ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 травня 2020 року м. Київ № 640/5975/19
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про:
- визнання протиправною відмови Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації у встановленні ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни;
- зобов'язання Управління праці та соціального захисту Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.
Ухвалою суду від 12.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у наданні статуту особи з інвалідністю внаслідок війни, у зв'язку з тим, що документально не підтверджено, що захворювання яке стало підставою для встановлення групи інвалідності пов'язане з перебуванням в державі де велись бойові дії, оскільки позивачем було надано всі необхідні докази.
Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог, позаяк причинний зв'язок встановленої позивачу інвалідності "захворювання, так пов'язане з участю в бойових діях при виконанні обов'язків військової служби" не передбачений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як підстава для надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Дослідивши письмові докази, суд установив.
Згідно з довідкою Спеціального миротворчого підрозділу МВС України від 19.12.2004 №к1/634 майор міліції ОСОБА_1 з 17 по 19 грудня 2004 року на підставі наказу МВС України від 15.12.2004 №656 о/с перебував у закордонному відрядженні в складі Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово (колишня Союзна Республіка Югославія). Під час перебування в місії ООН у Косово ОСОБА_1 приймав участь у проведенні спеціальних операцій з використанням табельної вогнепальної зброї з перекриття контрабандних шляхів провозу вогнепальної зброї на територію Косово та вилучення такої зброї, а також у бойових операціях з конвоювання вибухонебезпечних предметів. У довідці зазначено, що ОСОБА_1 має право на пільги як учасник бойових дій на підставі пункту 2 частини першої статті 6 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 №63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
До позову додано Свідоцтво про хворобу Військово-лікарської комісії МВС України від 03.05.2008 №158, в якому зазначено, що діагноз і постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювань (наведено відповідний перелік) ОСОБА_1 пов'язано з його участю в бойових діях під час виконання обов'язків військової служби, а також наведено інший перелік захворювань та зроблено висновок про пов'язаність цих захворювань з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Постановою Центральної військово-лікарської комісії МВС України протокол від 13.06.2008 №157 рішення Військово-лікарської комісії затверджено.
У довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 26.09.2018 серія АВ №0968756 вказано про встановлення з 17.09.2018 ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності, захворювання пов'язане з участю в бойових діях при виконанні обов'язків військової служби (довічно).
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 27.12.2004 ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Позивач звернувся з заявою від 19.10.2018 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, в якій просив встановити статус особи з інвалідністю внаслідок війни 3 групи та видати відповідне посвідчення.
Листом від 15.03.2019 №37/16-3941 Управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації відмовлено позивачу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни у зв'язку з тим, що документально не підтверджено, що захворювання, яке стало підставою для встановлення групи інвалідності, пов'язане з перебування в державі де велись бойові дії. Також у листі зазначено, що причинний зв'язок, встановленої позивачу інвалідності "захворювання, так пов'язане з участю в бойових діях при виконанні обов'язків військової служби" не передбачений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як підстава для надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з позовом.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них встановлюється Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ (у редакції, чинній на час встановлення позивачу інвалідності).
Відповідно до статті 4 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 7 до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з перебуванням у цих державах.
За змістом наведеної норми обов'язковими умови для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни є: - наявність статусу учасника бойових дій; - отримання поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаного з участю у бойових діях на території інших держав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій на підставі посвідчення від 27.12.2004 серії НОМЕР_1 . При цьому позивач з 17 по 19 грудня 2004 року приймав участь у проведенні спеціальних операцій з використанням табельної вогнепальної зброї з перекриття контрабандних шляхів провозу вогнепальної зброї на територію Косово та вилучення такої зброї, а також у бойових операціях з конвоювання вибухонебезпечних предметів.
Відповідно до Свідоцтва про хворобу від 03.05.2008 №158 захворювання ОСОБА_1 пов'язані з участю його в бойових діях під час виконання обов'язків військової служби, а також встановлено пов'язаність захворювань з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 26.09.2018 серія АВ №0968756 з 17.09.2018 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, захворювання пов'язане з участю в бойових діях при виконанні обов'язків військової служби (довічно).
Як убачається з листа Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 15.03.2019 №37/16-3941, позивачу відмовлено у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення у зв'язку з відсутністю документального підтвердження, що захворювання, яке стало підставою для встановлення групи інвалідності, пов'язане з перебуванням в державі, де велись бойові дії.
Суд констатує, що в свідоцтві про хворобу від 03.05.2008 №158 та довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 26.09.2018 серія АВ №0968756 зазначено, що захворювання пов'язані з участю позивача в бойових діях, проте не вказано, що такі бойові дії велись на території інших держав.
Відповідно до пункту 10 "Положення про порядок видачі посвідчення і нагрудних знаків ветеранів війни", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 (у редакції, чинній на час розгляду відповідачем заяви позивача про встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни) "посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. Особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.
