справа № 361/8228/19
провадження № 2/361/1298/20
06.03.2020
Іменем України
06 березня 2020 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретаря Зазимко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, враховуючи уточнення позовних вимог (а. с. 32-36, 62), просив розірвати шлюб між ним і ОСОБА_2 , зареєстрований 21 вересня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 673; у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити йому в особисту власність транспортний засіб марки “Fiat”, модель “Punto”, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер
шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , загальною вартістю 105565 грн. та зобов'язати його сплатити на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості Ѕ частки даного автомобіля в розмірі 52783 грн.
В обґрунтування позову зазначав, що 21 вересня 2007 року він і ОСОБА_2 уклали шлюб. Від цього шлюбу вони мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час проживають разом із батьком. Із грудня 2017 року сімейні відносини між ним і відповідачем поступово погіршувались, що призвело до фактичного припинення сторонами подружніх відносин і ведення ними спільного господарства. Останні два роки вони проживають окремо, втратили почуття любові і поваги. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить його інтересам, тому їхній шлюб підлягає розірванню.
Також зазначав, що у період шлюбу сторони придбали транспортний засіб марки “Fiat”, модель “Punto”, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності зареєстрований за ним, вартість автомобіля на даний час становить 105565 грн. Посилався на те, що він особисто займається ремонтом і технічним обслуговуванням транспортного засобу, використовує його для своїх потреб та потреб їхніх дітей, зокрема, для лікування та реабілітації сина, який є інвалідом з дитинства. Оскільки транспортний засіб є неподільною річчю, просив суд виділити йому автомобіль в особисту приватну власність, він же зобов'язується сплатити відповідачу ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості Ѕ частки цього автомобіля в розмірі 52783 грн.
Позивач ОСОБА_1 у суді позов підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідач ОСОБА_2 у суді позов визнала, проти його задоволення не заперечувала, наслідки визнання позову їй зрозумілі. У наданій суду заяві вказувала на те, що погоджується із ринковою вартістю придбаного сторонами у період шлюбу транспортного засобу марки “Fiat”, модель “Punto”, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проти виділення цього автомобіля ОСОБА_1 та отримання від позивача грошової компенсації вартості Ѕ частки цього транспортного засобу в розмірі 52783 грн. не заперечує. Просила суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, враховуючи, що визнання відповідачем позову закону не суперечить, прав, свобод чи інтересів інших осіб не порушує, суд вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову з наступних підстав.
21 вересня 2007 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2
уклали шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 673.
Від цього шлюбу вони мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час проживають разом із батьком.
Згідно із ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 СК України жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки
у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
За змістом положень ч. 1 ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У ч. 3 ст. 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно із ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони подружніх відносин не підтримують, проживають окремо, спільного господарства не ведуть, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження їхнього шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.
За змістом ч. 1 ст. 60, ч. 1 ст. 61 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного
з цивільного обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70 СК України, ч. 2 ст. 372 ЦК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Судом встановлено, що у період шлюбу сторонами був придбаний транспортний засіб марки “Fiat”, модель “Punto”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за позивачем, тому це рухоме майно належить сторонам на праві спільної сумісної власності в рівних частках.
Згідно із ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
У ч. 2 ст. 71 СК України передбачено, що неподільні речі присуджуються одному
з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
За змістом положень ч. 4 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.
Пленум Верховного Суду України у п. 22 постанови № 11 від 21 грудня 2017 року “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” роз'яснив, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст. ст. 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Із змісту заявлених ОСОБА_1 позовних вимог вбачається, що у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя він просить виділити йому на праві особистої власності транспортний засіб марки “Fiat”, модель “Punto”, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 105565 грн. та зобов'язати його сплатити відповідачу ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості Ѕ частки цього транспортного засобу в розмірі 52783 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У ч. 1 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідач ОСОБА_2 у суді із визначеною позивачем ОСОБА_1 вартістю придбаного у шлюбі транспортного засобу марки “Fiat”, модель “Punto”, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 105565 грн., виділенням позивачу на праві особистої власності цього автомобіля та отриманням нею в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя грошової компенсації вартості Ѕ його частки в розмірі 52783 грн. не заперечувала, про що надала суду відповідну заяву.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 і в частині поділу спільного сумісного майна подружжя ґрунтується на вимогах закону, тому останньому впорядку поділу спільного сумісного майна подружжя в особисту власність підлягає виділенню вказаний вище автомобіль зі стягненням з нього на користь відповідача ОСОБА_2 грошової компенсації узгодженої сторонами вартості Ѕ частки даного автомобіля в розмірі 52783 грн.
При подачі до суду цього позову ОСОБА_1 сплачено судовий збір у загальному розмірі 1828 грн. 40 коп., що підтверджується квитанціями № 0.0.1527946038.1 від 19 листопада 2019 року та № 1-121К від 26 листопада 2019 року на суму 768 грн. 40 коп. і 1060 грн., відповідно.
Згідно із ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи наведене, визнання відповідачем ОСОБА_2 до початку розгляду цієї справи по суті позову ОСОБА_1 , суд вважає, що позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі до суду позову, у розмірі 914 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 82, 89, 141, 142, 206, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ,зареєстрований 21 вересня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 673.
Виділити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )
у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя в особисту власність транспортний засіб марки “Fiat”, модель “Punto”, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , загальною вартістю 105565 (сто п'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )
на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) грошову компенсацію вартості Ѕ частки транспортного засобу марки “Fiat”, модель “Punto”, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ,
у розмірі 52783 (п'ятдесят дві тисячі сімсот вісімдесят три) грн.
Повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )
із державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 914 (дев'ятсот чотирнадцять) грн.
20 коп., сплаченого ним згідно із квитанціями № 0.0.1527946038.1 від 19 листопада 2019 року та № 1-121К від 26 листопада 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Дутчак І. М.