05.05.2020 Справа № 337/1929/19
Провадження № 2/337/42/2020
про відкриття провадження у справі
05 травня 2020 року Суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Гнатик Г.Є., розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ майна
Ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 03.04.2020 року, позовна заява була залишення без руху та позивачці наданий строк для усунення недоліків.
Позивачка 04.05.2020 року надала суду уточнену позовну заяву. Разом із уточненою позовною заявою, ОСОБА_1 було подано заяву про звільнення її від сплати судового збору.
Відповідно до ст.8 Закону України „Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Основна умова, за якою може мати місце відстрочка чи розстрочка, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений суду достовірними доказами.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов'язків» (Рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року).
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Суд вважає, що положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути аргументовані.
Враховуючи, що ОСОБА_1 має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження та довідками про реєстрацію місця проживання. Крім того дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом дитинства, суд прийшов до висновку щодо порушення доступу заявника до суду у зв'язку з несплатою заявником судового збору.
Однак позивачка звернулася до суду з зустрічним позовом про поділ майна подружжя, ціна якого складає 967224 грн. 74 коп., подружжя має нерухоме майно, вартість якого буде встановлена під час судового збору.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, додані позивачем докази та, враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, суд приходить висновку про часткове задоволення заяви позивачки про звільнення її від сплати судового збору..
Позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Вказана справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України і її розгляд слід здійснювати за правилами загального позовного провадження. Тому справу слід прийняти до провадження, з метою виконання вимог передбачених ч.1 ст. 189 ЦПК України розпочати підготовче провадження та призначити підготовче засідання у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.19, 189 ЦПК України, суддя,-
Прийняти до розгляду та відкрити загальне позовне провадження по справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 9672 грн. 24 коп. до ухвалення рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя до розгляду справи по суті.
З метою виконання вимог ч.1 ст.189 ЦПК України розпочати підготовче провадження у справі.
Призначити підготовче судове засідання у приміщенні Хортицького районного суду м.Запоріжжя ( м. Запоріжжя пр. Ювілейний, 33 зал № 5 ) на 28.05.2020 року на 15-00 годину.
Копію ухвали, копію позовної заяви та доданих документів, надіслати учасникам судового розгляду.
Визначити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Запропонувати позивачеві подати до суду відповідь на відзиви, а відповідачу - заперечення на відповідь до початку розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -http://court.gov.ua/fair/sud0825.
Ухвала може бути оскаржена у зв'язку з порушенням правил підсудності протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Г.Є. Гнатик