Справа № 357/4661/19
1-кп/357/280/20
Категорія 22
08 травня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю
прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 м. Біла Церква обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42019110360000021 від 03.04.2019 р. щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самбір Львівської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, 10.10.2018 р. прийнятого на військову службу за контрактом командиром військової частини НОМЕР_1 начальником апаратного зв'язку пункту польового вузла зв'язку військової частини НОМЕР_1 , прапорщика, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в силу ст. 89 КК України не маючого судимості,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, -
Обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, надійшов до Білоцерківського міськрайонного суду 02.05.2019 р.
Згідно обвинувального акту 10.10.2018 р. наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №271 прапорщика ОСОБА_5 , прийнятого на військову службу за контрактом на шість місяців, призначено на посаду начальника апаратного центру зв'язку командного пункту польового вузла зв'язку, зараховано до списків особового складу цієї ж частини та на всі види забезпечення.
Прапорщик ОСОБА_5 , як військовослужбовець Збройних Сил України, повинен керуватися вимогами ст.ст.4,9,11 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст.4 Дисциплінарного статуту ЗС України, які зобов'язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, бути дисциплінованим, під час перебування поза розташуванням військової частини не допускати негідних вчинків.
Разом з тим, являючись військовослужбовцем Збройних Сил України, прапорщик ОСОБА_5 умисно вчинив злочин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 в період з 10.03.2006 р. по 28.04.2012 р. перебувала з ОСОБА_5 в зареєстрованому шлюбі від якого вони мають малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
28.03.2019 р. близько 01 год. 45 хв. ОСОБА_5 зайшов до розважального комплексу «Каліпсо», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де в цей час відпочивали ОСОБА_4 та її знайома ОСОБА_7 , з метою примусити ОСОБА_4 повернутися до місця проживання, де в той час знаходилась їх малолітня донька ОСОБА_6 .
В подальшому, в приміщенні розважального комплексу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , після відмови останньої залишати приміщення розважального закладу, виникла сварка із штовханиною, під час якої у ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел на завдання фізичного болю ОСОБА_4 .
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 близько 02 год. 30 хв. 28.03.2019 р. перебуваючи на подвір'ї біля розважального комплексу «Каліпсо», діючи умисно, з метою заподіяння фізичного болю, передбачаючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи при цьому настання відповідних наслідків у виді фізичного болю, схопив ОСОБА_4 , стиснувши її руками навколо тулубу, та насильно повів її в сторону автомобіля таксі, відразу після чого наніс при цьому умисно один удар долонею лівої руки в праву частину голови ОСОБА_4 , після чого вхопив лівою рукою її волосся та почав насильно заштовхувати ОСОБА_4 в автомобіль таксі нанісши при цьому один удар кулаком лівої руки в область живота, один удар кулаком правої руки в область грудної клітини та один удар кулаком лівої руки в верхню частину стегна ОСОБА_4 , завдавши умисно їй у такий спосіб побоїв та вчинивши інші насильницькі дії, які завдали фізичного болю без спричинення тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується в умисному завданні побоїв та вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.126 КК України.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 відмовилася від свого обвинувачення у відношенні ОСОБА_5 і заявила клопотання про закриття даного кримінального провадження у зв'язку з відсутністю у неї будь-яких претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого, про що надала відповідну заяву.
Обвинувачений не заперечував проти задоволення клопотання потерпілої, про що також надав відповідну заяву.
Суд, обговоривши клопотання потерпілої з учасниками судового розгляду провадження, вважає, що воно ґрунтується на законі, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.477 КПК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відноситься до правопорушень приватної форми обвинувачення, які можуть бути розпочаті слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.
У той же час, п.7 ч.1 ст.284 КПК України визначено, що у випадку відмови потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення кримінальне провадження закривається.
За таких обставин, клопотання потерпілої ОСОБА_4 не суперечить вимогам чинного КПК, а тому кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 підлягає закриттю.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази та процесуальні витрати у провадженні відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні не застосовано.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.284 п.7,285,288 КПК України, суд -
Закрити кримінальне провадження №42019110360000021 від 03.04.2019 р. щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч.1 ст.126 КК України у зв'язку з відмовою потерпілої ОСОБА_4 від обвинувачення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд, протягом 7 днів з дня її проголошення.
СуддяОСОБА_1