Справа № 202/8233/19
Провадження № 2/202/763/2020
Іменем України
07 травня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: Бєсєди Г.В.
за участю секретаря: Голобородько О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Індустріальний районний у м. Дніпро відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання батьківства, -
Позивач звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Індустріальний районний у м. Дніпро відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання батьківства.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 . Дані про батька дитини записані зі слів матері, яка на той час не перебувала у зареєстрованому шлюбі. Наголошує, що насправді батьком ОСОБА_3 є він. Одразу після народження сина - ОСОБА_3 , він постійно спілкувався з дитиною та її матір'ю, проводив з ними час, цікавився особистим життям, матеріально утримував обох, брав участь у навчанні сина та його вихованні. Практично кожного року вони проводили сумісні відпустки, їздили на море, відвідували разом екскурсії. Крім того, посилається на генотипоскопічне дослідження, відповідно до висновку якого ймовірність його батьківства відносно ОСОБА_3 складає 99, 999999 %.
Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх.
Відповідач ОСОБА_3 позов визнала та просила суд задовольнити його.
Представник Індустріального районного у м. Дніпро відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, 18.07.2007 року, актовий запис № 763. У графі «батько» записаний ОСОБА_4 .
При цьому інформація про батька була зазначена зі слів матері згідно ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 125 CК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Згідно із статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.
Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в сукупності.
Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Відповідно до роз'яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2008 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства («Калачова проти Російської Федерації», № 3451/05, § 34, рішення від 07 травня 2009 року).
Згідно з результатами генотипоскопичне (ДНК) дослідження від 04.11.2019 року, проведеного Медико-генетичним центром «МАМА-ПАПА», біологічне батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рамках проведеного дослідження, не виключається. Ймовірність того, що отриманий результат не є наслідком випадкового збігу індивідуалізуючи ознак неродинних осіб, складає 99,999999%.
Вказаний висновок експерта також узгоджується з матеріалами справи.
Виходячи зі змісту позовної заяви та підтверджується наявними у справі доказами, позивач ОСОБА_1 , вважаючи себе фактичним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наголошує на добровільному визнанні свого батьківства, спільної дитини, проживання з матір'ю дитини, з якою спільно виховують дитину.
Відповідач по справі, яка є матір'ю дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обставини викладені в позовній заяві визнала.
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до п. 2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів приходить до висновку, про наявність правових підстав для встановлення батьківства позивача, у зв'язку з чим позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13,76-81,239, 258-259, 265, 268, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) третя особа: Індустріальний районний у м. Дніпро відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (м. Дніпро, пр. Слобожанський, 14, ЄДРПОУ 33340014) про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Виключити з актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відомості про ОСОБА_4 , як батька дитини.
Внести відомості до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Роз'яснити, що відповідно до п. 3 розділ ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 354 ЦПК України продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя: Г.В. Бєсєда