Справа № 405/5938/19
Провадження №2/405/816/19
13 березня 2020 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Селянкіній А.В., Гершкул М.В.,
за участю учасників справи:
позивача ОСОБА_1
та представника третьої особи без самостійних вимог
на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому цивільну справу №405/5938/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору управління з питань захисту прав дітей міської ради міста Кропивницького про позбавлення батьківських прав, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Кіровограда з даним позовом, вказавши на його обґрунтування, що від шлюбу з відповідачем ОСОБА_3 , який було зареєстровано 23 лютого 2002 року, та який було розірвано на підставі рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда, народилася дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовим наказом Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 травня 2018 року стягнуто з ОСОБА_3 на її (позивача) користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму до повноліття сина. Проте, відповідач аліменти на утримання сина не сплачує, в зв'язку з чим, заборгованість по аліментам станом на 27.06.2019 року становить 27 667, 50 грн. Також, позивач зазначила, що син постійно проживає з нею (позивачем) та фактично повністю знаходиться на її утриманні. В свою чергу, відповідач не відвідує сина, не цікавиться його вихованням, розвитком та станом його здоров'я, не маючи для цього жодних перепон, які б завадили йому з 2006 року виконувати свої батьківські обов'язки. Згідно з висновком органу опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького є доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4 .
З огляду на викладене вище та з посиланням на ст.ст. 121, 141, 150, 151, 164 СК України, позивач просила позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 15.08.2019 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 14 листопада 2019 року підготовче провадження по даній цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених в позові, просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся шляхом направлення судової повістки за адресою місця проживання відповідача, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а саме: АДРЕСА_1 , причини неявки суду не відомі, заяви, клопотання, а також відзив на позов відповідач не подавав, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні та на надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького Поровчук А.А. в судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького, вважала доцільним позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заслухавши позивача, представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, свідків, думку неповнолітнього ОСОБА_4 , дослідивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, що регулює сімейні правовідносини, та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 23 лютого 2002 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який в подальшому було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 802, та 05 грудня 2006 року Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції видано ОСОБА_1 свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 .
Крім того, судом встановлено, що від шлюбу сторону мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 23 вересня 2002 року Центральним відділом реєстрації актів громадянського стану Кіровоградського обласного управління юстиції, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний актовий запис за №1494, при цьому, батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свідоцтві про народження зазначені в графі «батько» - ОСОБА_3 та в графі «мати» - ОСОБА_1 .
Судовим наказом Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 квітня 2018 року, який набрав законної сили 24.04.2018 року, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до повноліття сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи стягнення з моменту звернення в суд - з 05.04.2018 року.
Постановою державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 18.05.2018 року відкрито виконавче провадження (ВП № 56343083) з виконання зазначеного судового наказу.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 56343083/7 від 17.07.2019 року, здійсненим Подільським ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області, заборгованість по аліментам боржника ОСОБА_3 на підставі вказаного вище судового наказу станом на 27.06.2019 року становить 27 667,50 грн.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до довідки ОСББ «Заможна оселя» № 209 від 17.07.2019 року, за адресою: АДРЕСА_2 , проживають, зокрема: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (донька власника) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (онук власника). Власником квартири значиться ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Як вбачається з довідки, виданої амбулаторією загальної практики-сімейної медицини № 2 КНП «ЦПМСД № 1» від 16.07.2019 року ОСОБА_4 , 2002 року народження, відвідував АЗПСМ № 2 постійно зі своєю матір'ю ОСОБА_1 . Батько дитини ніколи не з'являвся в лікувальному закладі, здоров'ям дитини не цікавився.
Відповідно до довідки Кропивницького інженерного коледжу Центральноукраїнського національного технічного університету від 17 липня 2019 року № 63, виданої ОСОБА_4 , студенту групи К 17 1/9 про те, що він з 01.09.2017 року навчається в Кропивницькому інженерному коледжі ЦНТУ. За даний період вихованням, матеріальним утриманням дитини займається мама ОСОБА_1 . Батько, ОСОБА_3 , навчальний заклад жодного разу не відвідував, навчанням студента не цікавиться, вихованням дитини не займається.
