справа № 361/5810/19
провадження № 2/361/703/20
27.04.2020
Іменем України
27 квітня 2020 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого суддіПетришин Н.М.,
за участю секретаря Плиси В.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У серпні 2019 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява АТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стислий виклад обставин та зміст позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 28 січня 2015 року між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № GP-7368944, відповідно до умов якого Банк надав відповідачу кредит у розмірі 18 124,03 грн. 19 листопада 2016 року діяльність ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» припинилася шляхом приєднання до ПАТ «Перший український міжнародний банк», тому позивач є правонаступником усіх прав та зобов'язань ПАТ «Банк Ренесанс Капітал». Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої кредитні зобов'язання за вказаним кредитним договором, у зв'язку із чим утворилася заборгованість, яка становить 49 641,96 грн., та складається із: 10 492,53 грн. - заборгованість за кредитом, 1331,40 грн. - заборгованість за процентами, 4712,56 грн. - заборгованість за комісією, та 33 105,47 грн. - штрафні санкції. Позивач просить стягнути із відповідача вказаний розмір заборгованості за кредитним договором та понесені витрати по оплаті судового збору.
Позиція відповідача стосовно пред'явлених позовних вимог.
27 вересня 2019 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та не підтвердженими жодними належними доказами. Зокрема, позивачем не надано доказів укладення 28.01.2015 р. кредитного договору № GP-7368944, а до матеріалів справи додано лише копію такого договору, яка не посвідчена жодним чином. Відповідачем 28.01.2015 р. підписано лише Пропозицію укласти договір, в якій зазначено, що ліміт кредиту - 11 327,85 грн., а не 18 124,03 грн. Позивачем не надано доказів про надання та перерахування відповідачу на відповідний рахунок вказаної суми кредиту. Надана до позову виписка про стан та історію заборгованості за кредитним договором № GP-7368944 виконана у довільній друкованій формі, не містить розрахунку заборгованості, інформації про те, коли та за що така заборгованість виконана. Дана виписка не містить дати її складання, неможливо встановити наявність безспірної заборгованості, неможливо з'ясувати, з якого часу нараховано неустойку, заборгованість за процентами, комісією, за сумою кредиту. За таких обставин, та з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 37).
У судове засідання представник позивача не з'явилася, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялася належним чином. На адресу позивача відповідачем 27 вересня 2019 року направлено копію відзиву на позовну заяву, що підтверджується копією експрес-накладної (а.с. 59). Відповідь на вказаний відзив до суду від позивача не надходила. Судом визнавалася явка представника позивача у судове засідання обов'язковою. Однак, 24 жовтня 2019 року на електронну адресу суду від представника позивача Фацул М ОСОБА_2 В. надійшла заява, в якій остання просить задовольнити позовні вимоги та здійснювати розгляд справи за її відсутності (а.с. 65).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялася належним чином. У матеріалах справи міститься заява відповідача від 23 жовтня 2019 року, де остання зазначила, що заперечує проти задоволення позовних вимог та просила судове засідання, яке призначене на 23 жовтня 2019 рік, слухати за її відсутності. В останнє судове засідання відповідач не з'явилася, про місце, час та дату його проведення повідомлялася належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Обставини справи, що встановлені судом та мотиви, з яких виходить суд із застосуванням норм права, що регулюють дані правовідносини.
Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу.
Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Як передбачено ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідність до вимог ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, на обґрунтування своїх позовних вимог позивачем додано до матеріалів справи копію Пропозиції укласти договір (оферта). Зі змісту вказаної пропозиції вбачається, що 28 січня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Банк ренесанс капітал» із пропозицією укласти з нею договір про надання споживчого кредиту на умовах, викладених у Частині 2 вказаної пропозиції. Зокрема, у Частині 2 Пропозиції вказано, що номер кредитного договору є № GP-7368944, розмір кредиту становить 11 327,85 грн., розмір процентної ставки - 9 % річних, строк кредиту 36 місяців.
Звертаючись із позовними вимогами, позивач посилається на те, що у відповідача утворилася заборгованість за Кредитним договором № GP-7368944 від 28.01.2015 р., однак до матеріалів справи не надано копії такого договору, що викликає сумнів стосовно того, чи існують між сторонами договірні відносини. До матеріалів справи позивачем додано лише ксерокопію Пропозиції, яка не засвідчена належним чином.
Також, у позові зазначено, що ОСОБА_1 видано кредит у розмірі 18 124,03 грн. та додано до матеріалів справи довідку про стан та історію заборгованості, де зазначено, що сума кредиту становить 11 327,85 грн. До матеріалів справи не надано жодних доказів того, який саме розмір кредиту видано відповідачу та у який спосіб видано такий кредит чи перераховано на відповідний рахунок.
На підтвердження існування заборгованості позивачем додано довідку про стан історії заборгованості за кредитним договором № GP-7368944 від 29.01.2015 р., в якій зазначено, що розмір непогашеної заборгованості становить 10 492,53 грн., заборгованість за відсотками - 1331,40 грн., комісія - 4712,56 грн., штраф - 11 412,55 грн. Однак, суд не може взяти дану довідку як належний доказ на підтвердження такої заборгованості, оскільки вказана довідка містить розбіжності щодо дати укладення кредитного договору. Крім того, у довідці відсутня інформація про те, коли та ким вона складена чи видана, тобто ніким не посвідчена та не скріплена печаткою позивача (а.с. 11).
До матеріалів справи позивачем додано виписку з рахунку ОСОБА_1 (а.с. 13). Оцінюючи даний доказ, який наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, суд виходить із того, що вказана виписка складена у довільній формі, але не містить дати складання, інформації про рахунок, з якого вона зроблена. У виписці відсутні будь-які розрахунки та інформації про рух коштів за кожен день, місяць чи рік. Із виписки неможливо встановити коли і за що саме утворилася заборгованість за кредитним договором. Отже, вказана виписка не підтверджує наявність заборгованості у відповідача перед позивачем.
Будь-яких інших доказів на підтвердження позовних вимог позивачем до матеріалів справи не додано та для надання додаткових пояснень представник позивача у судове засідання не з'явилася, подавши заяву про розгляд за її відсутності, відповіді на відзив не подала.
З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав їх необґрунтованості та недоведеності, тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 13, 76, 89, 141, 273, 274, 263-265, 352 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Позивач - Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, адреса: 02002, м. Київ, вул. Р.Окіпної, буд. 8-Б.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.М. Петришин