Наведеною нормою Положення встановлено лише подання довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. Суд вважає, що додана позивачем до заяви про встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни довідка медико-соціальної експертної комісії від 26.09.2018 серія АВ №0968756 містить передбачені пунктом 10 вказаного Положення обов'язкові реквізити: встановлення ОСОБА_1 з 17.09.2018 ІІІ групи інвалідності; пов'язаність захворювання з участю ОСОБА_1 в бойових діях; довічність встановлення інвалідності.
На думку суду, оскільки Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не встановлено форми документа, який має підтверджувати настання інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання з перебуванням особи в інших держав, де велись бойові дії, "Положення про порядок видачі посвідчення і нагрудних знаків ветеранів війни" передбачає видання відповідного посвідчення на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності, яка позивачем була надана, у відповідача не було правих підстав не враховувати наведеної довідки чи вимагати підтвердження позивачем причинно-наслідкового зв'язку між встановленою інвалідністю внаслідок хвороби, яка настала під час участі в бойових дій на території інших держав.
Міністерство внутрішніх справ України у листі від 29.10.2018 №33/2-Б-120 роз'яснило ОСОБА_1 , що причинний зв'язок у Свідоцтві про хворобу від 03.05.2008 №158 встановлено відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.02.2001 №85 та є правильним.
Зі змісту "Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.02.2001 №85, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2001 за №164/5355 (чинного на час складання Свідоцтва про хворобу від 03.05.2008 №158) вбачається, що ним не передбачено встановлення військово-лікарською комісією причин захворювання з участю особи в бойових діях саме за кордоном.
Пунктом 7 "Положення про порядок видачі посвідчення і нагрудних знаків ветеранів війни" передбачено, що "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни і відповідний нагрудний знак видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій.
Згідно з підпункту 1 пункту 7 "Положення про управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації", затвердженого розпорядження голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.01.2011 № 25 у редакції розпорядження від 18.11.2016 №657 (https://dnipr.kyivcity.gov.ua/) управління для здійснення повноважень та виконання завдань, що визначені, має право одержувати в установленому законодавством порядку від інших структурних підрозділів райдержадміністрації, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань.
На думку суду, в разі виникнення у відповідача обґрунтованих сумнів щодо підтвердження поданою позивачем довідкою медико-соціальної експертної комісії від 26.09.2018 серія АВ №0968756 інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням позивача на території інших держав під час участі в бойових діях на території цих держав, відповідач повинен був скористатись повноваженнями щодо отримання необхідних, достатніх документів, матеріалів від підприємств, установ та організацій для встановлення відповідних обставин. Крім того, відповідач мав право звернутись до суду з клопотанням про застосування принципу офіційного з'ясування обставин справи в разі неможливості самостійно отримати необхідний доказ. Відповідач своїми повноваженнями та процесуальним правом не скористався, клопотань про витребування доказів не заявляв. Не роз'яснено відповідачем, який доказ необхідно подати позивачу для підтвердження причинного зв'язку між інвалідністю та захворюванням, яке настало внаслідок перебування в державі, де велись бойові дії.
Крім того, як уже зазначалось, позивачу надано статус учасника бойових дій на підставі пункту 2 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за яким учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
Зі змісту довідки Спеціального миротворчого підрозділу МВС України від 19.12.2004 №к1/634 убачається, що право на пільги за пунктом 2 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивач має, оскільки брав участь у бойових діях під час перебування у закордонному відрядженні в складі Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово (колишня Союзна Республіка Югославія).
З огляду на наведене правове регулювання, встановлені обставин щодо надання позивачу статусу учасника бойових дій за участь в бойових дій на території інших країн, перебування у закордонному відрядженні у складі Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово (колишня Союзна Республіка Югославія), участь у проведенні спеціальних операцій з використанням табельної вогнепальної зброї з перекриття контрабандних шляхів провозу вогнепальної зброї на територію Косово та вилучення такої зброї, а також у бойових операціях з конвоюванню вибухонебезпечних предметів, встановлення Військово-лікарською комісією МВС України в Свідоцтві про хворобу пов'язаність діагностованих захворювань з участю позивача в бойових діях під час виконання обов'язків військової служби, встановлення в довідці медико-соціальної експертної комісії ІІІ групи інвалідності довічно, внаслідок захворювання пов'язаного з участю в бойових діях при виконанні обов'язків військової служби, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Відтак підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправною відмови Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації у встановленні позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни та зобов'язання встановити статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як убачається з матеріалів справи, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) на підставі посвідчення учасника бойових дій від 27.12.2004 серії НОМЕР_1 .
Оскільки сторонами не надано доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації у встановленні ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, викладену у листі 15 березня 2019 року №37/16-3941.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни".
Судові витрати розподілу не підлягають.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 37397200, місцезнаходження: 02125, місто Київ, вулиця Курнатовського, будинок 7-А).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відповідно до пункту 3 Розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами згідно з Законом України від 30.03.2020 №540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя В.А. Донець