Допитані в судовому засіданні за клопотанням позивача ОСОБА_1 в якості свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 пояснили, зокрема, свідок ОСОБА_6 зазначив, що працює з позивачем з 2008 року та за цей час, жодного разу не бачив батька дитини. Вихованням дитини займається позивач, також позивач самостійно утримує дитину. В свою чергу, батько дитини в житті останнього участі не приймав та не приймає, так як не мав такого бажання.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що позивач ОСОБА_1 є її подругою, крім того, протягом восьми років разом з позивачем працювали в одному колективі. Відповідача ніколи не бачила та не знає його. Вихованням дитини ОСОБА_9 займається мати - позивач по справі ОСОБА_1 , яка також самостійно виховує та утримує дитину. Також вказала, що позивач жодним чином не перешкоджала відповідачу у спілкуванні з дитиною та прийнятті участі у вихованні дитини.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що позивач є її донькою, яка перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем та через три роки після реєстрації шлюбу вони розлучилися. Батько дитини у вихованні сина участі не приймає, дитина постійно проживає з позивачем, батька дитини в житті останнього ніколи не було, при цьому, позивач перешкод у спілкуванні батька та сина не чинила.
Відповідно до висновку виконавчого комітету міської ради м. Кропивницького від 02.08.2019 року № 3918/49-05-24, який підтримано в судовому засіданні представником третьої особи без самостійних вимог на предмет спору органом опіки та піклування міської ради міста Кропивницького, орган опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини від 31.07.2019 року, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_3 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому встановлено, щошлюб між громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано у 2006 році, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції від 05.12.2006 року. Неповнолітній ОСОБА_4 проживає в сім'ї матері ОСОБА_1 , має зареєстроване місце проживання за її адресою, що підтверджується довідкою про склад сім'ї, наданою об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Заможна оселя» м. Кропивницького, та витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання. Згідно з довідкою Кропивницького інженерного коледжу Центральноукраїнського Національного технічного університету від 17.07.2019 року № 63 студент ОСОБА_4 навчається в даному закладі з 01.09.2017 року. Виховання та матеріальне утримання дитини здійснює мати ОСОБА_1 . Батько ОСОБА_3 навчанням сина не цікавиться, навчальний заклад жодного разу не відвідував. За довідкою амбулаторії загальної практики-сімейної медицини № 2 КНП «ЦПМСД № 1» дитина ОСОБА_4 постійно відвідував амбулаторію разом з матір'ю. Батько дитини ніколи не з'являвся в лікувальному закладі, станом здоров'я дитини не цікавився. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого Подільським відділом державної виконавчої служби міста Кропивницького, заборгованість ОСОБА_3 станом на 27.06.2019 року становить 27 667,50 грн. Відповідно до постанов від 20.02.2019 року Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницького боржнику ОСОБА_3 встановлені тимчасові обмеження у праві керування транспортним засобом, виїзду за межі України, полювання, користування вогнепальною, мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю. У письмових поясненнях мешканці міста Кропивницького громадяни ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 підтверджують факт ухилення ОСОБА_3 від виконання батьківських обов'язків відносно сина ОСОБА_13 . В бесіді з працівником управління з питань захисту прав дітей Міської ради міста Кропивницького неповнолітній ОСОБА_4 повідомив, що бажає, щоб його батька ОСОБА_3 позбавили батьківських прав відносно нього. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення громадянина ОСОБА_3 від виховання та утримання неповнолітнього сина ОСОБА_13 , винну поведінку батька та свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов'язками.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст.141, ч.ч.2,3 ст.150 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, при цьому батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до положень Сімейного кодексу України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків передбачено застосування правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальністю, і, зокрема, це позбавлення батьківських прав.
Статтею 164 СК України визначено виключний перелік підстав, за наявності яких, а також винної поведінки, - мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав.
