР України - «Порушення вимог інформаційно-вказівних знаків».
Зазначена постанова інспектора лейтенанта поліції Салафудінова Миколи Володимировича являється незаконною, винесена з порушенням норм адміністративного, матеріального та адміністративно-процесуальної права та підлягає скасуванню з наступних підстав.
8.4. Дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи:
а) попереджувальні знаки, Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дорогі і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду;
б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги;
в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі;
г) наказові знаки. Показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження;
ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила;
д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об'єктів обслуговування;
е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з яшми вони встановлені.
Але в даному випадку Т/3 - автомобіль Дача Дастер,номерний знак НОМЕР_1 , яким він керував після виїзду з прилеглої території, був поставлений ним на стоянку в паркувальну кишеню по вулиці Сосюри біля магазину «Октал» напроти «АТБ» для відвідування ним аптеки.
Напроти «АТБ» біля магазину «Октал» було багато машин і вантажних теж. Отож, коли він виїхав з прилеглої території, він фізично не міг побачити знаки, бо вони були закриті вантажними машинами.
Вважає звинувачення Відповідача в порушенні позивачем пункту п.8.4 г ПДР, України - «Порушення вимог інформаційно-вказівних знаків» безпідставним ї незаконним.
Постанова ЕАК № 2207201 від 08.03.2020 року не містить інформації про докази нібито правопорушення, не містить свідчень постраждалих чи свідків, чим порушено, в тому числі, Розпорядження МВС України № 466 від 21 травня 2009 року в частині 1.6., а саме: «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень П.Д.Р. (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо)».
Відеодокази провини позивача не були використані при винесені Постанови.
Певен, що Відповідач розумів незаконність використання побутової цифрової техніки у якості технічних засобів, що використовуються в підрозділах УПП для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. На даний момент такий Перелік технічних засобів вже існує, і не включає будь-яких побутових цифрових фото-відеокамер.
Також, позивачу не були надані данні про сертифікацію невідомого йому приладу відеофіксації в Україні, використаного поліцейським роти №1 батальйону №1 УПП Луганської області інспектором лейтенантом поліції Салафудіновим Миколою Володимировичем, постанова ЕАК № 2207201 від 06.03.2020 року, у якості спроби довести його неіснуючу провину.
Крім цього, при складанні постанови ЕАК № 2207201 від 06.03.2020 року та ухваленні постанови про накладення адміністративного стягнення, поліцейський допустив наступні грубі порушення адміністративно-процесуальних норм: при винесенні постанови було грубо порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази» заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Всіх наданих цим законом прав позивач був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Просив суд постанову поліцейського роти №1 батальйону №1 УПП Луганської області лейтенанта поліції Салафудінова Миколи Володимировича ЕАК № 2207201 від 06.03.2020 року про накладення на нього - ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 255 гривень - визнати незаконною та скасувати.
Доводи особи, яка подала позов
Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 вважає постанову серії ЕАК №2207201 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 06.03.2020 протиправною, у зв'язку з чим просить її скасувати.
Відзив на позовну заяву не надійшов. Відповідачем був наданий відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 06.03.2020.
Надходження позовної заяви та інших заяв до суду
06.04.2020 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/2368/20 було відкрито провадження в адміністративній справі.
14.04.2020 року відповідачем було надано письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та долучено відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 06.03.2020.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав письмове клопотання, в якому просив справу розглянути за його відсутності.
Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2207201 від 06.03.2020 року, особа, щодо якої розглядається справа, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом DACIA DUSTER, д.н.з. НОМЕР_1 , 06.03.2020 року о 16 год. 21 хв. за адресою: вул. Сосюри, 360, м. Лисичанськ, не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 напрямки руху по смугах, чим порушив вимоги п. 8.4 ґ. ПДР, у зв'язку з чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП. Прийнято рішення вид адміністративного стягнення - штраф в сумі 255 грн.
Пункт 8.4 «ґ» ПДР України передбачає, що дорожні знаки поділяються на групи: інформаційно-вказівні знаки - запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.
Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2207201 від 06.03.2020 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії ЕАК №2207201 від 06.03.2020 року, посилаючись на не порушення ним Правил дорожнього руху, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Мотивувальна частина
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З постанови про накладення адміністративного стягнення відносно позивача вбачається, що до неї надано відео з нагрудної камери DSJ-X300132_BB0132 та відео з відеореєстратора.
Відповідачем суду був наданий суду відеозапис з нагрудної камери інспектора УПП від 06.03.2020 року.
Судом встановлено, що на підтвердження факту порушення позивачем п.8.4 г ПДР, відповідачем надано відеозапис № DSJ-X300132_BB0132 та відео з відеореєстратора, втім з досліджених відеозаписів не можливо встановити факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого, частиною 1 статті 122 КУпАП.
За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2207201 від 06.03.2020 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідачем суду не наведено будь-яких причин, з яких він не дотримався наведених положень КУпАП щодо фіксування і дослідження доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів того, що прийняте ним рішення є правомірним, оскільки на думку суду, відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутності належних доказів, з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до інспектора роти 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Луганській області лейтенантом поліції Салафудінова Миколи Володимировича про скасування постанови серії ЕАК №2207201 від 06.03.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 гривень 00 копійок, такими, що підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Луганській області лейтенантом поліції Салафудінова Миколи Володимировича про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити повністю.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2207201 від 06.03.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер № НОМЕР_2 .
Відповідач: поліцейський роти 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Луганській області лейтенант поліції Салафудінов Микола Володимирович, місце роботи за адресою: буд. 8, вул. Штейгерська, м. Лисичанськ, 93100, Луганська область, Україна, код ЄДРПОУ не відомий.
Повний текст судового рішення складено 08.05.2020.
Суддя Ю. О. Калмикова