Справа № 362/7476/19
Провадження № 2/362/1183/20
30 квітня 2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Кравченко Л.М.,
за участі секретаря Яренко Н.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні суду м. Васильків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту з майна,-
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою про зняття арешту з майна, посилаючись на те, що в провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа №2-61-10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ будинку. Рішенням суду від 25.06.2010 року позов задоволено. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.08.2008 року накладено заборону на продаж будинковолодіння АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , проте на його звернення до нотаріальної контори із заявою про вступ у спадщину, дізнався про наявність заборони продажу вищезазначеного будинку.
Сторони в судове засідання не з'явились, подавши до суду заяви про слухання справи за їх відсутності, просять позов задовольнити.
За таких обставин, враховуючи визнання відповідачем позову, суд вважає за можливе ухвалити рішення у підготовчому судовому засіданні, у відповідності до ч.3 ст. 200 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Положеннями статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Судом встановлено, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2010 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ будинку задоволено, та визначено порядок користування будинком АДРЕСА_1 (а.с.5-6).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.08.2008 року накладено заборону на продаж будинковолодіння АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Васильківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Київській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с. 8). Спадкоємцем до майна померлої ОСОБА_3 являється позивач по справі її син ОСОБА_1 .
Відповідно до відомостей щодо реєстраціїї обтяження, будинковолодіння АДРЕСА_1 є об'єктом обтяження на підставі ухвали суду №2-1200 від 27.08.2008 р. Васильківського міськрайонного суду, реєстраційний номер обтяження: 8089229, дата реєстрації 20.10.2008 р.
У відповідності до положень ст.1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, п.1 ст.17 Закону України «Про міжнародні договори України» є частиною національного законодавства, та ст.41 Конституції України та ст.ст. 321, 328 ЦК України, зазначають, що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, право власності набувається із підстав не заборонених законом, зокрема правочинів. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні крім у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок зняття арешту з майна або його звільнення з-під арешту у цивільному процесі визначений положеннями постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 7 лютого 2014 року.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року №5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику ( речове право на чуже майно).
Таким чином, на підставі зібраних по справі доказів суд приходить до висновку, що будь-яких правових підстав для подальшого обтяження у вигляді заборони на продаж майна немає, а тому, з метою недопущення порушення майнових прав позивача, зазначене обтяження майна підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 89, 263-265, 352, 280-282, 354-355 ЦПК України , ст.ст.16,317,319,321,391 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту з майна - задовольнити.
Скасувати обтяження накладені ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.08.2008 року, у вигляді заборони на продаж будинковолодіння АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 8089229, дата реєстрації 20.10.2008 р.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М.Кравченко