До таких підстав закон відносить наступні: якщо мати, батько не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину проти дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини має місце, коли вони свідомо не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, хоча мають реальну можливість для цього.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що була підписана Україною 21 лютого 1990 року, ратифікована постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.1 ст.9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини, при цьому відповідно до ч.2 ст.9 Конвенції під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.
Як на правову підставу для позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач посилалася на ухилення відповідачем від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).
Зокрема, ухилення від виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, позивач обґрунтовує тим, що відповідач, проживаючи окремо від дитини, самоухилився від виконання батьківських обов'язків, не цікавиться життям, здоров'ям, розвитком сина, не приймає будь-якої участі у вихованні дитини, в свою чергу, вона (позивач) не перешкоджала відповідачу у його спілкуванні з дитиною, а так само прийняття останнім участі у вихованні дитини, що свідчить про фактичну можливість, та, з іншого боку, вольове небажання батька виконувати свої батьківські обов'язки, визначені законом, по відношенню до дитини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судупояснив, що він навчається на 3-му курсі Кропивницького інженерного коледжу ЦНТУ, проживає разом з мамою, яка про нього піклується, в той час як батько ОСОБА_14 його життям не цікавиться, участі у його вихованні не приймає, матеріальної допомоги не надає. Більш того, батько ніколи йому не телефонував, не спілкувався з ним. Вказав, що за словами батька ОСОБА_3 він для нього стороння особа, він його не знає. Зазначив, що він не проти, щоб батька позбавили батьківських прав по відношенню до нього.
З огляду на викладене вище, зазначені позивачем підстави позову знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України „Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п.п.15, 16 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляду справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року №3 позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття прав на її виховання, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, на згоду передати дитину на усиновлення та інших прав, які ґрунтуються на факті спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти, причому зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ч.1ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (Рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).
Відповідач ОСОБА_3 не оскаржив заяву про позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а так само, не виявив бажання приймати участь у судовому засіданні при вирішенні судом питання про позбавлення його (відповідача) батьківських прав.
З огляду на зазначене, судом під час судового розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є першоосновою розвитку особистості дитини, не піклуючись про фізичний та духовний розвиток дитини, її підготовку до самостійного життя, не створюючи належних умов для природних здібностей дитини, поваги до її гідності, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, хоча має реальну можливість для цього, оскільки іншого з наявних у справі доказів, - не встановлено, та за відсутності при цьому, з боку позивача будь-яких перешкод йому (відповідачу) у спілкуванні з дитиною, оскільки такі в судовому засіданні судом також не встановлені і докази цьому відсутні, та прийняття участі у вихованні дитини та виконання своїх батьківських обов'язків, визначених законом, по відношенню до дитини, що є самостійною підставою, визначеною п.2 ч.1 ст.164 СК України, для позбавлення батьківських прав відносно дитини.
Окрім того, судом відзначається, що батьківські обов'язки не заключаються лише в наданні матеріальної допомоги, яка, поряд з цим, відповідачем також на утримання дитини не надається, так як аліменти відповідачем не сплачуються та на даний час існує значна заборгованість по сплаті аліментів, вони включають в себе також і батьківську турботу та ласку, піклування про здоров'я дитини, її духовний, моральний та фізичний розвиток, підготовку до навчання, спілкування з дитиною.
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги насамперед інтереси неповнолітньої дитини ОСОБА_13 , які є пріоритетом при розгляді даного спору, враховуючи також наявність обставин, з якими закон, що регулює сімейні відносини, пов'язує позбавлення батьківських прав, при цьому під час розгляду справи судом було встановлено реальну юридичну і фактичну можливість відповідача ОСОБА_3 , який є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_13 , до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов'язку, та наявність його вини у невиконанні батьківських обов'язків, відсутність перешкод з боку інших осіб, в тому числі позивача, для належного виконання відповідачем батьківських обов'язків, на підставі чого суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 є обґрунтованими, такими, що заявлені виключно в інтересах неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідно такими, що підлягають задоволенню з позбавленням відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, судом відзначається, що відповідно ч. 1 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року,суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору управління з питань захисту прав дітей міської ради міста Кропивницького про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Кіровограда.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова