Справа №: 398/990/20
провадження №: 1-кп/398/304/20
Іменем України
"07" травня 2020 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
із секретарем ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олександрії кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 1202012030000145 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, невійськовозобов'язаного, розлученого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.185 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна ( крадіжку) за наступних обставин
17.03.2020 року близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_3 з метою таємного викрадення чужого майна прибув до частково неогородженої парканом території домоволодіння, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .Перебуваючи на території вказаного домоволодіння, реалізуючи злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих спонукань, впевнившись, що його дії ніким помічені не були та мають таємний характер, здійснив таємне викрадення належних ОСОБА_5 металевих труб в кількості семи штук, загальною вагою 95 кг 500 г, вартість яких, як брухту чорних металів, згідно висновку експерта № 938 від 26 березня 2020 року становить 353 гривні 35 копійок.
З викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 353 гривні 35 копійок.
Своїми протиправними діями ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України.
Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив вчинення злочину при приведених обставинах, у вчиненому розкаявся. В судовому засіданні пояснив, що йому були потрібні кошти і тому він вирішив вчинити крадіжку даного майна. Територія домоволодіння потерпілої не була огороджена .Викрадені металеві труби здав як брухт чорних металів. Кошти, отримані від реалізації витратив на власні потреби. Він розкаюється у вчиненому, запевняє суд, що в подальшому не буде вчиняти злочини.
Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються ,переконавшись, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду немає, роз'яснив, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та дійшов висновку що обвинувачений винен у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення .
Відповідно до ст.ст.50,65 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який вважається таким, що не має судимості, розлучений , неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, по місцю проживання скарг на нього не надходило.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
З урахуванням наведеного, враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе при призначенні покарання в виді штрафу, оскільки саме таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди в розмірі 353 грн. 35 коп., як вартість викраденого майна, та моральної шкоди в сумі 3000грн.
Обвинувачений визнав цивільний позов в повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Згідно ч.1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Судом достовірно встановлено, що винні дії відповідача знаходяться в прямому причинному зв'язку із заподіяною позивачці матеріальною шкодою.
Обвинувачений зазначив, що він порізав викрадені металеві труби і потерпілій повернули лише куски труб, погодився сплатити вартість викрадених труб.Розмір матеріальної шкоди підтверджується матеріалами справи .Тому з обвинуваченого на користь потерпілої необхідно стягнути 353 грн. 35 коп. матеріальної шкоди.
Згідно п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань,погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення .
При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує, що потерпілій ОСОБА_5 дійсно прийшлось переносити моральні страждання, пов'язані із викраденням належного їй майна, вона є особою похилого віку 1941 р.н. , їй не відшкодовано вартість викраденого майна. Тому суд з урахуванням обставин справи, глибини фізичних та душевних страждань потерпілої ,ступеню вини обвинуваченого, а також що обвинувачений повністю визнав заявлену суму моральної шкоди , та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості вважає за можливе задовольнити цивільний позов потерпілої в частині стягнення моральної шкоди та стягнути з обвинуваченого 3000 грн. моральної шкоди.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим за ч.1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 353 грн. 35 коп. матеріальної шкоди та 3000 грн. моральної шкоди .
Речові докази по справі: металеві труби (відрізки) в кількості 8 штук круглої форми, 7 з яких діаметром 5 см, 1 труба діаметром 5,6 см, товщина металу 8 труб - близько 0,3 см, довжиною - 207 см, 189 см, 168 см, 205 см, 180 см, 147 см, 124 см, 205 см (з діаметром 5,6 см), які передані на зберігання власнику ОСОБА_5 (постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 24 березня 2020 року та зберігальна розписка від 24 березня 2020 року), залишити останній за належністю.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: